Податки
ПДВ
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» від 17.03.17 р. № 368 внесло зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі − ПДВ) у частині реєстрації сільськогосподарських підприємств.
Так, встановлено, що сільгосппідприємств, яких станом на 01 січня 2017 року зареєстровано як суб'єктів спеціального режиму обкладення ПДВ, вважають платниками цього податку на загальних підставах починаючи з 01 січня 2017 року, і стосовно таких сільськогосподарських підприємств:
- з 01 січня 2017 року втрачають чинність витяги з реєстру платників ПДВ, що були видані контролюючими органами до 01 січня 2017 року;
- контролюючі органи, у яких такі сільськогосподарські підприємства перебувають на обліку, приймають рішення та вносять до реєстру платників ПДВ записи про зняття підприємств із реєстрації як суб'єктів спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією платниками податку на загальних підставах.
Отже, положення привели у відповідність з нормами ПКУ.
Міністерство фінансів України в листі «Щодо можливості зарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з платежів, надходження яких розподіляються у пропорціях як до державного, так і до місцевих бюджетів» від 21.04.17 р. № 35130-12-10/11072 повідомило, що один із варіантів отримання відшкодування ПДВ — його спрямування «…у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету» (ст. 200 ПКУ).
Уже понад рік чиновники та платники ПДВ дискутують щодо правильного тлумачення цих слів. Адже низку обов’язкових платежів розподіляють у певному відсотковому відношенні між державним та місцевим бюджетами. Наразі слово взяв Мінфін: на його переконання, відшкодовувати ПДВ можна лише в рахунок податків, які повністю надходять до держбюджету.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні платником ПДВ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту за ціною нижчою ціни придбання таких товарів» від 05.05.17 р. № 87/6/99-99-15-03-02-15/ІПК надала роз'яснення, як визначати базу обкладення податком на додану вартість (далі − ПДВ) під час експорту придбаних товарів, за ціною, нижчою за вартість придбання. Представники фіскального відомства відмовилися від ідеї обкладати таку різницю за ставкою 20%. І пояснили, що до всього обсягу постачання застосовують ставку 0%.
Цей висновок податківці зробили, врахувавши позицію судових органів. Останні наполягають, що базу оподаткування слід визначати загалом за операцією з постачання товарів, тож до операції експорту потрібно застосовувати єдину ставку ПДВ — 0%. До появи судових рішень такого змісту представники фіскального відомства вимагали від експортерів сплатити із суми перевищення 20% ПДВ.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування ПДВ операцій з повернення товариством засновнику вартості частини майна, попередньо внесеного ним до статутного фонду товариства» від 10.05.17 р. № 95/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадала товариствам правила обкладення ПДВ операцій із повернення засновнику майна/вартості майна, попередньо внесеного ним до статутного фонду підприємства. ПДВ-наслідки залежать від форми розрахунків із таким засновником:
- якщо внесок повертають коштами, тобто відшкодовують частину вартості майна, пропорційно до частки засновника в статутному капіталі товариства, то операція не є об'єктом оподаткування. У цьому разі спрацьовує п. 196.1.1 ПКУ;
- якщо йдеться про повернення майна, то таку операцію обкладають ПДВ за загальними правилами — у такому разі згадана норма не діє.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» від 06.04.17 р. № 415 урегулювало процедурні аспекти повернення з бюджету надміру або помилково сплачених сум податку на додану вартість (далі — ПДВ). Зокрема, Мінфін доповнив порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, новим пунктом: «У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 Податкового кодексу України, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів — шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку».
Отже, як бачимо, підзаконний акт привели у відповідність із нормами Податкового кодексу України.
Податок на прибуток
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо відображення в податковому обліку з податку на прибуток операцій з формування забезпечень на виплати пенсійних зобов’язань на пільгових умовах працюючих і непрацюючих співробітників, та виплат за рахунок раніше створеного забезпечення» від 24.04.17 р. № 4/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомив, що до складу податкових витрат включають фактичні виплати, які відшкодовано після 01.01.15 р. за рахунок резервів та забезпечень на виплати пенсійних зобов’язань на пільгових умовах працюючих і непрацюючих співробітників (які заробили пільговий стаж на підприємстві до досягнення ними 60 років), сформованих у бухобліку до цієї дати. Але тільки у випадку, якщо таких витрат не враховано під час визначення об’єкта оподаткування до 01.01.15 р. Підставою для проведення відповідних коригувань, за словами митарів, є п. 24 підр. 4 р. XX ПКУ (його, нагадаємо, застосовують усі платники незалежно від того, чи проводять вони податкові коригування за р. ІІІ ПКУ).
Міністерство фінансів України у своєму листі «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, які перераховуються на користь фізичної особи — підприємця та органів ДФС» від 10.04.17 р. № 11210-09-10/9617 повідомило, що платники податку на прибуток підприємств, які нараховують штрафи, пені, неустойки відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь фізосіб — підприємців на спрощеній системі оподаткування, повинні збільшувати фінрезультат до оподаткування згідно з пп. 140.5.11 ПКУ на суми таких визнаних санкцій. Ця вимога стосується лише тих прибутківців, які рахують податкові різниці за р. ІІІ ПКУ.
Слід нагадати, що зазначена податкова норма виводить з-під збільшувального коригування такі штрафні санкції, визнані на користь фізосіб. І контролери в листі ДФСУ від 03.03.17 р. № 4486/6/99-99-15-02-02-15 зазначили, що цей виняток стосується також і підприємців. Однак, як бачимо, працівники Мінфіну проти такого лояльного трактування озвученої податкової норми.
Так, на їхню думку, відповідно до цього положення винятком можуть бути тільки фізособи, які є платниками податку на доходи фізосіб. Зазначене обґрунтовується запровадженням у ПКУ уніфікованої ставки в розмірі 1% для обкладення як податком на прибуток підприємств, так і податком на доходи фізосіб.
У зв’язку з цим Мінфін України фактично доручив податківцям внести відповідні зміни до їхнього роз’яснення, згаданого вище.
ПДФО та військовий збір
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування податком на доходи фізосіб вартості житла, харчування, перевезення працівників з місця збору до роботи та назад у разі застосування вахтового методу роботи» від 13.05.17 р. № 174/6/99-99-13-02-03-15/ІПК розглянула ситуацію, коли роботодавець у разі застосування вахтового методу роботи планує надавати своїм працівникам безоплатно житло, орендоване у третіх осіб, харчування (не пов’язане із заходами охорони праці) та послуги з перевезення. Із цього приводу роз’яснили: з метою оподаткування вартість такого житла, харчування та послуг включають до оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та обкладають податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування податком на доходи фізосіб суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження, не повернутої у встановлений строк у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю» від 13.05.17 р. № 175/5/99-99-13-02-03-16/ІПК зазначила: якщо працівник у день повернення з відрядження захворів та не встиг подати авансовий звіт (зазвичай протягом п’яти днів), то строки звітування на період тимчасової непрацездатності не подовжуються. Адже пп. «а» пп. 170.9.2 ПКУ не передбачає таких перенесень. Тож у цьому випадку слід завітати до хворого співробітника, аби той повернув невикористані кошти, та оформити авансовий звіт зі своїм підписом. Це дозволить підприємству уникнути 25% штрафу від суми коштів, за якою не відзвітували (ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95), а працівнику не сплачувати зайвий податок на доходи.
Спрощена система оподаткування
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо ставок оподаткування платника єдиного податку» від 22.02.17 р. № 3697/6/99-99-13-01-02-15 поінформувала щодо такого: якщо сільська, селищна, міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних ставок єдиного податку до 15 липня попереднього бюджетного року, то діють ставки єдиного податку, прийняті для попереднього бюджетного періоду.
Слід нагадати, що фіксовані ставки єдиного податку місцеві ради встановлюють у такому розмірі:
- для І групи єдинників — до 10% розміру прожиткового мінімуму;
- для ІІ групи — до 20% мінімальної заробітної плати.
Отже, якщо місцеві депутати не впоралися зі своїми обов’язками та не встановили ставок єдиного податку до 15 липня 2016 року, підприємець може зекономити на податку. Наприклад, єдинник другої групи може платити не 640 грн (20% від мінімальної зарплати на 01.01.17 р.), а 275,6 грн (минулорічна сума). Щоправда, лише після того, як отримає індивідуальну податкову консультацію аналогічного змісту.
Інші податки та збори
Державна фіскальна служба України в листі «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку» від 04.05.17 р. № 11086/7/99-99-12-03-04-17 повідомила, що оновлену форму декларації екологічного податку — у редакції наказу Мінфіну України від 28.12.16 р. № 1177 — платники застосовують починаючи зі звіту за ІІ квартал. А ось за І квартал 2017 року потрібно було подавати декларацію за старою формою.
Слід нагадати, що зміни торкнулися додатка 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)» до декларації екологічного податку. Його доповнено рядками 4.2.1.2.4, 4.2.2.2.4, 4.3.1.2.4, 4.3.2.2.4 із назвою «коригуючий коефіцієнт».
Експлуатуючі організації ядерних установок (атомні електростанції), які є платниками екологічного податку, обчислюють суму податкового зобов’язання за утворення радіоактивних відходів (уключаючи вже накопичені) з врахуванням коригуючого коефіцієнта. Залежно від активності радіоактивних відходів він становить для високоактивних відходів 50, для середньоактивних та низькоактивних — 2.
Облік і звітність
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 11.04.17 р. № 427 внесло зміни до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88.
Зокрема, його доповнили положенням, яке дозволяє відобразити бухгалтерські витрати за операцією, за якою первинку на дату балансу ще не отримано. Так, якщо правилами документообігу підприємства передбачено можливість відображення госпоперації, щодо якої на момент закінчення складання облікових регістрів бухобліку за звітний період від контрагента не отримано первинного документа, підставою для перенесення інформації про таку госпоперацію до облікових регістрів бухобліку є належним чином оформлений внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг. При цьому госпоперації, наведені у внутрішньому первинному документі (акті), оцінюють у порядку, визначеному П(С)БО або МСФЗ.
Також у місяці надходження від контрагента первинного документа щодо госпоперації, інформацію про яку в минулих звітних періодах перенесли до облікових регістрів бухобліку згідно з внутрішньою первинкою, у бухобліку зазначають інформацію про таку госпоперацію в обсязі коригування на суму різниці між оцінкою такої госпоперації за внутрішньою первинкою (актом) та первинним документом, отриманим від контрагента.
Загалом документ приведено у відповідність із внесеними із цього року змінами до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо роздрібної торгівлі мобільними телефонами, які були у використанні» від 16.05.17 р. № 205/Б/99-99-14-05-01-14/ІПК повідомила, що чинна нормативно-правова база не містить винятків щодо можливості незастосування РРО в разі торгівлі технікою, яка була раніше у використанні. І тому підприємцям-єдинникам під час роздрібної торгівлі мобільними телефонами, які були у використанні, необхідно проводити розрахункові операції із застосуванням переведеного у фіскальний режим РРО.
Нагадаємо, що норми п. 296.10 Податкового кодексу України (далі − ПКУ), які звільняють підприємців — єдинників I−III груп від обов’язку застосовувати РРО за умови недосягнення рівня доходів 1 млн грн, не розповсюджуються на випадки реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Міністерство фінансів України в листі «Щодо курсових різниць та операції переоцінки об’єкта основних засобів» від 19.02.16 р. № 31-11410-07-16/4991 роз'яснило, що заборгованість із повернення іноземному інвестору фактично внесеної іноземної інвестиції в інвалюті є монетарною статтею. Отже, підприємство за нею повинно рахувати курсові різниці, як того й вимагає п. 8 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».
Водночас головне фінансове відомство зауважило, що курсові різниці від перерахунку такої заборгованості перед засновником відображають у бухобліку відповідно до НП(С)БО або МСФЗ у складі витрат або доходів підприємства.
Міністерство інфраструктури України своїм листом «Щодо списання палива і мастильних матеріалів дорожнім транспортом суб'єктів господарювання» від 21.02.17 р. № 1441/18/10-17 підтримало вимоги органів Державної фіскальної служби України щодо обов'язковості списання витрат палива й мастильних матеріалів на дорожній транспорт усіма суб'єктами господарювання — незалежно від відомчої підпорядкованості, форми власності або форми оподаткування за єдиною прозорою системою. А саме — із застосуванням Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. № 43.
Контроль і відповідальність
Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров'я» від 06.04.17 р. № 2002-VIII, яким передбачено впровадження заходів із реформування системи охорони здоров’я України. Зокрема:
- уточнено особливості організаційно-правового статусу закладів охорони здоров’я;
- установлено спрощений порядок реорганізації закладів охорони здоров’я — державних та комунальних установ у казенні підприємства та комунальні некомерційні підприємства;
- урегульовано особливості укладення трудових контрактів з керівниками закладів охорони здоров’я;
- уточнено можливі джерела фінансування надання медичної допомоги закладами охорони здоров’я, зокрема додано можливість фінансування системи охорони здоров'я за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб;
- уточнено наявну гарантію, що кошти, які не використано закладом охорони здоров’я (окрім державних та комунальних установ) у поточному році, не будуть вилучатися й можуть використовуватися таким закладом на фінансування його діяльності (зокрема на оновлення матеріально-технічної бази). Невикористання коштів не може бути підставою для зменшення фінансування в наступному бюджетному періоді.
Ухвалений закон потребує приведення у відповідність з ним інших законодавчих та нормативно-правових актів.
Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення умов ведення будівельної діяльності» від 13.04.17 р. № 2020-VIII. Цим нормативно-правовим актом скасовано окрему процедуру отримання будівельниками технічних умов із пожежної безпеки на будівництво, які надає Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Тепер ці умови отримуватимуть разом з архітектурно-будівельними вимогами.
Президент України Указом «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 15.05.17 р. № 133/2017 увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, яка склала новий список госпсуб’єктів країни-агресора, до яких застосовуватимуть санкції.
Серед суб’єктів, до яких застосовано санкції, опинився виробник програмного забезпечення для бухгалтерів «1С», а також його українське представництво. Тож тепер бухгалтерам доведеться знайти альтернативну програму.
Водночас в українському представництві «1С» заявили, що використання програмних продуктів «1С:Підприємство» повністю відповідає чинному законодавству України. А програма «1С:Підприємство» цілком працездатна, технічна підтримка працює у штатному режимі, усі інформаційно-методологічні ресурси доступні для користування, а також здійснюється інформаційно-технологічна підтримка користувачів програмних продуктів «1С:Підприємство».
Секретар РНБО України О. Турчинов повідомив, що приватним підприємцям, які використовують російські програмні продукти, зокрема, для бухгалтерського обліку, «ми можемо лише рекомендувати не робити цього, але те, що стосується державних установ, вони будуть терміново переводитися на програмний продукт від вітчизняного виробника».
Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби» від 29.03.17 р. № 348 скасував своє рішення про реорганізацію Державної санітарно-епідеміологічної служби, яку приєднали до Держпродспоживслужби. Натомість Держсанепідслужбу України взагалі ліквідують.
Її повноваження у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення та контролю (нагляду) за дотриманням вимог санітарного законодавства (окрім функцій із реалізації держполітики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників) буде покладено на Держпродспоживслужбу.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 593» від 18.05.17 р. № 339 залучив нашу державу до світового антикорупційного руху. Так, Україна приєднається до Глобального реєстру бенефіціарних власників. Тобто в цей реєстр передаватимуть відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань про бенефіціарних власників.
Кабінет Міністрів України постановою «Про організацію проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою» від 26.04.17 р. № 301 визначив порядок перевірки осіб, які претендують на вступ на держслужбу, щодо вільного володіння державною мовою. Слід нагадати, що держслужбовець зобов’язаний використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію держмови і протидіяти можливим спробам її дискримінації.
Організовувати та проводити таку атестацію має право уповноважений вищий навчальний заклад. Перелік таких закладів оприлюднюється на їх офіційних веб-сайтах, а також на веб-сайтах Національного агентства України з питань державної служби та Міністерства освіти і науки України.
Перевірятимуть знання української мови відповідні комісії, створені такими вищими навчальними закладами.
Атестацію здійснюватимуть у письмовій або усній формі. Атестація в усній формі включає ділову розмову за визначеним сценарієм та повідомлення-презентацію на встановлену комісією тему. У письмовій формі − тестове завдання та письмовий переказ тексту з фахових питань.
Після проходження атестації особи, які претендують на вступ на державну службу, отримують відповідні посвідчення.
Державна фіскальна служба України в листі «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 195» від 26.04.17 р. № 10382/7/99-99-15-02-01-17 акцентувала увагу на змінах, які стосуються реєстру неприбуткових установ та організацій. Зокрема, щодо терміну приведення неприбутковими організаціями своїх установчих документів у відповідність з вимогами Податкового кодексу України (далі − ПКУ) та подання копій таких документів до контролюючого органу. Так, ДФСУ роз’яснює: неприбуткові організації, що не привели своїх установчих документів у відповідність та не надали їх копій контролюючому органу, буде виключено з Реєстру неприбуткових організацій після 1 липня 2017 року, а релігійні організації — після 1 січня 2018 року.
Державна фіскальна служба України в підкатегорії 101.27 системи «ЗІР» повідомила, що у випадку виявлення помилок в обов'язкових реквізитах податкової накладної, передбачених п. 201.1 Податкового кодексу України (далі − ПКУ), контролюючий орган за заявою покупця проводить документальну перевірку і за її результатами на підставі акта перевірки складає податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого нараховується штраф у розмірі 170 грн і який зобов'язує виправити такі помилки.
Невиконання податкового повідомлення − рішення контролюючого органу з попередженням щодо необхідності виправлення платником податків-продавцем зазначених в абз. 1 п. 1201.3 ПКУ помилок упродовж 10 календарних днів, наступних за днем його отримання, тягне за собою накладення на такого платника податків штрафу у розмірі від 10 до 100% суми ПДВ, зазначеної в цій податковій накладній, залежно від кількості днів прострочення невиправлення помилок.
Міністерство фінансів України в листі «Про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій пенсійних фондів» від 20.04.17 р. № 11210-09-10/10846 розглянуло можливість включення недержавних пенсійних фондів (далі — НПФ) до Реєстру неприбуткових установ та організацій. За словами представників Мінфіну, НПФ як неприбуткові організації можуть перебувати в Реєстрі неприбуткових установ та організацій до 01.07.17 р. При цьому фахівці зауважують, що потребує узгодження із податково-неприбутковими правилами низка норм профільного законодавства НПФ.
Отже, схоже, що подальша доля НПФ залежить від того, чи узгодять вчасно відповідні законодавчі норми та чи дотримають такі організації в установчих документах вимоги нинішнього податково-неприбуткового законодавства.
Державна фіскальна служба України наказом «Про затвердження Порядку організації роботи органів доходів і зборів із надання індивідуальних податкових консультацій» від 25.04.17 р. № 293 запровадила нові правила надання індивідуальних податкових консультацій. Представники фіскального відомства розробили документ, який визначає взаємодію між структурними підрозділами Державної фіскальної служби (далі − ДФСУ), головними управліннями ДФСУ та Інформаційно-довідкового департаменту ДФСУ під час розгляду запитів платників на отримання індивідуальних податкових консультацій.
Найважливіше тут — унормування ухвалення рішення про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, адже реєстрація їх у цьому реєстрі є вимогою Податкового кодексу України (далі — ПКУ).
Отже, структурний підрозділ ДФСУ, визначений головним виконавцем, після отримання такої індивідуальної податкової консультації та додатків до неї протягом 10 календарних днів, що настають за днем їх отримання, але не пізніше від 35 календарних днів, що настають за днем отримання відповідного звернення, ухвалює рішення про внесення або про відмову у внесенні відомостей про індивідуальну податкову консультацію до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій.
Якщо індивідуальну податкову консультацію не зареєстровано в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, це не дозволить платнику уникнути притягнення до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), за дії, учинені відповідно до індивідуальної податкової консультації (п. 53.1 ПКУ).
Праця і заробітна плата
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Положення про Пенсійний фонд України» від 11.05.17 р. № 311 вніс зміни до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.14 р. № 280.
Зміни покликані привести зазначене Положення у відповідність із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.16 р. № 1774-VIII у частині розширення потреб використання інформації з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Отже, це рішення передбачає, що Пенсійний фонд України організує обмін відомостями, які містять ознаки використання праці неоформлених працівників і порушень законодавства про працю, з Державною службою України з питань праці та Міністерством фінансів України.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 18.05.17 р. № 335 привів у відповідність до чинного законодавства акти Кабінету Міністрів, якими регулюються питання встановлення окладів, доплат, винагород та інших виплат працівників установ, закладів і організацій бюджетної сфери, органів виконавчої влади та інших органів. Зокрема, їх розмір тепер прив'язано до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року (1 600 грн). Раніше відповідні обчислення проводилися у співвідношенні до мінімальної заробітної плати.
Нагадаємо, з 1 січня 2017 р. мінімальна зарплата більше не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників.
Міністерство соціальної політики України у своєму листі «Щодо визначення окладів» від 17.03.17 р. № 741/0/101-17/282 висловило позицію, що в штатному розписі слід установлювати фіксований розмір посадового окладу (тарифної ставки).
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР схему посадових окладів (тарифних ставок) формують, зокрема, на основі міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Міністерство зауважує, що такі співвідношення розмірів ставок чи окладів установлюють у колективному договорі або іншому документі підприємства залежно від складності робіт, організаційно-правового рівня посади працівника та інших умов праці. При цьому ці співвідношення можуть установлювати в певному діапазоні («вилці») ставок (окладів).
Фактичний оклад у межах діапазону встановлюють працівнику за його посадою за результатами атестації.
Отже, «вилку» із зазначенням мінімального та максимального розмірів окладу доцільно наводити у схемі посадових окладів, але до штатного розпису має потрапляти фіксована сума окладу.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі – ФСС з ТВП) у додатку до листа виконавчої дирекції ФСС з ТВП від 27.04.17 р. № 2.4-38-740 нагадав про таке: якщо жінка має страховий стаж менше 6 місяців, середня зарплата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах визначається на основі нарахованої зарплати, але в розрахунку на місяць:
- не вище двократного розміру мінімальної зарплати;
- не менше за розмір мінімальної зарплати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку (ч. 4 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV).
Середню зарплату з розміру мінімальної та двократної мінімальної слід визначати шляхом ділення цих показників на середньомісячну кількість календарних днів − 30,44. Далі необхідно порівняти середньоденну зарплату, розраховану із мінімальної, з фактичною середньоденною. Якщо середньоденна мінімальна зарплата перевищує середньоденну фактичну, розрахунок допомоги по вагітності та пологах за основним місцем роботи здійснюється із середньоденної мінімальної. Якщо ж фактична середньоденна зарплата більша за мінімальну середньоденну, тоді далі фактичну середньоденну слід порівняти із середньоденною, розрахованою із двократного розміру мінімальної зарплати. Для розрахунку допомоги потрібно обрати менший показник.
Міністерство соціальної політики України у своєму листі «Щодо включення винагороди за підсумками роботи за рік при обчисленні середньої зарплати за 2 місяці» від 20.04.17 р. № 1225/0/101-17/282 роз'яснило: якщо одноразову винагороду (премію) за підсумками роботи за 2016 рік було виплачено в січні 2017 року, то упродовж 2017 року її будуть ураховувати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два місяці шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 цієї винагороди.
Міністерство соціальної політики України у своєму листі «Щодо зміни істотних умов праці» від 13.04.17 р. № 159/0/22-17 повідомило, що скорочення обсягів продажу продукції не може бути визнано зміною в організації виробництва й праці, отже, змінювати істотні умови праці та згодом звільняти працівника за п. 6 ст. 36 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) у разі скорочення обсягів продажу немає підстав.
Разом з тим міністерство визнає, що скорочення обсягів продажу може спричинити, зокрема, раціоналізацію робочих місць (тут, швидше за все, представники Мінсоцполітики мають на увазі запровадження неповного робочого дня, суміщення тощо). А це, на думку соціального відомства, уже можна розцінювати як зміну істотних умов праці.
Нагадаємо: за п. 6 ст. 36 КЗпП працівника можна звільнити в разі відмови від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці. Про зміну істотних умов праці, зокрема зміну розмірів оплати праці, режиму роботи тощо, його має бути попереджено за два місяці (ст. 32 КЗпП). Однак змінювати істотні умови праці можна лише у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці.
Міністерство соціальної політики України наказом «Про визнання такими, що не застосовуються на території України, деяких нормативно-правових актів СРСР» від 10.04.17 р. № 592 скасувало 122 нормативно-правових акти СРСР, що стосувалися охорони праці. Переважно це правила техніки безпеки за певними видами робіт. Такий крок обумовлено необхідністю актуалізувати нормативно-правові акти, що регулюють діяльність у сфері охорони праці.
Мобілізація та АТО
Президент України на своєму офіційному сайті повідомив, що грошову компенсацію бійцям АТО підвищили на 50%, і родина отримає понад 1,2 млн грн від держави, якщо військовий загинув безпосередньо в бою. Також збільшать компенсацію у випадку інвалідності І групи з 400 тис. до близько 640 тис. грн.
Крім того, Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей» та Закон «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання членам сімей загиблих пільг без урахування середньомісячного сукупного доходу сім’ї».
Міністерство оборони України у своєму листі «Щодо персонального обліку призовників і військовозобов’язаних» від 31.03.2017 р. № 116/9/5/2807 нагадало, що підприємства, установи та організації, в яких працюють призовники та військовозобов'язані, у п'ятиденний строк з дня отримання документів щодо змін їх сімейного стану, місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади повинні вносити такі дані до особових карток таких працівників та надсилати щомісяця до 5 числа повідомлення про зміну облікових даних до районних (міських) військових комісаріатів за місцем реєстрації.
Фінансові ринки
Національний банк України постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 25.05.17 р. № 41 дозволив купувати та перераховувати інвалюту для повернення за кордон коштів, отриманих іноземними інвесторами за операціями з продажу цінних паперів, корпоративних прав, коштів, отриманих унаслідок зменшення статутних капіталів юросіб, виходу з госптовариств іноземних інвесторів.
Утім, купувати й перераховувати в такому разі інвалюту Нацбанк дозволив лише в разі одночасного дотримання таких умов:
- купівлю/перерахування інвалюти здійснює резидент (покупець цінних паперів/корпоративних прав; юрособа, статутний капітал якої зменшується/з якої виходить учасник — іноземний інвестор; посередник (комісіонер, повірений) або іноземний інвестор;
- купівля/перерахування інвалюти для цієї мети протягом календарного місяця в межах загальної суми не перевищує 5 млн доларів США (еквівалент цієї суми в іншій інвалюті за офіційним курсом, установленим Нацбанком на дату здійснення відповідної операції);
- купівля/перерахування інвалюти із цією метою відбувається через один уповноважений банк (за вибором такої особи, що повертає інвестицію).
Ці зміни набирають чинності 12 червня 2017 року.
Національний банк України постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 25.05.17 р. № 41 скасував тимчасову норму, яка скорочувала максимальний строк для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до 120 календарних днів.
Отже, відтепер максимальний строк розрахунків становитиме 180 календарних днів. Адже саме такий строк закріплено в ст. 1−2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.06.94 р. № 185/94-ВР.
Контрольовані операції та трансфертне ціноутворення
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо визнання господарських операцій за договорами комісії — контрольованими» від 26.04.17 р. № 9014/6/99-99-15-02-02-15 повідомила: якщо продаж товару на умовах комісії не передбачає переходу права власності на такий товар від комісіонера-резидента до покупця-нерезидента, ці операції не підпадають під визначення контрольованих. Однак операції з продажу товарів між комітентом-резидентом та покупцем-нерезидентом підпадають під визначення контрольованих (якщо досягнуто критерії, установлені пп. 39.2.1.7 ПКУ) у випадку, коли:
- покупець-нерезидент є пов’язаною особою з комітентом-резидентом;
- або країну резиденції покупця-нерезидента включено до «офшорного» урядового переліку.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» від 30.03.2017 р. № 399 затвердило відповідний документ.
Відповідно до Порядку проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки» продовжено строк прийняття рішення із 7 до 15 робочих днів.
Повідомлення щодо місяця і часу проведення розгляду заперечень до акту про результати перевірки передається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за чотири робочих дні до дня їх розгляду. Максимальний строк раніше був два дні.
Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків при здійсненні контрольованих операцій за звітні періоди 2013 і 2014 років проводиться відповідно до положень гл. 8 р. ІІ ПКУ, враховуючи особливості, визначені ст. 39 ПКУ.
Публічні закупівлі
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на своєму офіційному сайті рекомендує учасникам державних тендерів використовувати для отримання довідки про відсутність заборгованості доопрацьований сервіс «Електронний кабінет платника». Застосовуючи електронний цифровий підпис (далі − ЕЦП), користувач може надіслати заяву та отримати довідку в електронному вигляді, яку буде підписано ЕЦП посадових осіб відповідного контролюючого органу.
Державні замовники, а також будь-які зацікавлені органи можуть переглянути видані платникам довідки у відкритій частині Електронного кабінету платника, вхід до якої здійснюється без ідентифікації користувача. Знайти довідку можна за параметрами «Індивідуальний податковий номер», «Номер довідки» або «Дата довідки».
Нагадуємо, що згідно із ч. 2 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.15 р. № 922-VIII замовник може відмовити учаснику закупівлі й відхилити його тендерну пропозицію, якщо учасник має заборгованість зі сплати податків і зборів(обов’язкових платежів).
Інше
Кабінет Міністрів України передав Міністерству економічного розвитку і торгівлі України функції Держслужби інтелектуальної власності щодо видачі всіх охоронних документів (патентів, свідоцтв) у сфері інтелектуальної власності. Про це йдеться на Урядовому порталі.
Це рішення Уряду є черговим кроком до створення Національного органу інтелектуальної власності — єдиного централізованого органу, який видаватиме патенти (свідоцтва) за принципом «єдиного вікна». Створення такого органу передбачає послідовне реформування сфери інтелектуальної власності, включаючи поступову інституційну перебудову національної системи охорони інтелектуальної власності.
Кабінет Міністрів України постановою від 17.05.2017 р. № 338 затвердив Угоду щодо взаємних поїздок громадян України та Туреччини за внутрішніми паспортами (ІD-картками). Про це повідомляється на Урядовому порталі.
Отже, громадяни України і Турецької Республіки, які користуються паспортами у формі картки (ID), що містять безконтактний електронний носій, зможуть в'їжджати, виїжджати, прямувати транзитом та перебувати без віз на території Туреччини та України відповідно строком до 90 днів протягом 180 днів.
