Огляд законодавства

Огляд законодавства за травень 2018 року

Податки

ПДВ

Державна фіскальна служба України у листі «Щодо застосування відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій» від 10.05.18 р. № 13813/7/799-99-19-01-01-17 роз’яснила особливості оформлення митних декларацій (далі — МД) у разі отримання розстрочення сплати імпортного ПДВ. Йдеться, зокрема, про роз’яснення щодо Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України, затвердженого постановою КМУ від 07.02.18 р. № 85.

На думку представників фіскального відомства, при заповненні графи 47 МД слід застосовувати такі коди способу розрахунку:

  • для загальної нарахованої суми податку на додану вартість (ПДВ) — «71»;
  • для загальної розстроченої суми ПДВ — «92»;
  • для гарантійної суми ПДВ, на яку надається фінансова гарантія у вигляді документа, — «31»;
  • для щомісячної розстроченої суми ПДВ, яка підлягає сплаті в безготівковій формі, — «01»;
  • для суми ПДВ, визначеної як різниця між загальною нарахованою сумою ПДВ («71») та загальною розстроченою сумою ПДВ («92») та яка підлягає сплаті в безготівковій формі, — «01»;
  • для суми ПДВ, що була сплачена за декларацією, заповненою у звичайному порядку, та додатковою МД, — «70».

При поданні МД зі сплатою першого розстроченого платежу з ПДВ відомості про нарахування сум ПДВ у графі 47 МД слід відображати окремими рядками, а саме:

  • загальна нарахована сума ПДВ, що підлягає сплаті, — за кодом способу розрахунку «71»;
  • загальна розстрочена сума ПДВ — за кодом способу розрахунку «92»;
  • щомісячна розстрочена сума платежу ПДВ — за кодом способу розрахунку «01» та (за наявності) сума ПДВ, що визначається як різниця між загальною нарахованою сумою ПДВ («71») та загальною розстроченою сумою ПДВ, — за кодом способу розрахунку «01»;
  • гарантійна сума ПДВ, на яку надається фінансова гарантія у вигляді документа, — за кодом способу розрахунку «31».

При наступному щомісячному поданні додаткових МД зі сплатою розстроченої суми з ПДВ заповнення граф декларації здійснюється з урахуванням таких нюансів:

  • у графі 40 МД зазначаються відомості про МД зі сплатою першого розстроченого платежу з ПДВ та (у подальшому) про додаткові МД, за якими сплачені щомісячні розстрочені суми ПДВ;
  • у графі 47 МД відомості про нарахування сум ПДВ відображаються окремими рядками, а саме:
  • загальна нарахована сума ПДВ — за кодом способу розрахунку «71»;
  • загальна розстрочена сума ПДВ — за кодом способу розрахунку «92»;
  • сума ПДВ, що була сплачена за МД, заповненою у звичайному порядку, та додатковими МД (сплачені щомісячні розстрочені суми ПДВ та, у разі наявності, сума ПДВ, визначена як різниця між загальною нарахованою сумою ПДВ та загальною розстроченою сумою ПДВ), — за кодом способу розрахунку «70»;
  • щомісячна розстрочена сума ПДВ — за кодом способу розрахунку «01»;
  • гарантійна сума, на яку надається фінансова гарантія у вигляді документа, — за кодом способу розрахунку «31».

При поданні МД зі сплатою першого розстроченого платежу з ПДВ та при наступному щомісячному поданні додаткових МД (крім останньої) заповнюються:

1) графа 52 МД:

  • у лівому підрозділі — гарантійна сума ПДВ, яка відповідає гарантійній сумі ПДВ, зазначеній у графі 47 МД за кодом способу розрахунку «31»;
  • у правому підрозділі графи — код заходу гарантування «01»;

2) графа 48 МД — граничний строк сплати грошових зобов'язань відповідно до умов розстрочення сплати ПДВ (кінцевий термін дії гарантії);

3) графа «D/J» — гранична дата подання наступної додаткової декларації, яка дорівнює строку сплати наступного платежу щомісячної розстроченої суми податку, установленому в рішенні.

Класифікатором способів розрахунку, затвердженим наказом Мінфіну України від 20.09.12 р. № 1011, встановлено коди документів, які застосовуються при оформленні МД із наданням розстрочення сплати ПДВ:

  • для рішення про розстрочення грошового зобов'язання — «8034»;
  • для фінансової гарантії у вигляді документа банківської установи — «9306».

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про порядок оподаткування ПДВ» від 07.05.18 р. № 2035/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула порядок обкладення ПДВ операцій з примусового продажу майна. Рекомендації представників фіскального відомства відрізняються від попередніх та позбавляють покупців права на податковий кредит за придбаним майном.

Зокрема, контролери повідомили: при здійсненні операції з постачання арештованого майна у боржника — власника майна виникає обов’язок визначити податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, установленої відповідно до п. 188.1 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на переможця електронних торгів.

Також, на думку представників фіскального відомства, у покупця відсутні законодавчі підстави для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за такою податковою накладною. Податківці мотивують негативний висновок тим, що переможець торгів немов би не здійснює оплату за придбане майно безпосередньо платникові податку як постачальнику і власнику такого майна.

У консультації представники фіскального відомства повідомили, що при отриманні гарантійного внеску від учасника аукціону організатор аукціону не нараховує ПДВ та не складає податкову накладну. Однак операцію організатора — платника ПДВ із постачання послуг з організації та проведення електронних торгів (у т.ч. процедури продажу арештованого майна) переможцю електронних торгів обкладають ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%. При здійсненні такої операції організатор торгів зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи із суми комісійної винагороди, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на переможця електронних торгів.

Державна фіскальна служба України запровадила новий сервіс для платників ПДВ — візуалізацію повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням усіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників. Про це повідомляється на сайті ДФСУ.

Новий сервіс створений, щоб платники податку не робили помилок при складанні розрахунків коригування до податкової накладної.

Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету в розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку податкової накладної відображається остаточний розрахунок з урахуванням усіх подальших зареєстрованих до неї розрахунків коригування за такими параметрами:

  • «Реєстраційний номер»;
  • «Ознака документа (ПН-0, РК-1)»;
  • «Номер документа»;
  • «Дата складання документа»;
  • «Причина коригування (РК)»;
  • «Номер рядка ПН (номер рядка ПН, що коригується)»;
  • «Номер рядка в xml файлі»;
  • «Обсяги постачання без ПДВ»;
  • «Кількість (ПН, гр. 6)»;
  • «Ціна (ПН, гр.7)»;
  • «Зміна кількості (РК, гр. 7)»;
  • «Ціна зазначена в гр. 8 РК»;
  • «Зміна ціни (РК, гр. 9)»;
  • «Кількість зазначена в гр. 10 РК»;
  • «Код товару згідно з УКТ ЗЕД (ПН/РК)»;
  • «Код послуги згідно ДКПП (ПН/РК)»;
  • «Ознака імпортованого товару (ПН/РК)»;
  • «Код ставки (ПН/РК)»;
  • «Код одиниці виміру (ПН/РК)»;
  • «Назва одиниці виміру»;
  • «Зведена ПН/РК до зведеної ПН»;
  • «Причина з якої не підлягає ненаданню отримувачу»;
  • «Опис товару/послуги».

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо надання переліку платежів, у рахунок сплати грошових зобов’язань або податкового боргу яких, платником податків може бути заявлене бюджетного відшкодування з ПДВ» від 24.04.18 р. № 1839/6/99-99-12-02-01-15/ІПК повідомила, що платник податків може сплатити свої зобов’язання або погасити податкові борги за рахунок бюджетного відшкодування з ПДВ (пп. «в» п. 87.1 Податкового кодексу України). Втім, така можливість передбачена лише щодо податків, які потрапляють у повному розмірі до держбюджету. Якщо ж відповідно до норм Бюджетного кодексу України загальнодержавні платежі розподіляються між державним та місцевим бюджетами – застосовувати бюджетне відшкодування з ПДВ у такому разі не дозволяється.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про податок на додану вартість» від 16.04.18 р. № 1584/ІПК/26-15-12-01-18 роз’яснила, на які податкові наслідки слід очікувати підприємству при передачі майна за рішенням суду державі.

Операція з передачі майна має шанс бути звільненою від обкладення ПДВ згідно з пп. 197.1.16 ПКУ. Втім, для цього повинні одночасно виконуватись такі вимоги:

  • передача має здійснюватися на безоплатній основі;
  • операція повинна відбуватися між двома платниками ПДВ або між двома юрособами;
  • майно передається виключно в державну чи комунальну власність;
  • операція має здійснюватися на підставі прийнятого рішення Уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Контролери наголошують: у разі недотримання хоча б однієї із зазначених вимог таку операцію обкладають ПДВ у загальному порядку за ставкою 20%.

Щодо податково-прибуткових наслідків, то тут представники фіскального відомства радять орієнтуватись на бухгалтерські правила.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про порядок оподаткування ПДВ» від 27.04.18 р. № 1924/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила, що підставою для відображення податкового кредиту є зареєстрована податкова накладна в ЄРПН (п. 198.6. Податкового кодексу України).

Якщо у графі 7 «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість» зареєстрованої накладної сума зазначена з більш ніж двома символами після коми — така накладна є підставою для формування податкового кредиту. Оскільки Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Мінфіну України від 31.12.15 р. № 1307, жодних обмежень щодо відображення ціни постачання немає.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації  «Про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН» від 02.05.18 р. № 1963/6/99-99-12-02-01-15/ІПК наполягає на застосуванні штрафної санкції за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування, хоч сталося це і не з вини платника ПДВ.

Ситуація така: у жовтні 2017 року платник ПДВ склав податкову накладну, але її реєстрацію в ЄРПН було зупинено. У грудні 2017 року на підставі додаткової угоди до договору постачання склали розрахунок коригування до цієї податкової накладної. Труднощі з реєстрацією розрахунку коригування виникли через те, що на дату його складання податкова накладна залишалася заблокованою. Після її розблокування платнику вдалося включити до ЄРПН і розрахунок коригування, однак платника ПДВ оштрафували за невчасну реєстрацію розрахунку коригування на підставі п. 120-1 ПКУ.

Такий підхід підтримала й ДФСУ. Хоча судді неодноразово ставали на бік платників ПДВ в аналогічних ситуаціях. Вони виступали проти штрафних санкцій, якщо запізніла реєстрація документа відбулася не з вини платника.

Податок на прибуток

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування доходу за договором міни» від 02.05.18 р. № 1971/6/99-99-13-02-03-15/ІПК роз'яснила: якщо стороною договору міни об'єкта нерухомості є юридична особа чи фізособа-підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого обміну (п. 172.7 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).

Представники фіскального відомства також нагадали, що дохід, який платник податку отримує від продажу або обміну об'єкта нерухомості не частіше одного разу протягом року, за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковують (п. 172.1 ПКУ). Проте умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримане таким платником у спадщину.

Отже, якщо фізособа обмінюється нерухомим майном з юрособою (або підприємцем), остання (останній) у разі наявності доходу фізособи від такої операції зобов'язана утримати податок на доходи та перерахувати його до бюджету, а також відобразити  наданий дохід від обміну майна у формі № 1ДФ з ознакою доходу «104».

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з продажу або іншого відчуження нерезидентам корпоративних прав, виражених в іншій, ніж цінні папери, формі» від 19.04.18 р. № 1721/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що резидент під час виплати на користь нерезидента прибутку від здійснення операцій із продажу або іншого відчуження корпоративних прав має утримати податок за ставкою 15%, якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору.

Прибуток нерезидента розраховують за правилами бухгалтерського обліку.

Представники фіскального відомства акцентували увагу, що перелік документів, на підставі яких інвесторам здійснюється повернення за кордон іноземних інвестицій, а також доходів, прибутків, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні, визначено у п. 2 глави 3 розділу II Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління НБУ від 10.08.05 р. № 281.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо сплати резидентом податку з доходу нерезидента» від 20.04.18 р. № 1752/6/99-99-15-02-02-15/ІПК нагадала, що податок на репатріацію сплачують до бюджету під час виплати доходу нерезиденту.

Дата нарахування доходу нерезиденту в бухобліку не впливає на сплату податку на репатріацію. Цей податок потрібно перераховувати до бюджету не пізніше дати виплати доходів іноземному контрагентові.

Водночас ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку до або під час виплати доходу на користь іншого платника – загрожує штрафом у розмірі 25% суми податку, який потрібно сплатити до бюджету.

За повторне вчинення такого порушення протягом 1095 днів – сума штрафу становитиме  50% від суми податку.

Порушення цієї вимоги втретє або більше разів – загрожує санкцією в розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо застосування податкових різниць у разі перерахування міжнародній неурядовій організації членських внесків» від 18.04.18 р. № 1691/ІПК/28-10-01-03-11 повідомила, що членські внески, перераховані міжнародній неурядовій організації як грошові кошти за членство в зазначеній організації, не є безповоротною фінансовою допомогою. Отже, коригувати фінрезультат до оподаткування згідно з пп. 140.5.10 ПКУ не потрібно.

Слід зауважити, що це роз’яснення стосується конкретного платника і ситуація із проведенням податкових коригувань під час сплати членських внесків неприбутківцю доволі делікатна. У представників фіскального відомства були й інші роз’яснення з цього приводу із протилежними висновками. Тож не слід сліпо слідувати цій консультації, а аналізувати кожну конкретну ситуацію окремо чи звертатися до податківців за роз'ясненнями.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення господарського зобов’язання та 3% річних від простроченої суми» від 25.04.18 р. № 1864/6/99-99-15-02-02-15/ІПК нагадала, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, повинен сплатити кредиторові суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Отже, оскільки Податковим кодексом України (далі — ПКУ) не передбачено різниць на інфляційні суми, такі операції відображають у податковому обліку за бухгалтерськими правилами. Якщо штрафні санкції перераховують на користь неприбутківців або платників податку на прибуток, які застосовують ставку 0%, необхідно застосувати збільшувальну різницю за пп. 140.5.11 ПКУ.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму проведеної уцінки інвестиційної нерухомості» від 02.05.18 р. № 1960/6/99-99-15-02-02-15/ІПК поінформувала платників податку на прибуток, які провадять податкові коригування за р. ІІІ ПКУ, що в разі продажу інвестиційної нерухомості, що обліковується за справедливою вартістю (амортизація та зменшення корисності не визнаються), коригування фінансового результату до оподаткування за п.п. 138.1, 138.2 ПКУ не проводять. Результат від продажу таких активів визначають згідно з правилами бухобліку та відображають у складі фінансового результату до оподаткування без коригувань. На суми уцінки та дооцінки інвестиційної нерухомості починаючи з 01.01.17 р. не здійснюють коригувань фінансового результату до оподаткування.

Якщо ж інвестиційну нерухомість обліковують за первісною вартістю, то до неї застосовують усі податкові коригування, передбачені для основних засобів п.п. 138.1, 138.2 ПКУ.

ПДФО та військовий збір

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування окремого виду доходу» від 05.05.18 р. № 2021/6/99-99-13-02-03-15/ІПК повідомила: якщо з підприємства за рішенням суду стягують на користь колишнього працівника суму матеріальної допомоги, така сума є доходом фізичної особи. Податковий агент має включити цей дохід до загального оподатковуваного доходу платника як інший дохід (пп. 164.2.20 Податкового кодексу України) та оподаткувати його на загальних підставах.

Тому саме підприємство, яке виплачує дохід як матеріальну допомогу колишньому працівнику, має сплатити до бюджету податок на доходи та військовий збір та відобразити суму доходу в формі № 1ДФ.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою у вигляді подарунка від юридичної особи» від 03.05.18 р. № 1974/6/99-99-13-02-03-15/ІПК роз'яснила: вартість дарунків, що не перевищує 25% однієї мінімальної зарплати (у розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року, відображається в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ з ознакою доходу «160». Якщо вартість дарунка перевищує зазначений розмір, то всю суму необхідно відображати в податковому розрахунку ф. № 1ДФ з ознакою доходу «126» як додаткове благо.

Варто зазначити, що цього року представники фіскального відомства змінили думку щодо оподаткування подарунка, вартість якого перевищує 25% мінзарплати (у 2018 році – 930,75 грн).

Раніше ДФСУ роз'яснювала, що в разі, коли вартість дарунка перевищує зазначений розмір, оподатковувати необхідно саме суму перевищення (лист ДФСУ від 24.02.17 р. № 2985/5/99-99-13-02-03-16). Але цьогоріч контролери раптово змінили підхід до тлумачення норми пп. 165.1.39 Податкового кодексу України  і вважають: якщо вартість дарунків перевищує 25% мінзарплати, то вся їх вартість обкладається податком на доходи як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ПКУ.

ЄСВ

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 29.03.18 р. № 393 затвердило зміни до порядку обліку платників ЄСВ.

Зокрема, встановлено форму Заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) (форма № 12-ЄСВ) та процедуру взяття на облік платників ЄСВ — членів фермерського господарства.

Крім того, представники фіскального відомства роз’яснили, як самозайнятій особі внести зміни до повідомлення за формою № 2-ЄСВ. А саме в разі зміни найменування, прізвища, ім’я, по батькові, місцезнаходження, місця проживання платника єдиного внеску або контролюючого органу, у якому платник ЄСВ перебуває на обліку.

За таких умов платнику потрібно замінити повідомлення № 2-ЄСВ на нове. Для цього йому необхідно подати контролерам заяву із зазначенням причин заміни та старе повідомлення. Контролюючий орган протягом 2 робочих днів після такого звернення видає (надсилає) йому нове повідомлення. У такому самому порядку видають нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.

Окрім цього, встановлено особливості обліку відокремлених підрозділів іноземних компаній, які включені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та які при цьому не перебувають на обліку у відповідному контролюючому органі. У такому разі контролери повинні вжити заходів щодо подання таким підрозділом документів для взяття на облік платником єдиного внеску, і такий платник обліковується в контролюючому органі з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».

Облік і звітність

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації  «Щодо необхідності відображення безнадійної заборгованості в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» від 05.05.18 р. № 2005/ІПК/28-10-01-03-11 повідомила, що в Декларації про валютні цінності потрібно відображати безнадійну заборгованість нерезидента.

Припинити декларування такої заборгованості можна тільки після отримання підтвердження від уповноваженого органом країни нерезидента про відсутність джерела погашення заборгованості.

Національний банк України у листі «Про відображення в бухгалтерському обліку операцій з борговими фінансовими активами, що обліковуються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки в іншому сукупному доході» від 05.05.18 р. № 60-0006/25244  роз’яснив банкам, як зафіксувати в обліку припинення визнання (погашення, відступлення прав вимоги, продажу, списання за рахунок резерву) боргового фінансового активу, що обліковується за справедливою вартістю з визнанням переоцінки в іншому сукупному доході.

На думку Нацбанку, переоцінка, визнана в капіталі (балансовий рахунок 5102 «Результати переоцінки боргових фінансових активів, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід»), перекласифіковується в прибутки/збитки та відображається за балансовим рахунком 6226 «Результат від перекласифікації переоцінки боргових фінансових інструментів, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід» Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління НБУ від 11.09.17 р. № 89.

{/jkefel}

Контроль і відповідальність

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)» від 10.05.18 р. № 342 визначив єдині правила для розроблення органами держнагляду (контролю) критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження госпдіяльності та визначається періодичність проведення планових перевірок. Крім того, затверджено методику розроблення органами державного нагляду уніфікованої форми акта перевірки.

Для визначення критеріїв контролюючий держорган повинен проаналізувати набір різних факторів. Мета – виявити зв'язки між негативними наслідками (з урахуванням їх масштабу, причин/умов та кількості) та відповідними кількісними й якісними показниками (характеристиками) господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Критерії переглядатимуть не рідше ніж один раз на три роки.

Отже, єдина методика розроблення цих критеріїв надасть бізнесу впевненість у чесній та прозорій процедурі їх визначення, оскільки від ступеня присвоєного суб’єкту господарювання ризику залежить періодичність проведення планових перевірок.

Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом «Про затвердження Переліку продуктів, які підлягають державному контролю на призначених прикордонних інспекційних постах» від 26.03.18 р. № 159 затвердило перелік продуктів, які підлягають державному контролю на призначених прикордонних інспекційних постах. До нього, зокрема, потрапили товари груп 02–06 (м'ясо та їстівні субпродукти, риба та ракоподібні, молюски та інші водні безхребетні, молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження тощо), 12, 15–23 (жири та олії тваринного або рослинного походження, готові харчові продукти з м'яса, цукор і кондитерські вироби з цукру, какао, борошняні кондитерські вироби тощо) УКТ ЗЕД.

Цей перелік затверджено на виконання вимог нового Закону України від 18.05.17 р. № 2042-VIII. За ним ввезення (пересилання) на митну територію України вантажів із продуктами, включеними до цього переліку, дозволяється тільки через призначені прикордонні інспекційні пости.

Міністерство юстиції України наказом «Про затвердження Порядку підготовки галузевих переліків документів із зазначенням строків їх зберігання» від 23.04.18 р. № 1244/5.3 визначило правила підготовки галузевих переліків документів органами державної влади для підприємств, установ, організацій певної галузі чи сфери діяльності. У таких переліках відразу зазначатимуть строки зберігання документів.

Для підготовки проекту галузевого переліку в держоргані створюватимуть робочу групу.

Остаточний галузевий перелік погоджує Голова Укрдержархіву, після цього його затверджує відповідний держорган.

Галузевий перелік запроваджуватимуть з 1 січня року, наступного за роком його затвердження.

Слід нагадати, заборонено знищення документів без попереднього проведення експертизи їх цінності. Її може ініціювати власник цих документів або державна архівна установа за згодою власника.

Якщо виникає загроза знищення або значного погіршення стану цих документів, їх власник зобов'язаний повідомити про це державну архівну установу для організації експертизи цінності цих документів.

Міністерство юстиції України наказом «Про затвердження Змін до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 24.04.18 р. № 1247/5 внесло зміни до правил вчинення нотаріальних дій. Зокрема, тепер нотаріус не вимагатиме звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка відчужується юрособою, якщо її проведення не обов’язкове згідно із законом.

Слід нагадати, що без проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок не обійтися в таких випадках:

  • відчуження та страхування земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності (окрім відчуження ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд);
  • визначення інвестиційного вкладу в реалізацію інвестиційного проекту на земельні поліпшення;
  • визначення вартості земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності, у разі якщо вони вносяться до статутного фонду господарського товариства;
  • визначення вартості земельних ділянок при реорганізації, банкрутстві або ліквідації господарського товариства (підприємства) із державною часткою чи часткою комунального майна, яке є власником земельної ділянки;
  • виділення або визначення частки держави чи територіальної громади в складі земельних ділянок, що перебувають у спільній власності;
  • відображення вартості земельних ділянок та права користування земельними ділянками в бухгалтерському обліку відповідно до законодавства України;
  • визначення збитків власникам або землекористувачам у випадках, установлених законом або договором;
  • рішення суду.

Праця і заробітна плата

Міністерство соціальної політики України наказом «Про затвердження Вимог щодо безпеки та захисту здоров'я працівників під час роботи з екранними пристроями» від 14.02.18 р. № 207 затвердило Вимоги щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями (далі — Вимоги). Цей документ прийнято на заміну морально застарілим Правилам охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, які було затверджено Держгірпромнаглядом у 2010 році.

Вимоги поширюються на всіх суб’єктів господарювання без винятку і встановлюють мінімальні правила безпеки та захисту здоров’я під час здійснення роботи, пов’язаної з використанням екранних пристроїв. Між тим, деяких робочих місць та гаджетів цей перелік не зачіпає: зокрема, він не стосується роботи пілотів, працівників, які займаються обслуговуванням, ремонтом і налагодженням екранних пристроїв, а також не поширюється на використання планшетів, смартфонів та мобільних телефонів.

Основні положення Вимог такі:

  • роботодавець повинен поінформувати працівників під підпис про умови праці та наявність на їх робочих місцях небезпечних і шкідливих виробничих чинників (фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних), які виникають під час роботи з екранними пристроями та ще не усунуто, а також про можливі наслідки їх впливу на здоров’я працівників (ст. 5 Закону України «Про охорону праці»);
  • роботодавець мусить забезпечити навчання і перевірку знань працівників з питань охорони праці та безпечного використання екранних пристроїв до початку роботи з ними, а також у випадках модифікації та організації роботи обладнання;
  • роботодавець має вжити заходів, щоб забезпечити відповідність робочого місця працівника Вимогам;
  • за рахунок тривалості робочої зміни мають бути організовані внутрішні регламентовані перерви для відпочинку відповідно до Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 р. № 7;
  • за власний рахунок роботодавець має забезпечити проведення медоглядів працівників відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 21.05.07 р. № 246.

Також документом визначено вимоги безпеки до робочих місць працівників з екранними пристроями та мінімальні вимоги безпеки під час роботи з екранними пристроями, а також мінімальні вимоги до екранних пристроїв.

Міністерство соціальної політики України у листі «Щодо надання гарантій для офіцерів запасу» від 27.09.17 р. № 2447/0/101-17 роз'яснило: за працівниками, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток (ст. 119 Кодексу законів про працю України). Тобто в зазначеній категорії працівників на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення роботодавець має нараховувати та виплачувати середній заробіток.

Документами, що підтверджують проходження військової служби  працівником (у тому числі за призовом осіб офіцерського складу), можуть бути або довідка, яка надається військовим комісаріатом або військовою частиною на запит роботодавця, або Витяг із наказу військового комісаріату, або Витяг із наказу військової частини про проходження громадянами військової служби.

Після звільнення з військової служби, взяття на військовий облік та прибуття до місця проживання (перебування) працівник мусить вийти на роботу.

Якщо на місце працівника, який проходить військову службу за призовом осіб офіцерського складу, приймають нового співробітника за строковим трудовим договором, у договорі зазначається, що він діє на період проходження працівником військової служби.

Міністерство соціальної політики України у листі «Щодо надання соціальної додаткової відпустки на дітей» від 26.03.18 р. № 480/0/101-18/284 роз'яснило порядок надання додаткової відпустки на дітей. Отже, якщо жінка після народження другої дитини не стала до виконання своїх трудових обов'язків та не відпрацювала жодного робочого дня, а оформила щорічну відпустку, права на додаткову соціальну відпустку на дітей вона не має.

Слід нагадати, що згідно зі ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, надають щорічно додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

Отже, для отримання такої відпустки, на думку соціального відомства, жінці недостатньо мати двох дітей віком до 15 років, вона ще повинна працювати (виконувати свої трудові обов'язки).

Міністерство соціальної політики України у листі «Щодо відповідальності за виплату авансу у розмірі меншому, ніж зазначено у ст. 115 КЗпП» від 16.03.18 р. № 118/0/22-18 нагадало, що згідно зі ст. 115 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) розмір зарплати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим із профспілкою, але не може бути меншим, ніж оплата за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. У разі виплати працівникам не в повному обсязі заробітної плати, інших виплат, передбачених законодавством про працю, (а також порушення встановлених строків виплати більш як за один місяць), роботодавця можуть оштрафувати на 11 169 грн (трикратний розмір мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, абз. 3 част. 2 ст. 265 КЗпП).

Крім того, за виплату зарплати не в повному обсязі відповідно до статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадова особа підприємства або фізособа-підприємець, яка є працедавцем, може бути притягнута до адмінвідповідальності у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн).

Державна служба України з питань праці у листі «Щодо порушення порядку індексації» від 24.01.18 р. № 503/4/4.3-дп-18 повідомила: якщо під час проведення інспекційного відвідування буде встановлено порушення порядку проведення індексації зарплати, у інспектора праці будуть підстави застосувати до роботодавця штраф, передбачений абз. 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Розмір штрафу становить 10 мінімальних зарплат (сьогодні – 37 230 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до п. 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.17 р. № 295 (далі – Порядок №295), за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці  вносить припис та/або вживає заходів щодо притягнення до відповідальності винної в допущенні порушень посадової особи. У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживають. Водночас заходи щодо притягнення роботодавця та його посадових осіб до відповідальності за:

  • використання праці неоформлених працівників,
  • несвоєчасну та не в повному обсязі виплату зарплати,
  • недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень (п. 29 Порядку № 295).

За невиконання припису інспектора праці передбачено накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850–1700 грн, ст. 1886 Кодексу України про адміністративні правопорушення України).

Міністерство соціальної політики України у листі «Щодо тривалості роботи за сумісництвом у вихідний день» від 25.04.18 р. № 184/0/22-18/13 роз'яснило: у вихідні дні (за графіком, визначеним на основному підприємстві) працювати за сумісництвом дозволяється повний робочий день. Тобто якщо, наприклад, за основним місцем роботи працівника субота є його вихідним днем, то за сумісництвом у суботу він може працювати повний робочий день.

Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу, наголошує відомство.

Слід нагадати, робота за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій регламентується постановою КМУ від 03.04.93 р. № 245. Саме цим документом загальна тривалість роботи за сумісництвом обмежується половиною місячної норми. Втім на госпрозрахункові підприємства вимоги цієї постанови не поширюються.

Ринки фінансових послуг

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), своїм розпорядженням «Про затвердження Змін до Положення про порядок нагляду на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами, переважна діяльність у яких здійснюється фінансовими установами, нагляд за якими здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг» від 29.03.18 р. № 458, удосконалила порядок нагляду на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами. Так, зазначеним розпорядженням внесено такі зміни:

  • Нацкомфінпослуг має право продовжити строк подання документів, які він вимагає, за обґрунтованим клопотанням відповідальної особи або контролера та встановити строк, на який продовжено строк подання, але не більше ніж на 30 календарних днів. Рішення щодо продовження строку приймає уповноважена Нацкомфінпослуг особа;
  • Нацкомфінпослуг повідомлятиме засобами телекомунікаційного зв’язку погоджену відповідальну особу про прийняті ним рішення;
  • якщо внаслідок зміни структури власності небанківської фінансової групи відповідальна особа більше не є учасником небанківської фінансової групи, то до дня узгодження нової, відповідальною особою є та фінансова установа — учасник небанківської фінансової групи, яка має найбільше значення активів за останній звітний період (квартал);
  • припинення визнання небанківської фінансової групи не перешкоджає ідентифікації такої групи надалі, якщо для цього виникають підстави.

Національний банк України постановою «Про затвердження Змін до Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» від 03.05.18 р. № 48 вніс зміни до зазначеного вище положення.

Відтепер для надання індивідуальної ліцензії на розрахунки валютою в Україні Нацбанк, окрім документів від заявника, зможе запитувати додаткову інформацію в держорганів, уповноважених банків, інших суб’єктів господарювання та фізичних осіб щодо валютної операції.

Зокрема, Нацбанк цікавитиме інформація, документи та висновки стосовно учасників валютної операції (у т.ч. для юросіб щодо кінцевих бенефіціарних власників), суті та мети цієї операції, відповідності суті операції змісту діяльності заявника, джерел походження коштів (активів) заявника, достатності реальних фінансових можливостей заявника проводити (ініціювати) фінансову операцію на відповідну суму, економічної доцільності (сенсу) операції.

Коли обґрунтування не влаштують Нацбанк або ж йому нададуть недостовірну чи суперечливу інформацію, це може стати підставою для відмови в ліцензії. Те ж саме стосується і випадків, коли Нацбанк виявить, що іншою стороною валютної операції або особою, на користь чи в інтересах якої проводиться ця операція, є юридична або фізична особа, яка має російське місце перебування, місце проживання, місцезнаходження, місце реєстрації тощо.

Національний банк України постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 15.05.18 р. № 53 дозволив позичальникам обирати оптимальний курс купівлі іноземної валюти в уповноважених банках із метою виконання зобов’язань перед банком-кредитором. Відтепер для погашення кредиту фірми зможуть купувати валюту через інші банки за власним вибором. Єдине, у такому банку в фірми має бути  відкритий поточний рахунок в іноземній валюті.

Слід нагадати, що раніше купувати валюту на погашення кредиту можна було тільки в банку-кредиторі.

Крім того, НБУ спростив порядок повернення інвестицій та доходів від їх здійснення іноземними інвесторами. Тепер нерезиденти можуть купувати та репатріювати валюту, якщо іноземні інвестиції були спрямовані безпосередньо на збільшення статутного капіталу цієї компанії.

Також Нацбанк дозволив банкам проводити взаємні розрахунки за операціями купівлі-продажу валюти за гривні як до, так і після підтвердження угод за допомогою Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України.

Інше

Кабінет Міністрів України ухвалив план заходів щодо реалізації розробленої Мінекономрозвитку Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року. Про це повідомляється на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Відповідний План передбачає реалізацію низки завдань:

  • створення порталу малого і середнього підприємництва (далі – МСП) на базі офіційного сайту Мінекономрозвитку;
  • створення Офісу розвитку МСП при Мінекономрозвитку;
  • реалізація пілотного проекту з часткового гарантування кредитів для МСП;
  • реалізація пілотного проекту створення регіональної мережі центрів підтримки підприємництва;
  • запровадження програм розвитку МСП відповідно до пріоритетів інших стратегічних та програмних документів;
  • удосконалення регуляторних процедур, які регулюють діяльність МСП.

Відповідно до рішення Уряду відповідальні за реалізацію плану міністерства та інші центральні органи виконавчої влади мають щоквартально звітувати Мінекономрозвитку щодо стану виконання передбачених документом завдань.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки кінематографії» від 18.04.18 р. № 339 затвердив Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки кінематографії (далі – Порядок).

Зазначеним документом визначено, що державну підтримку для розвитку кінематографу можуть отримати лише державне підприємство «Національний центр Олександра Довженка» та Національна спілка кінематографістів. Водночас отримані кошти вони повинні використати за напрямами, прописаними в п. 4 Порядку, зокрема, на:

1) виробництво (створення) та поширення документальних, просвітницьких, анімаційних фільмів, фільмів для дитячої аудиторії, фільмів художньої та культурної значущості та фільмів-дебютів;

2) проведення міжнародних і вітчизняних кінофестивалів, кіноринків, кіноконференцій, кіносемінарів та інших кіномистецьких заходів і забезпечення участі в них фахівців у сфері кінематографії;

3) покриття витрат, пов’язаних із видачею державних посвідчень на право поширення і демонстрування фільмів тощо.

Отримувачі держпідтримки повинні щокварталу подавати звіти про використання бюджетних коштів: Держкіно – до 5 числа наступного за звітним місяця, Мінкультури – до 8 числа зазначеного періоду.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра