Огляд законодавства

Огляд законодавства за вересень 2018 року

Податки

ПДВ

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податкової консультації «Про податок на додану вартість» від 14.09.2018 р. № 4040/6/99-99-15-03-02-15/ІПК роз'яснила, що при списанні самостійно виготовленої готової продукції у зв'язку з неможливістю її використання в господарській діяльності, платник податків зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання згідно з п. 198.5 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, з огляду на вартість товарів/послуг, придбаних з ПДВ та частково або повністю використаних у виробництві такої продукції.

Якщо особливості обліку, або специфіка діяльності платника податків не дають можливості визначити таку вартість, податкові зобов'язання згідно з п. 198.5 ПКУ донараховуються виходячи зі звичайної ціни самостійно виготовленої продукції, яка списується.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про податок на додану вартість» від 23.08.2018 р. № 3666/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула та прокоментувала таку ситуацію.

Постачальник отримав аванс за товар № 1 і склав податкову накладну. Надалі контрагенти домовилися припинити зобов’язання постачальника з постачання товару № 1 і зарахувати аванс у рахунок оплати товару № 2. При цьому товар № 2 вже відвантажили, але покупець його ще не оплатив. Аванс покупцеві продавець не повертатиме.

У такому випадку, зауважили представники фіскального відомства, на дату досягнення домовленості постачальник може скласти розрахунок коригування до податкової накладної, яку склав на дату отримання авансу, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань із ПДВ. Розрахунок коригування він складає на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за товар № 1, зарахують у рахунок оплати вартості товару № 2. Такий розрахунок коригування реєструє отримувач товару. Для постачальника зареєстрований розрахунок коригування є підставою зменшити нараховані податкові зобов’язання.

За договором № 2 товар уже поставлений і на дату відвантаження постачальник склав відповідну податкову накладну. Тому за фактом зарахування авансу за товар № 1 в рахунок оплати товару № 2 податкову накладну не складають.

Такий порядок коригування податкових зобов’язань застосовують незалежно від того, один чи різні договори передбачають постачання товарів, підсумували представники фіскального відомства.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо правильності відображення заокруглень у відповідних розрахункових документах при розрахунку вартості проїзду залізничним транспортом і порядку оподаткування ПДВ у зв’язку із здійсненням таких заокруглень» від 23.08.2018 р. № 3707/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадала, що з 1 липня 2018 року набрала чинності постанова Правління НБУ «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» від 15.03.2018 р. № 25, яка у випадку відсутності монет дрібних номіналів вимагає проводити заокруглення загальних сум у чеках РРО та інших документах.

У зв’язку з цим суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати в реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку таким чином:

  • після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;
  • в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

Щодо суми (до чи після заокруглення), яка з розрахункових документів повинна потрапляти до підсумку розрахункових операцій фіскального звітного чеку (z-звіту) та чеку х-звіту, то до підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.

Якщо говорити про оподаткування ПДВ, то його ставка становить 20%, 7% бази оподаткування та додається до ціни товару/послуги (пп. 194.1.1 ПКУ).

При цьому база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів та обмежень, установлених п. 188.1 ПКУ.

Отже, нормами ПКУ чітко визначено порядок формування бази оподаткування та податкових зобов’язань із ПДВ. При цьому нормами ПКУ не передбачено врахування будь-яких заокруглень, здійснених платником податку при розрахунках з покупцями, при визначенні бази оподаткування ПДВ.

Відповідно до цього, у податковій накладній, складеній платником ПДВ за щоденними підсумками, відображається сума ПДВ, обрахована таким платником податку виходячи із бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 188.1 ПКУ.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 ПКУ» від 20.07.2018 р. № 3198/6/99-99-15-03-02-15/ІПК роз'яснила, що з метою реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ПКУ, за формою і в порядку, які на дату складання такого розрахунку коригування не діють, і чинним Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.2015 р. № 1307, передбачено інший умовний ІПН, ніж зазначений у податковій накладній, в такому розрахунку коригування необхідно вказати тип причини і умовний ІПН, які були вказані в податковій накладній.

У табличній частині такого розрахунку коригування в тих графах, заповнення яких передбачено, зі знаком «-» вказуються показники щодо товарів/послуг, які починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності або виправляються (тобто такі показники «обнуляються»). При цьому в графі 1 такого розрахунку коригування в обов'язковому порядку вказується номер по порядку зведеної податкової накладної, що коригується.

У другому рядку розрахунку коригування до такої накладної платник вказує виправлені показники обсягу товарів/послуг. При цьому в графі 1 такого розрахунку коригування вказується новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в зведеній податковій накладній, що коригується.

У графі 2 розрахунку коригування в усіх рядках, які заповнюються згідно з таким коригуванням, вказується її причина – «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ».

У графі 3 «Номенклатура товарів/послуг, вартість або кількість яких коригується» розрахунку коригування до такої зведеної податкової накладної вказуються дати складання і порядкові номери податкових накладних, складених із метою нарахування податкових зобов'язань згідно з п. 198.5 ПКУ, відповідно до яких проводиться коригування. При цьому кожна така податкова накладна вказується в окремому рядку.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо особливостей складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій» від 11.09.2018 р. № 3988/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула цікаву ситуацію. Товариство – платник ПДВ планує здійснювати постачання товарів кінцевим споживачам за готівку через юридичну особу – оператора поштового зв’язку «Нова Пошта». Грошові кошти від споживача за поставлений товар будуть надходити на поточний рахунок товариства з розрахункового рахунку фінансової установи ТОВ. Чи можна на такі постачання складати податкову накладну за щоденними підсумками?

Відповідь представників фіскального відомства – ні. Податкова накладна за щоденними підсумками операцій не може бути складена при здійсненні постачання товарів кінцевому споживачу, якщо розрахунки за такі товари будуть здійснюватися через іншу юридичну особу.

ПДФО і військовий збір

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку судових витрат, які компенсуються йому юридичною особою на підставі рішення суду» від 17.09.2018 р. № 4057/6/99-99-13-02-03-15/ІПК нагадала, що сума страхових платежів, яка сплачується юридичною особою (орендарем) за договором страхування транспортного засобу фізособи (орендодавця) за програмою повне КАСКО, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої фізичної особи та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах, та є базою нарахування ЄСВ.

Адже до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь (пп. 164.2.15 ПКУ).

Постановою КМУ «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 22.12.2010 р. № 1170, якою затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, не передбачено витрати в розмірі страхових внесків підприємства на користь працівників, пов'язаних з добровільним страхуванням майна.

Державна фіскальна служба України категорії 103.04 «ЗІР» відповіла на питання «Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО, якщо ЮО (роботодавець) відшкодовує ФО (працівнику) оплачену нею вартість попереднього профілактичного медичного огляду до працевлаштування у роботодавця?»

Представники фіскального відомства зауважили, якщо юридичною особою (роботодавцем) за рахунок власних коштів відшкодовується фізичній особі (працівнику) вартість попереднього профілактичного медичного огляду, оплаченого нею до працевлаштування в роботодавця, то сума такого відшкодування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо і оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Водночас не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи (працівника) витрати роботодавця на обов’язковий попередній (до прийняття на роботу) профілактичний огляд такої фізичної особи, якщо перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, підпадає під дію Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-ІІІ.

Спрощена система оподаткування

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо визначення об'єкта оподаткування платником єдиного податку четвертої групи» від 02.08.2018 р. № 3399/6/99-99-12-02-03-15/ІПК на запитання товариства – платника єдиного податку 4 групи щодо можливості в договорі суборенди землі з фермерським господарством, який також є платником єдиного податку 4 групи та в якого земля приватної власності знаходиться в оренді, передбачити умову щодо включення орендованих земельних ділянок в податкову декларацію товариства, щоб при цьому відповідні земельні ділянки не включалися в декларацію фермерського господарства, однозначно відповідає, що така умова буде суперечити нормам ПКУ.

Так, згідно з п.п. 295.9.6 ПКУ платник податків у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платнику податку враховує орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації, а в декларації орендаря така земельна ділянка не враховується.

Отже, фермерське господарство як орендодавець земельних ділянок має врахувати площу таких земель у своїй податковій декларації, а в товариства як орендаря податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку з орендованих земель не виникають.

Облік і звітність

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо ведення книги обліку доходів у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району» від 18.09.2018 р. № 4069/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК повідомила, що платник, який змінив місцезнаходження, сплачує податки за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду. У ДФСУ за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які законодавство зобов’язує сплачувати на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку.

Там він і звітує щодо таких податків.

Отже, якщо підприємець-єдиноподатник змінив податкову адресу (місце проживання), він має зареєструвати нову книгу обліку доходів у ДФСУ за новою податковою адресою після закінчення бюджетного року, в якому змінив податкову адресу (місце проживання).

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо питань віднесення до складу документально підтверджених витрат фізичної особи – підприємця витрат, пов’язаних з розрахунково-касовим обслуговуванням (технічним та сервісним обслуговуванням РРО)» від 29.08.2018 р. № 3763/С/99-99-13-01-02-14/ІПК розглянула запит платника податку щодо віднесення до складу документально підтверджених витрат ФОП витрат, пов’язаних з розрахунково-касовим обслуговуванням (технічним та сервісним обслуговуванням РРО).

Представники фіскального відомства вказали на те, що ФОП-загальносистемник має право включати до складу документально підтверджених витрат витрати, пов’язані з розрахунково-касовим обслуговуванням (технічним та сервісним обслуговуванням РРО), по факту їх понесення на підставі підтверджувальних документів та за умови реєстрації РРО у встановленому порядку.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками» від 31.08.2018 р. № 3793/6/99-99-12-02-02-15/ІПК відповіла на питання, чи є цистерни бензовозів та підземні/наземні резервуари, які розташовані на відкритій території, а не у приміщеннях підприємства, частиною акцизного складу та чи мають бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Податківці зауважили, що акцизний склад – спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, зокрема там, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого, газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу (п.п. 14.1.6 ПКУ).

Отже, резервуари, які використовуються для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального, не є акцизним складом.

Якщо частиною операційної діяльності є операції, пов’язані із заправкою паливом техніки сторонніх організацій, то підприємство мусить створити акцизний склад, а всі резервуари, які використовуються для навантаження-розвантаження, зберігання такого пального є частиною акцизного складу. Такі акцизні склади з 01.01.2019 р. повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі.

Державна фіскальна служба України у категорії 301.04.01 «ЗІР» відповіла на питання, яким чином визначається показник «Облікова кількість штатних працівників» таблиці 1 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого ЄCВ.

В облікову кількість штатних працівників включаються всі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих працівників і виключаючи тих, які вибули в цей день. Якщо підприємство на дату, вказану у формі державного статистичного спостереження, з будь-яких причин не працювало (вихідний або святковий день, з природних, технічних та економічних причин), облікова кількість працівників відображається станом на останній день роботи, що передував цій даті.

В обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто всі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.

Контроль і відповідальність

Кабінет Міністрів України підтримав ініційовані Мінекономрозвитку рішення, спрямовані на вдосконалення системи державного контролю над здійсненням туроператорської діяльності в Україні.

Уряд включив Мінекономрозвитку до переліку контролюючих органів, на яких не поширюється дія мораторію на перевірки бізнесу, в частині надання Міністерству права проведення планових перевірок дотримання туристичним бізнесом ліцензійних умов здійснення туроператорської діяльності до кінця 2018 року.

Кабмін ввів нові критерії оцінки ступеня ризиків від здійснення туроператорами діяльності, що підлягає ліцензуванню. Від цієї оцінки залежатиме встановлення періодичності здійснення Мінекономрозвитку перевірок самих туроператорів з урахуванням:

  • виду туроператорської діяльності (виїзний, в’їзний та внутрішній туризм), де виїзний туризм визначається із найвищим ступенем ризику;
  • обсягу наданих туристичних послуг туроператором (кількість туристів, що скористалися туристичними послугами протягом року) – чим більша кількість споживачів послуг, тим вищий ризик для них від провадження туроператорами своєї діяльності;
  • наявності протягом останніх 3 років порушень ліцензійних умов туроператором;
  • наявності судового рішення про задоволення цивільного позову споживача туристичних послуг.

Відповідно до цього Уряд також впровадив оцінку туроператорів за ступенем ризику їхньої діяльності з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма визначеними критеріями:

  • від 41 до 100 балів – високий ступінь ризику;
  • від 21 до 40 балів – середній ступінь ризику;
  • від 0 до 20 балів – низький ступінь ризику.

Зазначені зміни дозволять Мінекономрозвитку невідкладно вживати заходів у разі виявлення порушень туроператорами ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності та позбавляти недобросовісних туроператорів ліцензії на її провадження.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про обмеження розрахунків готівкою» від 31.08.2018 р. № 3802/ІПК/26-15-13-09-15 повідомила, що підприємства можуть розраховуватися готівкою впродовж одного дня за одним або кількома платіжними документами з фізособами в розмірі до 50 тис. грн включно.

Утім, таке обмеження не стосується:

  • розрахунків із бюджетами і державними цільовими фондами;
  • добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
  • використання готівки, виданої на відрядження.

Тож підприємство може проводити розрахунки протягом одного дня для виплати дивідендів з однією фізособою в розмірі до 50 тис. грн включно.

Міністерство юстиції України наказом «Про внесення змін до деяких форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 29.08.2018 № 2824/5 внесло зміни до форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань:

  • Форма 1 «Заява про державну реєстрацію створення юридичної особи»
  • Форма 2 «Заява про державну реєстрацію переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа чи модельного статуту»
  • Форма 3 «Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»
  • Форма 4 «Заява про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи»
  • Форма 5 «Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»
  • Форма 6 «Заява про державну реєстрацію припинення відокремленого підрозділу юридичної особи»
  • Форма 8 «Заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації»
  • Форма 9 «Заява про державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»
  • Форма 22 «Заява про державну реєстрацію (акредитацію) відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації»
  • Форма 23 «Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»

Крім того, технічному адміністратору Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань доручено забезпечити обов'язкове заповнення інформації про наявність або відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи та відомостей про нього.

Наказ набере чинності через 10 днів із дня його офіційного опублікування.

Праця та заробітна плата

Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та припинення реєстрації безробітних, ведення обліку осіб, які шукають роботу».

Зазначена постанова розроблена Міністерством соціальної політики на виконання завдань, передбачених Середньостроковим планом пріоритетних дій Уряду до 2020 року.

Постановою змінюються підходи до роботи Державної служби зайнятості. Зокрема, впроваджується інститут кар’єрного радника, який дозволить забезпечити індивідуальний підхід до кожного клієнта служби зайнятості, якісне надання послуг із планування кар’єри з урахуванням потреб роботодавців та можливостей шукачів роботи.

Також запроваджується в роботі служби зайнятості профілювання безробітних та шукачів роботи для оцінки можливості їх працевлаштування з урахуванням навичок, кваліфікацій та надання адресних послуг для повернення таких осіб на ринок праці.

Документом передбачаються індивідуальні плани надання послуг та працевлаштування. Такий план буде спільною програмою дій кар’єрного радника та зареєстрованого безробітного, що міститиме спільні зобов’язання обох сторін щодо пошуку роботи та забезпечуватиме індивідуальний супровід і організацію надання послуг.

Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення». Документ передбачає проведення Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.

Крім того, передбачається посилення координації органів державної влади щодо проведення роз’яснювальної роботи, здійснення заходів для виявлення фактів застосування незадекларованої праці, а також перегляд актів органів виконавчої влади та внесення до них змін з метою посилення контролю за оформленням трудових відносин.

Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади доручається переглянути власні нормативно-правові акти та внести до них зміни з метою посилення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками під час реалізації наданих повноважень.

Планується, що розпорядження Уряду сприятиме підвищенню ефективності державної політики щодо захисту трудових прав людей, зменшенню застосування незадекларованої праці та посиленню дисципліни сплати податків і єдиного соціального внеску.

Міністерство соціальної політики України у своєму листі «Щодо строків виплати заробітної плати» від 23.07.2018 р. № 1305/0/101-18/28 повідомило, що заробітну плату виплачують не рідше ніж двічі на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який її виплачують. Отже, підприємство може виплачувати зарплату і тричі на місяць.

Першою половиною місяця вважають 15 календарних днів із 1-го по 15-те число. Друга половина – із 16-го по 30-те (31-ше) число. Тобто зарплату за першу половину місяця виплачують не пізніше ніж із 16-го по 22-ге число, а за другу половину – з 1-го по 7-ме число наступного місяця. Конкретні терміни виплати заробітної плати встановлюють у колективному договорі або іншому нормативному акті роботодавця. Якщо день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітну плату виплачують напередодні. Наступну виплату проводять у визначені дні.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо особливостей оплати праці при підсумованому обліку робочого часу» від 02.07.2018 р. № 1139/0/101-18/28 повідомило, що нормальна тривалість робочого часу визначається шляхом віднімання від норми тривалості робочого часу, розрахованої за графіком шестиденного (п'ятиденного) робочого тижня в обліковому періоді, часу, упродовж якого працівник перебував у відпустці, на лікарняному тощо.

Якщо працівник перебував у відпустці, при підрахунку нормального числа робочих годин облікового періоду виключаються дні за графіком 8-годинного робочого дня (п'ятиденного робочого тижня), оскільки відпустки надаються в календарних днях.

Відмінність між календарною нормою робочого часу і розрахунковою нормою робочого часу полягає в тому, що для визначення першої передбачають повне використання робочого часу, а другої – враховують години, не відпрацьовані працівником.

Розрахункову норму робочого часу використовують як величину, необхідну для обчислення відпрацьованих надурочних годин або невідпрацьованих годин норми робочого часу. Для цього з розрахунковою нормою робочого часу порівнюють фактичний обсяг відпрацьованого працівником часу.

При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно із ст. 106 КЗпП.

Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду або при звільненні працівника.

При нарахуванні заробітної плати мають дотримуватись вимоги законодавства щодо розміру мінімальної заробітної плати. При цьому при визначенні годинної ставки для оплати відпрацьованого часу необхідно місячний оклад працівника розділити на місячну норму тривалості робочого часу на відповідний місяць, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для даного підрозділу (працівника).

Для визначення годинної ставки для оплати надурочних годин необхідно місячний оклад працівника розділити на середньомісячне число годин за обліковий період, яке має розраховуватись з урахуванням норми тривалості робочого часу за цей період, встановленої з дотриманням вимог статей 50, 51 та 53 КЗпП.

Міністерство соціальної політики України у листі «Щодо індексації зарплати працюючого студента» від 14.08.2018 р. № 14/0/216-18 наголосило, якщо працівник працює і одночасно навчається за денною формою навчання або з відривом від виробництва у клінічній ординатурі, аспірантурі і докторантурі, насамперед індексують стипендію.

Для цього працівник надає довідку про розмір і строк призначення стипендії, на підставі якої проводять індексацію заробітної плати за місцем роботи таких стипендіатів у межах прожиткового мінімуму.

Наприклад, студента прийняли на роботу з 11.06.2018 р. Останнє підвищення зарплати за посадою було у вересні 2017 року.

Його стипендія становить 460 грн. Тоді індексацію зарплати обчислюють так:

  • Індексації підлягає 1272 грн (1762 грн – 490 грн).
  • Сума індексації за повністю відпрацьований місяць становить 85,22 грн (1272 грн × 6,7 ÷ 100, де 6,7% – величина приросту індексу споживчих цін).
  • Оскільки студента прийняли на роботу з 11.06.2018 р., суму індексації виплачують за фактично відпрацьовані дні, тобто 85,22 грн ÷ 20 роб. дн. × 14 відпрацьованих днів = 59,65 грн.
  • Отже, за місцем роботи студент мав отримати суму індексації в розмірі 59,65 грн.

Державна фіскальна служба України в категорії 301.04.01 «ЗІР» повідомила, що зовнішні сумісники не включаються ані до середньооблікової кількості штатних працівників, ані до облікової кількості штатних працівників.

Питання, пов’язані з обліком штатних працівників, регулюються наказом Державного комітету статистики від 28.09.2005 р. № 286 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників» (далі – Інструкція), дія якого поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Інструкції в облікову кількість штатних працівників включаються всі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві, в т.ч. перебувають у відпустках для догляду за дитиною (п.п. 2.5.9 п. 2.5 розділу 2 Інструкції).

Не включаються до облікової кількості штатних працівників працівники, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств (п.п. 2.6.1 п. 2.6 розділу 2 Інструкції), тобто зовнішні сумісники.

Згідно з п.п. 3.2.2 п. 3.2 розділу 3 Інструкції при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у п. 2.4, 2.5 розділу 2 Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які всиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (п.п. 2.5.8 – 2.5.9 п. 2.5 розділу 2 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо.

Державна служба України з питань праці у листі «Щодо перенесення строків виплати заробітної плати в наступні періоди» від 25.07.2018 р. № 5870/4/4.1-ДП-18 роз'яснила питання встановлення строків виплати зарплати.

Фахівці служби наголосили, що виплачувати зарплату працівникам потрібно не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Можна виплачувати й більше двох разів (наприклад, один раз на тиждень або кожні 10 днів і т. д.).

Якщо день виплати заробітної плати збігся зі святковим, неробочим або вихідним днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Виплата зарплати повинна відбуватися не пізніше за 7 днів після закінчення періоду, за який вона здійснюється. Наведена вимога застосовується і для авансу, і для заробітної плати. А це означає, що заробітна плата:

  • за першу половину місяця (15 календарних днів!) має бути виплачена з 16-го по 22-ге число поточного місяця (15 + 7);
  • за другу половину місяця – з 1-го по 7-ме число місяця, що настає за місяцем нарахування зарплати.

Конкретні дати виплати зарплати роботодавець повинен визначити у своєму колективному договорі або нормативному акті (періодами «з 16 по 22», «з 1 по 7» строк виплати зарплати встановлювати не можна).

Інше

Міністерство інфраструктури України наказом «Про внесення змін до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 10.08.2018 р. № 368 внесло зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.  Відтепер товарно-транспортні накладні (ТТН) на перевезення вантажів автомобільним транспортом вантажовідправник повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Але засвідчувального підпису буде достатньо – згадку щодо печатки прибрано з Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363.

Окрім ТТН, засвідчення печаткою не потребують:

  • договір про перевезення вантажів та його проект;
  • право на пред'явлення претензій вантажовідправником або вантажоодержувачем, яке засвідчується на ТТН;
  • довідка про ціну реалізованого вантажу або проведену переоцінку до претензії на зіпсуття швидкопсувного вантажу;
  • опис вантажу, який укладається в кожний контейнер з вантажем.
На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра