Огляд законодавства

Огляд законодавства за жовтень 2017 року

Податки

ПДВ

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання за переліком, визначеним пунктами 58 і 59 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» від 04.10.17 р. № 775 затвердив Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість (далі − ПДВ) під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання. Ідеться про обладнання, перелічене в п.п. 58—59 підр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України (далі − ПКУ). Зокрема:

1) обладнання, яке ввозять для використання в деревообробному виробництві:

  • верстати для обробки дерева (товарна позиція 8465 згідно з УКТ ЗЕД);
  • сушарки для деревини (товарна підкатегорія 8419 32 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);
  • преси для виробництва деревостружкових або деревоволокнистих плит (товарна підпозиція 8479 30 згідно з УКТ ЗЕД);

2) обладнання, яке імпортують для виробництва тільки медичних виробів (товарні підкатегорії 8421 39 20 00, 8422 30 00 99, 8422 90 90 00, 8428 20 20 00, 8428 20 80 00, 8477 10 00 00, 8477 20 00 00, 8477 30 00 00, 8477 40 00 00, 8477 59 10 90, 8477 90 80 00, 8480 71 00 90 згідно з УКТ ЗЕД).

Для отримання такого розстрочення сплати ПДВ (до 36 місяців) потрібно подати до митниці Державної фіскальної служби України (далі − ДФСУ) відповідну заяву та документи:

  • бізнес-проект із зазначенням технологічного процесу з економічними розрахунками та очікуваних результатів діяльності;
  • висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти й стандарти підприємства, технічні умови, технічна документація, документи, що підтверджують наявність виробничих потужностей, приміщень, та інші документи для підтвердження мети ввезення устаткування та обладнання;
  • документи, передбачені ст. 335 Митного кодексу України.

Рішення про надання розстрочення сплати ПДВ спеціальна комісія повинна прийняти впродовж 10 робочих днів з дати надходження відповідної заяви. Для отримання позитивного рішення потрібно, щоб було виконано такі умови:

  • відповідність заявленого коду устаткування та обладнання коду згідно з УКТ ЗЕД;
  • підтвердження заявленої митної вартості устаткування та обладнання;
  • підтвердження відповідності виду діяльності підприємства-імпортера (або підприємства, за дорученням якого ввозять устаткування та обладнання) певному коду згідно з КВЕД;
  • відсутність у платника податку заборгованостей зі сплати податкових платежів та відсутність застосування до нього спеціальних санкцій у сфері ЗЕД;
  • підтвердження наявності виробничих потужностей, приміщень, умов для обліку й зберігання товарів, готової продукції.

У разі отримання розстрочення сплати ПДВ суб’єкт господарювання повинен буде щомісяця протягом одного робочого дня після сплати частини розстроченої суми в строки, визначені в рішенні про надання розстрочення сплати ПДВ, подавати контролерам Звіт про цільове використання товарів, увезених на митну територію України у митному режимі імпорту. Такі звіти подавати потрібно протягом усього періоду користування розстроченням.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про оподаткування ПДВ безоплатної передачі товарів/послуг» від 06.10.17 р. № 2154/6/99-99-12-03-02-15/ІПК роз’яснила порядок обкладення податком на додану вартість (далі − ПДВ) операцій із безоплатної передачі товарів/послуг. Представники фіскального відомства дозволили платнику нарахувати податок лише один раз за правилами п. 188.1 ПКУ, зазначивши, що нарахування компенсаційного ПДВ за вимогами п. 198.5 ПКУ не здійснюють.

Цікаво, що зазвичай за безоплатним постачанням контролери вимагають нараховувати ПДВ двічі. І лише якщо безоплатно передані товари/послуги будуть оподатковувані у складі тієї операції, до вартості якої їх було включено, дозволено обійтися без п. 198.5 ПКУ. Про це свідчить й актуальна відповідь у категорії 101.06 «ЗІР».

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо здійснення операцій з передачі платником ПДВ майна в управління неплатнику ПДВ» від 17.10.17 р. № 2259/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула питання передачі майна в управління неплатнику податку на додану вартість (далі − ПДВ), а саме — платнику єдиного податку за ставкою 5%. Представники фіскального відомства зазначили, що єдинник може бути управителем майна лише після реєстрації платником ПДВ та переходу на ставку єдиного податку 3%.

Адже під час взяття на облік договору управління майном контролери додатково беруть на облік управителя майна як платника податків — відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору. Водночас за п. 180.1 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) управитель майна повинен вести окремий ПДВ-облік щодо господарських операцій, пов’язаних із використанням майна, отриманого в управління за відповідними договорами.

Саме тому під час реєстрації договору управління майна управитель повинен подати документи щодо реєстрації такого договору одночасно з реєстраційною заявою платника ПДВ.

Слід нагадати, що за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або зазначеної ним особи (вигодонабувача). Про це йдеться у ст. 1029 Цивільного кодексу України.

Податок на прибуток

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування окремих видів доходів» від 26.09.17 р. № 2053/6/99-99-13-02-03-15/ІПК роз’яснила таку ситуацію: якщо юрособа, що ліквідується, виплачує акціонерам дивіденди, то такий дохід оподатковують за спеціальними дивідендними правилами. Тобто податковий агент утримує податок не за загальною 18%-ою ставкою, а за ставкою 5% (якщо це платник податку на прибуток) або ж 9% (для дивідендів від неплатників податку на прибуток, інститутів спільного інвестування, нерезидентів).

Якщо в разі проведення ліквідації юрособою здійснюється винятково розподіл між акціонерами залишку коштів, а не виплата дивідендів, то суму таких коштів включають до оподатковуваного доходу платників податків як інші доходи з відповідним оподатковуванням. Тобто утримувати податок на доходи доведеться за звичайною ставкою — 18%.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму списання нестач цінностей понад норми, виявлених під час інвентаризації, та нестач від крадіжок» від 29.08.17 р. № 1756/6/99-99-15-02-02-15/ІПК зазначила, що в разі списання нестач матеріальних цінностей, виявлених під час інвентаризації, жодних коригувань фінрезультату проводити не потрібно.

Ця операція впливатиме на об’єкт обкладення податком на прибуток винятково за правилами бухобліку. Адже різниць щодо такого списання р. ІІІ ПКУ не містить.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми коштів, виплачених на користь нерезидента за судовим рішенням про стягнення нанесених збитків у формі упущеної вигоди» від 09.10.17 р. № 2180/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що коригувати фінрезультат на суми відшкодованої нерезиденту упущеної вигоди за порушення умов ЗЕД-договору не потрібно.

Основою для такої позиції представників фіскального відомства стала невідповідність визначення «упущена вигода» визначенню штрафної санкції (неустойки), що пропонує Цивільний кодекс України.

Отже, коригувальна різниця з пп. 140.5.11 ПКУ, яка зобов'язує платників збільшувати фінрезультат на суми витрат від визнаних штрафів за цивільно-правовими договорами на користь неплатників податку на прибуток, у цьому випадку діяти не буде.

ЄСВ

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.17 р. № 2148-VIII. Запровадження механізму підвищення пенсій очікувано спричинило зміни в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ). Зокрема, максимальна база нарахування єдиного внеску із 1 січня 2018 року становитиме 15 розмірів мінімальної зарплати замість 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Слід нагадати, що зараз максимальна база для нарахування єдиного внеску становить 42 100 гривень. Проектом Закону про Державний бюджет України на 2018 рік передбачено зростання мінімальної зарплати до 3 723 гривень, отже, максимальна база нарахування ЄСВ із 1 січня 2018 року може становити 55 845 гривень.

Розмір мінімального страхового внеску не змінюється й залишається на рівні добутку однієї мінзарплати та чинної ставки ЄСВ.

Крім того, відповідно до внесених змін до кола платників єдиного внеску буде віднесено членів фермерського господарства за умови, що вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Фізосіб-підприємців та членів фермерського господарства буде звільнено від сплати єдиного внеску, якщо вони мають інвалідність або досягли пенсійного віку та отримують пенсію чи соціальну допомогу.

Згідно із законом фізособи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерських господарств сплачуватимуть єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачують єдиний внесок (ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ). Зараз підприємці на загальній системі оподаткування сплачують ЄСВ за календарний рік до 10 лютого наступного року, а особи, які провадять незалежну профдіяльність, — до 1 травня наступного року.

Платники єдиного податку першої групи втрачають право на сплату єдиного внеску в розмірі 0,5 мінімального страхового внеску. Отже, мінімальний єдиний внесок для єдинників першої групи буде встановлено на тому самому рівні, що й для інших платників, які обрали спрощену систему оподаткування, — одного мінімального страхового внеску (ст. 7 Закону про ЄСВ).

Передбачено також зміни й у порядку добровільної сплати єдиного внеску (ст. 10 Закону про ЄСВ). Зокрема, найменша сума єдиного внеску, яку слід сплатити за попередній період у разі виявлення особою такого бажання, збільшується на коефіцієнт 2 (за період до 12 місяців) або 1,5 (за період від 13 до 24 місяців).

Інформацію з Державного реєстру будуть надавати роботодавцям, банкам, підприємствам, установам та організаціям із метою її використання для обслуговування громадян (за їхньою згодою або у випадках, установлених законодавством про захист персональних даних).

У звітність із ЄСВ планують ввести показник, який визначатиме недоотриману суму коштів Пенсійним фондом України (п. 97 р. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ). Платники відображатимуть у звітності суму єдиного внеску в розмірах, передбачених ч.ч. 5 та 14 ст. 8 Закону про ЄСВ, не змінюючи при цьому суми сплати єдиного внеску.

Платників єдиного внеску, які не є роботодавцями (тобто фізосіб, які не мають найманих працівників), звільнятимуть від виконання обов’язків, визначених Законом про ЄСВ щодо нарахування та сплати єдиного внеску, ведення звітності тощо на весь період їх незаконного позбавлення волі на території проведення АТО. Для цього слід подати заяву від члена родини про незаконне позбавлення волі фізособи, яке має бути підтверджено даними державного правоохоронного органу, що забезпечує державну безпеку України.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування матеріальної допомоги на оздоровлення» від 26.09.17 р. № 2052/6/99-99-13-02-03-15/ІПК зауважила: якщо виплату матеріальної допомоги на оздоровлення передбачено положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то таку матеріальну допомогу з метою оподаткування прирівнюють до заробітної плати та включають до оподатковуваного доходу працівника в місяці, у якому здійснено її нарахування.

Суми такої матеріальної допомоги на оздоровлення є базою нарахування єдиного внеску в тому місяці, у якому роботодавець нараховує відпускні. Такий висновок, мабуть, пов’язаний із тим, що матдопомога на оздоровлення зазвичай супроводжує надання відпустки й нараховується разом із відпускними.

Слід нагадати: у разі якщо матдопомога має разовий характер та її виплату не передбачено колдоговором або галузевою угодою, її відносять до незарплатної виплати й не обкладають податком на доходи в межах, установлених пп. 170.7.3 Податкового кодексу України (у 2017 році — 2240 грн). До того ж матдопомога разового  характеру, яку надають окремим працівникам у зв’язку з сімейними обставинами, на оплату лікування чи оздоровлення дітей, не є об’єктом нарахування єдиного внеску (п. 14 р. І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.10 р. № 1170).

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату учням, які проходять виробничу практику на підприємстві» від 17.10.17 р. № 2257/6/99-99-13-02-03-15/ІПК наполягає на необхідності нараховувати єдиний внесок на виплати, які отримують учні під час проходження виробничої практики. Ці виплати представники фіскального відомства називають зарплатою, посилаючись на п. 17 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.99 р. № 992.

Інші податки та збори

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про туристичний збір» від 09.10.17 р. № 2170/ІПК/04-36-12-23-19 повідомила, що особа, яка прибула у відрядження та якій надають послуги з тимчасового проживання, не є платником туристичного збору.

Щоб уникнути нарахування туристичного збору, відряджена особа повинна надати адміністрації готелю/мотелю (чи іншому податковому агенту, що стягує збір) документи, що засвідчують його направлення у відрядження.

Облік і звітність

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень)». Так, Законом передбачено такі зміни:

  • уточнено вимоги щодо складання звітності за МСФЗ підприємствами, які становлять суспільний інтерес (підприємства — емітенти цінних паперів, банки, великі підприємства тощо);
  • для цілей бухгалтерського обліку встановлено вимоги до розміру підприємств. Наприклад, малими визначають підприємства, показники яких відповідають щонайменше двом критеріям: балансова вартість активів — до 4 млн євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 млн євро; середня кількість працівників — до 50 осіб;
  • визначено вимоги до головного бухгалтера підприємства, що становить суспільний інтерес: наявність вищої економічної освіти, стаж роботи бухгалтером/аудитором/ревізором більше ніж три роки, відсутність непогашеної або незнятої судимості за вчинення злочину проти власності та у сфері господарської діяльності;
  • послаблено вимоги до оформлення первинки. Так, незначні недоліки в документах не є підставою невизнання госпоперації, якщо такі недоліки стосуються дати складання документа, назви підприємства, від імені якого складено документ, змісту та обсягу госпоперації тощо.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження форм Довідки про цільове використання легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану як сировини у виробництві етилену, Довідки про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію, та Журналу обліку погашення податкових векселів» від 21.08.17 р. № 709 затвердило нові форми:

  • Довідки про цільове використання легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану як сировини у виробництві етилену;
  • Довідки про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію;
  • Журналу обліку погашення податкових векселів.

Зазначені документи застосовують для сплати акцизного податку в разі виробництва та ввезення відповідних сировини і нафтопродуктів, а також для алкогольних напоїв, для виробництва яких використовують спирт етиловий неденатурований.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі − НКРЕКП), постановою «Про затвердження Порядку (правил) організації та ведення обліку за ліцензованими видами діяльності суб’єктами господарювання у сфері теплопостачання» від 10.10.17 р. № 1223 затвердила Порядок (правила) організації та ведення обліку за ліцензованими видами діяльності суб’єктами господарювання у сфері теплопостачання. Цей документ покликаний врегулювати діяльність суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або хочуть провадити госпдіяльність із виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, транспортувати її магістральними й місцевими (розподільчими) тепловими мережами, а також постачати.

Порядок визначає механізм, принципи, процедури та єдині методичні засади організації та ведення обліку за ліцензованими видами діяльності окремо від інших видів госпдіяльності. Наприклад, визначено: для цілей формування повної собівартості за видами ліцензованої діяльності у сфері теплопостачання адміністративні витрати розподіляють за базою розподілу, яку визначено НКРЕКП для цілей формування тарифів. Інші витрати ліцензіат прямо відносить до витрат того виду госпдіяльності, з яким ці витрати безпосередньо пов’язані.

Суб’єкти господарювання у сфері теплопостачання звітують в установленому порядку за формами регуляторної звітності, які визначає НКРЕКП. Фінзвіт вони подають відповідно до П(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами», а також звітують згідно з формами, які визначено цим Порядком (правилами) і наведено в його додатках 24−26.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про облік в контролюючих органах договорів про спільну діяльність» від 04.10.17 р. № 2129/Б/99-99-08-02-01-14/ІПК повідомила, що кожен учасник договорів про спільну діяльність без створення юрособи перебуває на обліку в податковій та виконує обов'язки платника податків самостійно.

Також у податковій ставлять на облік такі договори між юрособами та/або фізичними особами — підприємцями, якщо на них поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за ними, а уповноважена особа за такими договорами зареєстрована платником ПДВ. В іншому випадку такі договори в контролюючих органах не обліковують.

Представники фіскального відомства зауважили: сторонам необхідно отримувати відповідні дозволи, ліцензії, створювати місця виробництва та зберігання продукції тощо, якщо здійснення відповідної діяльності згідно із законодавством потребує їх наявності.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо визначення ліміту каси» від 22.09.17 р. № 2038/6/99-99-14-05-01-15/ІПК нагадала, що новостворені підприємства в перші три місяці роботи можуть установлювати ліміт каси з огляду на прогнозні показники.

Фактично на цей строк такі підприємства можуть установлювати ліміт каси в будь-якому розмірі. А ось по закінченні трьохмісячного строку з початку роботи підприємство має перерахувати ліміт каси вже за напрацьованими фактичними показниками. Для цього йому відведено два тижні.

Цей порядок розрахунку ліміту каси застосовують і підприємства, які раніше використовували тільки безготівкову форму розрахунків.

Контроль і відповідальність

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку надання узагальнюючих податкових консультацій» від 27.09.17 р. № 811 затвердило порядок підготовки та надання узагальнюючих податкових консультацій.

Відповідальною за надання пропозицій та рекомендацій щодо підготовки проектів узагальнюючих податкових консультацій буде новостворена Експертна рада з питань підготовки узагальнюючих податкових консультацій при Мінфіні.

Узагальнюючі податкові консультації надають:

  • за результатами періодичного узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам;
  • якщо існують обставини, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Щоб не упустити ці моменти, Державна фіскальна служба України зобов’язана щокварталу не пізніше ніж 5 числа місяця, що настає за кожним календарним кварталом, надавати Мінфіну узагальнену інформацію про результати практичного застосування законодавства з питань оподаткування, сплати єдиного внеску разом із пропозиціями щодо необхідності надання узагальнюючих податкових консультацій.

Узагальнююча податкова консультація є чинною до моменту визнання наказу Мінфіну про її затвердження таким, що втратив чинність, або скасування судом такого наказу Мінфіну.

Слід нагадати, що платника (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до узагальнюючої податкової консультації, не можуть покарати за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення.

Національний банк України постановою «Про затвердження Положення про організацію заходів із забезпечення інформаційної безпеки в банківській системі України» від 28.09.17 р. № 95 затвердив Положення про організацію заходів із забезпечення інформаційної безпеки в банківській системі України. Цей документ передбачає посилення безпеки інформації та кіберзахисту банківської системи. Надійного захисту інформації планують досягти у два етапи:

  • 1-й етап (основний — впровадження базових заходів інформаційної безпеки) — до 01.03.18 р.;
  • 2-й етап (впровадження додаткових заходів — для підвищення рівня зрілості інформаційної безпеки) — до 01.09.19 р.

Зазначені заходи безпеки інформації включають:

  • захист від зловмисного коду;
  • заходи безпеки під час використання електронної пошти;
  • контроль доступу до інформаційних систем банку;
  • заходи безпеки в мережі банку;
  • криптографічний захист інформації тощо.

Також документом передбачено призначення в банках відповідальної особи за інформаційну безпеку (Chief Information Security Officer, CISO) та наділення її повноваженнями, достатніми для прийняття управлінських рішень. Також банки повинні сформувати окремі підрозділи з інформаційної безпеки винятково зі штатних працівників банку, які безпосередньо підпорядковуються CISO.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо обов’язку надання під час проведення документальних планових (позапланових) виїзних перевірок документів та інформації в електронному вигляді, у тому числі сканованих копій документів, які створені на паперових носіях» від 03.10.17 р. № 2112/6/99-99-14-03-03-15/ІПК повідомила, що платники податків, які складають первинні документи, регістри бухобліку, фінзвітність та інші документи лише в електронній формі під час проведення перевірок, повинні надати контролерам на їх запит такі документи тільки в електронній формі.

Слід нагадати, що первинні та зведені облікові документи може бути складено в паперовій або в електронній формі (п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV). При цьому такі документи повинні мати обов’язкові реквізити, зокрема:

  • особистий підпис;
  • аналог власноручного підпису;
  • або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.03 р. № 852-IV;
  • або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовують у бухобліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Державна фіскальна служба України наказом «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2018 рік» від 26.09.17 р. № 632 затвердила Реєстр великих платників на 2018 рік. До нього потрапило 2 594 суб’єкти господарювання, що на 82 підприємства більше, ніж у 2017 році.

Нагадаємо, що після включення платника податків до Реєстру великих платників й отримання повідомлення Державною фіскальною службою України (далі − ДФСУ) про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано цей Реєстр (п. 64.7 ПКУ).

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації  «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму штрафів, нарахованих за рішенням відповідних державних органів» від 03.10.17 р. № 2115/6/99-99-155-02-02-15/ІПК роз’яснила, як застосовувати збільшувальне коригування фінрезультату, визначеного в пп. 140.5.11 ПКУ щодо штрафів, нарахованих держорганами. Коригування проводять лише на витрати від визнаних штрафних санкцій, нарахованих у межах цивільно-правових договорів, згідно з нормами цивільного законодавства. Штрафи, нараховані за порушення іншого законодавства, у коригуванні участі не беруть.

Отже, наприклад, якщо штраф нараховано за порушення умов укладеного договору з поставки товару контрагенту-бюджетнику, таке коригування проводять. Якщо, приміром, штраф нараховано за порушення податкового законодавства — фінрезультат в цій ситуації не коригують.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку надіслання запитів платникам податків та оформлення наказів, організації та проведення документальних позапланових перевірок» від 03.10.17 р. № 2111/6/99-99-14-03-03-15/ІПК повідомила, що ігнорування платником запитів фіскалів або неповні відповіді на них можуть спричинити позапланову податкову перевірку. Це можливо за ненадання пояснень та документальних підтверджень на запит, у якому зафіксовані:

  • порушення платником податків валютного, податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на представників фіскального відомства (пп. 78.1.1 Податкового кодексу України, далі — ПКУ);
  • недостовірність даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих платником (пп. 78.1.4 ПКУ).

Податківці вважають правомірним під час такої перевірки досліджувати документи (їхні копії) та інформацію щодо інших податків, про які в запиті й не згадували.

Такий висновок обґрунтовують відсутністю в ПКУ безпосередньої заборони щодо неможливості проведення перевірки з інших запитань, які безпосередньо не зазначені в запиті.

Пояснення та документальні підтвердження, надані платником на запит, можуть також містити інформацію, яка свідчитиме про недостовірність даних, зазначених в інших деклараціях із цього податку або з інших податків.

Слід відзначити, що такий підхід не стосується перевірок, які проводяться, коли платником не надано для проведення зустрічної звірки інформації, визначеної в запиті. Тобто на підставі пп. 78.1.19 ПКУ. У цьому разі можна перевіряти лише запитання, зафіксовані в запиті.

Фінансові ринки

Національний банк України постановою «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 410» від 10.10.17 р. № 101 послабив обмеження на валютному ринку. На чергову лібералізацію слід звернути увагу передусім небанківським фінустановам. Так, регулятор дозволив купувати та перераховувати інвалюту для розміщення за межами України гарантійного депозиту на рахунках міжнародних платіжних систем як банкам, так і небанківським фінустановам (на підставі індивідуальної ліцензії НБУ). Це кошти, які використовують для забезпечення зобов’язань під час переказів за кордон.

Ринок цінних паперів

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі − НКЦПФР) рішенням «Про інформацію, що міститься в повідомленні про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій та публічній безвідкличній вимозі» від 05.09.17 р. № 662 затвердила форму повідомлення про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій.

Слід нагадати, що особа (особи, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником домінуючого контрольного пакета акцій, протягом наступного робочого дня з дня набуття нею права власності на такий пакет акцій зобов’язана подати до НКЦПФР і до товариства відповідне повідомлення (ч. 1 ст. 652 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.08 р. № 514-VI).

Нацкомісія встановила обсяг відомостей, які має містити публічна безвідклична вимога про придбання акцій в усіх власників акцій товариства особою, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, або уповноваженою особою.

Праця і заробітна плата

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо працевлаштування за сумісництвом» від 14.04.17 р. № 8185/0/2-17/13 заявило: роботодавець не має права відмовити працівникові в прийманні на роботу за сумісництвом у зв’язку з відсутністю в нього інформації про наявність у працівника основного місця роботи. На думку відомства, така відмова роботодавця є порушенням законодавства про працю.

Відповідно до частини другої ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі − КЗпП) під час укладення трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також документи про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

Згідно з п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції та Міністерства соціального захисту населення від 29.07.93 р. № 58, трудові книжки ведуть тільки за місцем основної роботи, наголошує Мінсоцполітики. Запис відомостей про роботу за сумісництвом здійснює за бажанням працівника роботодавець за місцем основної роботи.

Отже, відмову у працевлаштуванні лише на підставі того, що працівник не надав трудової книжки й не повідомив про наявність основного місця роботи, можуть розцінювати як порушення законодавства про працю.

Згідно з п. 6 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», якщо внаслідок відмови в прийнятті на роботу або несвоєчасного укладення трудового договору працівник мав вимушений прогул, його повинні оплатити відповідно до частини другої ст. 235 КЗпП, зауважує Мінсоцполітики.

Міністерство соціальної політики України листом «Щодо застосування частини третьої статті 421 Закону України «Про зайнятість населення» від 18.09.17 р. № 2413/0/101-17 роз’яснило порядок застосування ч. 3 ст. 421 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI  щодо отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.

Нагадаємо, що з 27.09.17 р. роботодавець може отримати цей дозвіл за умови виплати заробітної плати не менш як:

  • 5 мінімальних зарплат (у 2017 році — 16 000 грн) — іноземним найманим працівникам у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та навчальних закладах;
  • 10 мінімальних зарплат (у 2017 році — 32 000 грн) — для всіх інших категорій найманих працівників.

Мінсоцполітики вважає, що ці вимоги поширюються на роботодавців, які отримують дозвіл на застосування праці іноземця:

  • уперше;
  • після розірвання попереднього трудового договору (контракту) та укладання нового;
  • у разі продовження дії дозволу на застосування праці іноземного працівника.

Отже, навіть якщо дія дозволу подовжується, на думку Мінсоцполітики, роботодавець має дотримуватися вимоги щодо мінімального розміру зарплати іноземцю.

Водночас, відповідно до ст. 56 Кодексу законів про працю України за угодою між працівником і роботодавцем як при прийнятті на роботу, так і згодом працівникові може встановлюватись неповний робочий день або неповний робочий тиждень, нагадує Міністерство. Тож ніщо не заважатиме роботодавцю прийняти іноземця на оклад 32 000 гривень, але за умовами, наприклад, неповного робочого тижня (працювати можна навіть один день на тиждень, тож і сума нарахованої зарплати у такому випадку буде визначена відповідно до відпрацьованого часу).

Також відомство зазначає, що в разі продовження дії дозволу слід подати документи, у яких відбулися зміни, а отже, у разі збільшення зарплати обов’язковим є подання копії трудового договору (контракту), у якому визначена відповідна сума окладу.

Міністерство соціальної політики України листом «Щодо застосування п. 28 Порядку № 1266 для працівників з погодинною системою оплати праці» від 23.05.17 р. № 262/0/86-17/273 роз’яснило, як розраховувати середньоденну зарплату, якщо оплату праці на підприємстві здійснюють за погодинною системою й перед настанням страхового випадку працівник із поважних причин не мав заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи.

Згідно з п. 28 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.01 р. № 1266 (далі – Порядок №1266), якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку працівник із поважних причин не мав заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середню зарплату визначають з огляду на тарифну ставку (посадовий оклад) або її частину, установлену на день настання страхового випадку. На думку відомства, за погодинної системи оплати праці тарифну ставку на момент настання страхового випадку може бути розраховано як добуток погодинної тарифної ставки в місяці настання страхового випадку на норму робочого часу в цьому місяці.

Середньоденну зарплату в місяці настання страхового випадку обчислюють шляхом ділення тарифної ставки в місяці настання страхового випадку на середньомісячну кількість календарних днів (30,44), зауважує Мінсоцполітики, посилаючись на п. 5 Порядку № 1266.

Контрольовані операції та трансфертне ціноутворення

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо кампанії звітування про контрольовані операції» від 18.08.17 р. № 22283/7/99-99-12-03-07-17 пояснила, на які ознаки звертатимуть увагу під час перевірки пов’язаності осіб із метою визнання операцій між прибутківцем та нерезидентом контрольованими. За словами представників фіскального відомства, про пов’язаність платника та його контрагента можуть свідчити: однакові або схожі назви компаній; використання на веб-сайтах платника та контрагента, а також на бланках документів однакових логотипів; підписання договорів та комерційних документів особами, які мають однакові прізвища, є одночасно засновниками/учасниками, керівниками або членами колегіальних органів цих компаній, тощо.

Мобілізація та АТО

Міністерство оборони України видало наказ «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду» від 06.09.17 р. № 467, який передбачає збільшення з 1 серпня 2017 р. винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.

Отже, за безпосередню участь в АТО на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону, виконання бойових завдань, а також завдань із ведення оперативної розвідки на території противника, участь у заходах із відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою передбачено винагороду в розмірі 10 000 грн (досі 7 500 грн). За участь в АТО в інших місцях дислокації в межах визначеного району її проведення — 4 500 грн (досі 3 500 грн).

Інше

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (законопроект № 6327).

Відповідно до цього закону держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів держбюджету надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

У межах програми медичних гарантій держава гарантує громадянам, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, повну оплату за рахунок коштів держбюджету необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних із наданням:

1) екстреної медичної допомоги;

2) первинної медичної допомоги;

3) вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги;

4) третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;

5) паліативної медичної допомоги;

6) медичної реабілітації;

7) медичної допомоги дітям до 16 років;

8) медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Програмою медичних гарантій визначається перелік та обсяг медичних послуг, лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів держбюджету.

Обсяг коштів держбюджету, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно буде визначатись у законі України про Державний бюджет України як частка ВВП (у відсотках) у розмірі не менш ніж 5% ВВП України.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах» від 27.09.17 р. № 719 визначив порядок реалізації на електронних торгах майна, яке арештоване в кримінальному провадженні або в позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх витребування. Тут можна придбати активи, які:

  • передані Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі — Нацагентство), в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду або згоди власника активів та підлягають реалізації;
  • перебувають в управлінні Нацагентства та підлягають реалізації як заходу самостійного виконання судового рішення про конфіскацію, спеціальну конфіскацію активів, стягнення в дохід держави активів.

Зазвичай перша цінова пропозиція повинна дорівнювати стартовій ціні лота. Крок підвищення стартової та кожної наступної ціни лота — 1% від стартової ціни лота.

Розмір гарантійного внеску встановлюють у правилах електронних торгів, однак він не може бути меншим ніж 5% ринкової вартості активу за звітом про оцінку на перших електронних торгах.

До речі, організатори аукціону отримають винагородою не більше ніж 5% від ціни продажу лота, але водночас вона не може перевищувати 200 мінімальних зарплат, установлених на 1 січня відповідного року, з урахуванням ПДВ.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра