Огляд законодавства

Огляд законодавства за червень 2020 року

Податки

ПДВ

Державна податкова служба України розглянула випадок, коли товариство (платник ПДВ) реалізує подарункові сертифікати різного номіналу (300, 500 і 1 000 грн) як кінцевим споживачам, так і юридичним особам – платникам ПДВ. У подальшому такі сертифікати дають можливість їх покупцям придбати товари, які присутні на торгових полицях гіпермаркету.

Ось що стосовно цього зазначили податківці.

За операцією з продажу (реалізації) подарункового сертифіката юридичній особі (платнику ПДВ) або кінцевому споживачу (неплатнику ПДВ) товариство повинно визнати податкові зобов’язання з ПДВ. Визнавати їх слід на дату сплати покупцем коштів за подарунковий сертифікат товариству. Це буде «першою подією» згідно з п. 187.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Надалі обмін подарункового сертифіката на товари для цілей оподаткування ПДВ буде «другою подією», яка не зумовлює наслідків у частині визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

Отже, на дату виникнення ПДВ-зобов’язань товариство зобов’язане скласти податкову накладну (далі – ПН) на покупця подарункового сертифіката (юрособу або кінцевого споживача) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлені ПКУ терміни.

За словами контролерів, у такому разі в податковій накладній слід зазначати код згідно з УКТ ЗЕД та номенклатуру подарункового сертифіката.

На дату фактичного отримання покупцем товарів в обмін на подарунковий сертифікат («друга подія») номенклатура та код товару згідно з УКТ ЗЕД, зазначені в ПН, виправляються через складання розрахунку коригування до такої податкової накладної, у якій:

  • зі знаком «-» зазначаються показники щодо номенклатури та коду згідно з УКТ ЗЕД подарункового сертифіката. У графі 1 такого розрахунку коригування в обов’язковому порядку вказується номер за порядком рядка ПН, що коригується (номенклатура якого анулюється);
  • зі знаком «+» в окремих рядках зазначаються показники номенклатури товарів/послуг, що додаються (нові товарні позиції) товарів/послуг, які фактично придбаваються за рахунок такого сертифіката. У графі 1 розрахунку коригування таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в ПН, що коригується.

У розрахунку коригування до ПН зазначається код причини коригування «зміна номенклатури».

Крім того, контролери зауважили, що в разі продажу (реалізації) подарункових сертифікатів кінцевим споживачам – неплатникам ПДВ товариство може за певних умов скласти податкову накладну за щоденними підсумками операцій. Звісно, якщо на ці операції вже не була складена звичайна податкова накладна.

У податковій накладній, складеній за щоденними підсумками операцій, також слід зазначати код згідно з УКТ ЗЕД та номенклатуру безпосередньо подарункового сертифікату і в подальшому проводити коригування.

До того ж, якщо товариство реалізує подарункові сертифікати як кінцевим споживачам (неплатникам ПДВ), так і юридичним особам – платникам ПДВ, то на покупців – юросіб (платників ПДВ) слід складати окремі податкові накладні.

Податок на прибуток

Державна податкова служба України (далі – ДПСУ) розповіла про нові правила звітності з податку на прибуток.

ДПСУ оприлюднила інформаційний лист № 12, у якому розглядаються положення Закону № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466).

У цьому листі зазначено, що Закон № 466 уніс зміни до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо звітності з податку на прибуток.

Враховуючи, що зазначені зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23 травня 2020 року, а граничний термін подання декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується у 2021 році за підсумками 2020 звітного року.

Тобто платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:

  • разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період (2020 рік) – звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
  • разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня 2021 року – річну фінансову звітність за 2020 рік.

Пункт 46.2 статті 46 ПКУ не містить окремих вимог щодо дій платника податку в разі, якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності за 2020 рік зазнають змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що будуть подані разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, та такі зміни вплинуть на показники такої річної декларації.

За загальним правилом подання податкової звітності у такому випадку платники податку на прибуток, які відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, мають подати уточнюючу декларацію до річної податкової декларації за 2020 рік у строк не пізніше 10 червня 2021 року.

Податківці звернули увагу, що п. 49.4 ст. 49 ПКУ Закону № 466 доповнено новим абзацом. Відповідно до нього фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс), звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), подання яких до контролюючих органів вимагає описаний вище п. 46.2 ст. 46 ПКУ, платники податку на прибуток підприємств та неприбуткові підприємства, установи, організації мають подавати з дотриманням вимог законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (якщо такі суб’єкти подають звітність в електронній формі).

Облік і звітність

Міністерство фінансів України в розділі «Міжнародні стандарти фінансової звітності» оприлюднило на своєму офіційному сайті оновлені міжнародні стандарти обліку:

  • МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки»;
  • МСБО 23 «Витрати на позики»;
  • МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість»;
  • КТМФЗ 16 «Хеджування чистих інвестицій в закордонну господарську одиницю».

Мінфін актуалізував офіційний переклад згаданих документів і тепер вони враховують низку вже чинних удосконалень. Компаніям, які складають фінзвітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (далі – МСФЗ), варто уважно вивчити оновлені стандарти. Адже згідно зі ст. 121 Закону про бухоблік в Україні для складання фінзвітності за МСФЗ застосовують саме міжнародні стандарти, які викладено державною мовою та офіційно оприлюднено на вебсторінці Мінфіну.

Слід звернути увагу на такі моменти.

По-перше, термін «суттєвий» у контексті МСБО 8 треба розуміти так, які він визначений у п. 7 МСБО 1 «Подання фінансової звітності».

Також вилучено п. 6 МСБО 8, який посилався на Концептуальну основу складання та подання фінансової звітності і припускав, що користувачі мають відповідні знання з бізнесу, економічної діяльності та бухгалтерського обліку і прагнуть вивчати інформацію з достатньою ретельністю. Утім, аналогічне положення наразі є у п. 7 МСБО 1. Хоча у зв’язку із цьогорічним оновленням Концептуальної основи фінзвітності воно втратило актуальність.

По-друге, у п. 14 МСБО 23 додали положення, що в разі визначення норми капіталізації (середньозваженої величини витрат за позиками стосовно всіх позик суб’єкта господарювання, що непогашені протягом періоду) суб’єкт господарювання повинен виключити з розрахунків витрати за позиками, здійсненими спеціально з метою отримання кваліфікаційного активу допоки, значною мірою, усі заходи, необхідні для підготовки цього активу до передбачуваного використання або реалізації, не будуть завершені. Суб’єкт господарювання застосовує ці зміни до витрат за позиками, що понесені на початку або після початку річного звітного періоду, у якому суб’єкт господарювання вперше застосовує ці зміни (п.п. 28А, 29Г МСБО 23).

Також виправлено назву активів із кваліфікованих на кваліфікаційні та низку інших негараздів перекладу українською.

По-третє, в оновленому МСБО 40, серед іншого, розширено п. 53 щодо ситуацій неможливості достовірно оцінити справедливу вартість інвестиційної нерухомості.

По-четверте, у КТМФЗ 16 виправили посилання з МСБО 39 на МСФЗ 9.

Це лише декілька змін. Бухметодологам МСФЗ-звітуючих компаній доцільно ретельно проаналізувати оновлені документи.

Контроль і відповідальність

Державна податкова служба України розповіла, за якими критеріями вона відбирає платників до плану перевірок.

Фахівці фіскального відомства зазначили, що основними завданнями підрозділів податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування є подолання ризиків у системі аудиту, виявлення не посередників, а конкретних замовників послуг схем мінімізації, зменшення адміністративного тиску на бізнес.

Відбір до плану-графіка ризикових платників здійснюється автоматично засобами ІТС «Податковий блок», завдяки якій до контролю відбираються винятково найбільш ризикові суб’єкти господарювання.

План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік оприлюднено на офіційному сайті Державної податкової служби України (далі – ДПСУ) 24.12.2019 р.

Засобами інформаційних систем ДПСУ до плану-графіка на 2020 рік відібрано підприємства, які мають ризики високого та середнього ступенів. Ризики високого ступеня визначалися за такими критеріями:

  • наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДПСУ про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків;
  • наявність відносин з контрагентами, які перебувають в розшуку або ліквідовані, чи визнані банкрутами;
  • наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання тощо.

Ризики середнього ступеня визначалися за такими критеріями:

  • нарахування та виплата доходів за ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі);
  • невідповідність даних звітності реєстратора розрахункових операцій та обсягів постачання, зазначених у деклараціях з податку на додану вартість (далі – ПДВ), та інші.

У зв’язку із запровадженням мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок платників податків податківцями здійснено коригування плану-графіка на 2020 рік щодо перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіка мали розпочатися у періоді з 18 березня по місяць закінчення карантину та не були розпочаті на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 533-ІХ.

Відкоригований план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік додатково буде оприлюднено на офіційному сайті ДПСУ.

Праця та заробітна плата

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в листі «Щодо запровадження простою у разі самоізоляції працівників 60+» від 06.05.2020 р. № 3512-06/28912-0712-07 роз’яснило, чи можна запровадити простій у разі самоізоляції працівників, старших 60 років.

Слід нагадати, що особи, які досягли 60-річного віку, потребують самоізоляції в межах протиепідемічних заходів боротьби з COVID-19. Це передбачала раніше «карантинна» постанова Кабміну від 11.03.2020 р. № 211, а згодом її наступниця – постанова від 20.05.2020 р. № 392, якою карантин продовжено до 22 червня 2020 року.

Особи, які потребують самоізоляції, зобов’язані постійно перебувати у визначеному ними місці самоізоляції, утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з якими спільно проживають.

Тож роботодавці мусять забезпечити переведення працівників, у т. ч. тих, які потребують самоізоляції:

  • на дистанційний режим роботи;
  • або надати за згодою працівників щорічні оплачувані відпустки;
  • або за бажанням працівників надати відпустки без збереження зарплати відповідно до ст.ст. 25 та 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.

Водночас неявку на роботу працівників у період карантину, спричинену проведенням протиепідемічних заходів, Мінсоцполітики рекомендує не розглядати як підставу для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, зокрема звільнення.

Проте в міністерстві не виключають ще одного варіанту – у разі неможливості віддаленої роботи наявні також правові підстави запровадити простій.

У такому випадку під призупиненням роботи треба розуміти також зупинення можливості виконання трудових функцій конкретним працівником.

Чинне законодавство безпосередньо не регламентує порядку та умов запровадження простою. Але в колдоговорі підприємства (установи) встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, питання оплати праці, режиму роботи, тривалості робочого часу та відпочинку (ст. 13 Кодексу законів про працю, далі – КЗпП).

Тож простій може бути запроваджено як для всього підприємства (установи), так і для окремих структурних підрозділів та працівників.

Час простою не з вини працівника, у тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабміном, оплачують з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Таку вимогу містить ст. 113 КЗпП.

Судова практика

Державна судова адміністрація України повідомила, що на сьогодні склалася критична ситуація із забезпеченням відправлення правосуддя внаслідок відсутності належного фінансового забезпечення судів поточними видатками для здійснення судочинства у 2020 році.

Бюджетні призначення на зазначені цілі на початок поточного року передбачені в обсязі лише 444,7 млн грн, тоді як касові видатки у 2019 році становили 1 159,9 млн грн.

Враховуючи збільшення зазначеного обсягу видатків минулого року на коефіцієнт приросту розглянутих судових справ та індекс інфляції споживчих цін, мінімальна потреба поточних видатків на здійснення судочинства у 2020 році становитиме 1 276,3 млн грн.

Відповідно, дефіцит на забезпечення здійснення правосуддя на початок 2020 року становив 831,6 млн грн.

Фактично на сьогодні суди вже використали всі свої фінансові ресурси, передбачені Законом «Про Державний бюджет України на 2020 рік» для придбання конвертів, марок, дисків відео- та звукозапису, паперу, витратних матеріалів для оргтехніки, для оплати відповідних послуг, що забезпечують відправку поштової кореспонденції (маркувальні машини, відеоконференцзв’язок під час судового засідання, інтернет, телефонію).

У зв’язку із зазначеним суди вимушено зупиняють відправлення поштової кореспонденції, якою здійснюється повідомлення учасників справ про судові засідання (судових повісток, копій процесуальних документів тощо).

За пропозицією Державної судової адміністрації України як органу, що відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів» здійснює, зокрема, фінансове забезпечення діяльності судів, інших органів й установ судової влади, Мінфін уніс зміни до річного розпису асигнувань держбюджету за загальним фондом Державного бюджету України на 2020 рік у межах бюджетних призначень, передбачених за КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» в частині перерозподілу асигнувань на загальну суму 200 млн грн.

Зазначене дасть змогу частково вирішити проблему із здійсненням судами відправлення поштової кореспонденції, за допомогою якої відбувається повідомлення учасників справ про судові засідання, виплатою винагороди присяжним тощо.

Інше

Кабінет Міністрів України розпорядженням «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. № 143» від 27.05.2020 р. № 582-р вніс зміни до власного розпорядження від 23.02.2011 р. № 143-р «Про віднесення держав до переліку офшорних зон».

З урахуванням Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» до переліку офшорних зон Уряд додав Панаму.

Цьому розпорядженню передувало рішення Ради з економічних та фінансових питань ЄС від 18.02.2020 р. про включення Панами до свого переліку офшорів.

Наразі до списку офшорних зон входять 42 країни і території.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра