Огляд законодавства

Огляд законодавства за червень 2021 року

Податки

ПДВ

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (так званий Закон про податок на Google).

Закон спрямований на збільшення доходів Державного бюджету України від податку на додану вартість (далі – ПДВ) за рахунок залучення до оподаткування ПДВ нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, та створення сприятливих умов ефективного та не обтяжливого адміністрування для бізнесу й держави процедур, пов’язаних зі сплатою податку.

Законом доповнено Податковий кодекс України нормами щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та нормами щодо удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам.

Законом, зокрема:

  • виключено норму, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами повинні сплачувати податок за ставкою 20% суми таких виплат за власний рахунок;
  • визначено: для документів, що засвідчують факт постачання послуг, складених в електронній формі, датою оформлення такого документа вважається дата складення такого електронного документа;
  • визначено перелік електронних послуг;
  • звільнено від оподаткування ПДВ постачання електронних послуг шляхом надання доступу до електронних освітніх (навчальних) ресурсів в межах надання освітніх послуг;
  • включено нерезидентів до переліку осіб, які реєструються платниками податку на додану вартість;
  • встановлено правила визначення місця постачання електронних послуг (B2C);
  • встановлено форму та визначено порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту та скарги на таке рішення;
  • встановлено спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для постачальників-нерезидентів, яка може здійснюватися віддалено в електронній формі на спеціально розробленому вебпорталі;
  • визначено правила податкового обліку з податку на додану вартість для нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України;
  • звільнено від обов’язку нерезидента реєструвати податкові накладні;
  • передбачено сплату податкового зобов’язання для нерезидента в іноземній валюті.

Новий закон торкнеться нерезидентів, які надають фізичним особам електронні послуги на території України через мережу інтернет, мобільні додатки, телевізійні приймачі (телевізори Smart TV), інші цифрові пристрої (за винятком окремих операцій) та не мають постійних представництв у нашій країні.

ЄСВ

Державна податкова служба України нагадала про розмір єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ), який нараховується в ситуації, коли найманий працівник працює неповний робочий день.

Якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розмiр мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума ЄСВ розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки внеску (ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, далі – Закон № 2464).

Трудовим договором за згодою працівника і роботодавця може бути встановлено неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках згідно зі ст. 56 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Отже, роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що її сума буде не менша, ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.

Роботодавець розраховує суму ЄСВ як добуток розміру мінімальної заробітної плати за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та мінімальної ставки ЄСВ.

Слід нагадати, що у 2021 році мінімальна заробітна плата становить 6 000 грн, а мінімальна ставка ЄСВ – 1 320 грн.

У разі нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абз. 3 ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).

Облік і звітність

Міністерство фінансів України на своєму сайті оприлюднило проєкт постанови Кабміну «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності» (далі – проєкт постанови).

Документ вносить зміни до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабміну від 28.02.2000 р. № 419, з метою приведення його норм у відповідність із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Змінами, зокрема, передбачається подовжити строки подання проміжної фінансової звітності і річної фінансової звітності та удосконалити положення щодо подання в єдиному електронному форматі річної фінансової звітності за 2020 рік та проміжної фінансової звітності за 2021 рік, складених на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Пропонується, що підприємства, які належать до мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницькі товариства та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, подають річну фінансову звітність відповідним органам (крім органів Казначейства) не пізніше 28 лютого наступного за звітним року.

Підприємства, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність, подають органам статистики та податковим органам звіт про фінансовий стан (баланс) і звіт про прибутки та збитки й інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) (крім консолідованих) з використанням автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» за звітний рік не пізніше 28 лютого наступного за звітним року, за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців – не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Підприємства, які для складання фінансової звітності застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність, складені на основі таксономії фінансової звітності, разом з відповідними аудиторськими звітами подають до центру збору фінансової звітності не пізніше 1 червня року, наступного за звітним.

Підприємства, які належать до середніх підприємств, подають річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність відповідним органам (крім органів Казначейства) не пізніше 1 червня року, наступного за звітним.

Проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами відповідним органам (крім органів Казначейства) не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Проміжна (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами податковим органам у строки, передбачені ПКУ.

Підприємства, які відповідно до законодавства зобов’язані подавати фінансову звітність в єдиному електронному форматі до центру збору фінансової звітності, подають річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність за 2020 рік, проміжну фінансову звітність за 2021 рік (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), складені на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності, до центру збору фінансової звітності в електронному форматі не пізніше 31 грудня 2021 року.

Передбачається, що постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім абз. 6 п. 2 змін, затверджених цією постановою (щодо подання проміжної фінансової звітності), яка набирає чинності 1 січня 2022 року.

Контроль і відповідальність

Державна податкова служба України роз’яснила порядок, підстави та терміни продовження терміну проведення податкових перевірок.

Відповідно до абз. 2 п. 82.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) продовження строків проведення документальних планових перевірок (ст. 77 ПКУ) можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на п’ять робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.

Продовжити терміни проведення позапланових перевірок можна за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на два робочих дні, інших платників податків – не більш як на п’ять робочих днів, що визначено абз. 2 п. 82.2 ПКУ.

Тривалість фактичних перевірок не повинна перевищувати 10 діб, а продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на п’ять діб.

Підставами для подовження строку перевірки є:

  • заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
  • змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів.

Проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків – суб’єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Зупинення документальної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику в порядку, визначеному абз. 1 п. 82.4 ПКУ, наказу про зупинення такої перевірки.

При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Загальний термін проведення перевірок, визначених у пп. 200.10 та 200.11 ПКУ, з урахуванням установлених п. 82.4 ПКУ строків зупинення не може перевищувати 60 календарних днів.

Отже, продовження строків проведення перевірок та зупинення розпочатої перевірки працівниками контролюючих органів здійснюється за рішенням керівника податкового органу.

Терміни продовження перевірки залежать від виду перевірки та категорії платника податків, встановленої ст. 82 ПКУ.

Фінансові ринки

Національний банк України постановою «Про затвердження Змін до Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням» від 25.06.2021 р. № 60, що набрала чинності 01 липня 2021 року, розширив можливості застосування бізнесом корпоративних платіжних карток (електронних платіжних засобів). Для цього регулятор осучаснив порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх використанням.

Зокрема, для популяризації використання корпоративних платіжних карток Національний банк України:

  • надав право бізнесу (суб’єкту господарювання) самостійно визначати осіб, які мають право використовувати корпоративні платіжні картки, емітовані до його рахунку;
  • розмежував відповідальність суб’єкта господарювання та держателя корпоративної платіжної картки.

Крім того, регулятор:

  • спростив отримання платіжної картки довіреною особою/представником фізичної особи – власника рахунку;
  • визначив, що переказ, ініційований з використанням платіжної картки (електронного платіжного засобу), є безготівковим розрахунком.

Національний банк очікує, що норми цього документа сприятимуть ширшому використанню корпоративних (бізнесових) платіжних карток та збільшенню обсягів безготівкових розрахунків.

Праця та заробітна плата

Державна служба України з питань праці (далі – КЗпП), підсумовуючи результати проведених перевірок, виділила найбільш типові помилки серед роботодавців:

  • виплата заробітної плати проводиться з порушенням строків, установлених ч. 1 ст. 115 КЗпП та ч. 1 ст. 24 Закону України № 108, а саме пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Таке порушення є майже в кожного другого суб’єкта господарювання (ч. 1 ст. 115 КЗпП);
  • заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ч. 4 ст. 115 КЗпП);
  • трудовий договір, укладений на невизначений строк, розривається працівником за відсутності письмового попередження власника або уповноваженого ним органу за два тижні (ч. 1 ст. 38 КЗпП);
  • у разі звільнення працівників виплата всіх сум, що належать їм від підприємства, установи, організації, провадиться не в день звільнення. У зв’язку з невиплатою звільненим належних сум під час звільнення у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП, з вини власника або уповноваженого ним органу, останнім не виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст.ст. 116, 117 КЗпП);
  • несвоєчасне подання повідомлення до органу ДПСУ про прийняття на роботу працівника (ПКМУ № 413);
  • працівників не ознайомлюють з правилами внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві (ст. 29 КЗпП);
  • не проводиться індексація заробітної плати (ст. 95 КЗпП);
  • працівники не повідомлені за два місяці про зміну істотних умов праці (ст. 32 КЗпП);
  • святкові, понаднормові та нічні не оплачуються відповідно до чинного законодавства (ст.ст. 106, 107, 108 КЗпП);
  • на підприємствах не складаються графіки відпусток (ст. 79 КЗпП);
  • робота у вихідні дні здійснюється без дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 71 КЗпП);
  • роботодавець не забезпечує достовірний облік виконуваної працівником роботи (ст. 30 КЗпП);
  • трудова книжка не видається працівнику в день звільнення (ст. 47 КЗпП);
  • відпустка без збереження заробітної плати становить більше 15 календарних днів на рік (ст. 84 КЗпП);
  • працівники відпрацьовують понаднормових більше 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП);
  • допомога з тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, виплачується не в найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

Інше

Кабінет Міністрів України нагадує, що 01 липня стартує одна з найважливіших та найбільш очікуваних реформ за всю історію незалежної України – відкривається ринок землі.

Прем’єр-міністр України переконаний, що українці стануть справжніми господарями своєї землі, адже зможуть не просто нею володіти, але й вільно розпоряджатися. Це те, що закріплено в Конституції, але фактично було неможливим через дію мораторію.

Урядовець вважає, що запровадження ринку землі – важливий крок для захисту прав українського фермерства. Передбачається реалізація механізму переважного права на придбання ділянки, яку орендують аграрії.

Земельна реформа також передбачає створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Кредит зможуть отримати навіть малі фермери, які оброблюють землю до 500 га і не мають кредитної історії.

Крім того, для купівлі землі треба офіційно показати свої кошти. Усі транзакції йтимуть через банк, а договори перевірятимуться нотаріусами. Міністерство аграрної політики вже почало інформаційну кампанію з роз’ясненням переваг та деталей роботи ринку землі. Тому громадяни зможуть отримати всі відповіді на свої запитання.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра