Огляд законодавства

Огляд законодавства за грудень 2019 року

Податки

ПДВ

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування податком на прибуток та ПДВ операцій з безкоштовного розповсюдження взірців товарів в рекламних цілях» від 12.12.2019 р. № 1873/6/99-00-07-02-02-15/ІПК повідомила, що в разі проведення платником податку рекламних заходів шляхом безоплатного надання взірців товарів особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0%, такий платник податку на прибуток під час визначення об’єкта оподаткування збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму таких товарів у порядку, встановленому пп. 140.5.10 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Якщо вартість безоплатно переданих товарів (придбаних (ввезених) для проведення маркетингових/рекламних заходів (у тому числі для безоплатного розповсюдження) безпосередньо платником або через інших осіб, включається до складу вартості оподатковуваних операцій, зокрема до вартості продажу товарів, які підлягають оподаткуванню та пов’язані з отриманням доходів (підтвердженням чому є, наприклад, калькуляція вартості товарів або інший, визначений обліковою політикою платника податку, документ, який встановлює ціни продажу придбаних, ввезених товарів, та враховує у складі таких цін вартість безоплатно розданих/наданих з рекламною метою товарів), то такі товари вважаються використаними в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, а тому безкоштовне розповсюдження зазначених товарів не розглядається як окрема операція з постачання і додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не вимагає.

Коли безкоштовне розповсюдження придбаних (ввезених) товарів у межах проведення рекламних акцій здійснюється не безпосередньо платником податку, а за його дорученням третіми особами, то послуги таких третіх осіб з розповсюдження зазначених товарів є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню у загальновстановленому порядку. Базою оподаткування в цьому випадку визначатиметься вартість послуги з розповсюдження, а не вартість товарів, які підлягають розповсюдженню.

Податок на прибуток

Міністерство фінансів України затвердило зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.10.2015 р. № 897.

Зазначені зміни передбачають, зокрема:

  • доповнення декларації з податку на прибуток новим додатком ПП «Інформація про суми податкових пільг1», який подаватимуть платники податку, що не сплачують податок у зв’язку з отриманням податкових пільг, відповідно до постанови Кабміну від 27.12.2010 р. № 1233;
  • доповнення форми декларації з податку на прибуток новими рядками для відображення податкових зобов’язань, інших штрафних санкцій та пені, визначених відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не пов’язаних із виправленням помилок (рядки 35–37). Значення нового рядка 35 слід враховувати під час розрахунку показника рядка 26. Також аналогічний рядок 35 «Сума збільшення податкового зобов’язання за порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів відповідно пунктів 142.1–142.3 статті 142 розділу III, пункту 41 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України» з’явиться в таблиці 1 додатка ВП та буде врахований в інших показниках цього додатка;
  • доповнення таблиці про наявність додатків колонкою для відмітки про наявність нового додатка ПП, а також розділення колонки «ФЗ12» на дві колонки для відміток про складання фінзвітності за П(С)БО чи МСФЗ;
  • визначення у примітці 1 до додатка ПН, що в рядках «Повне найменування нерезидента1» та «Місцезнаходження нерезидента1» цього додатка зазначається повне найменування нерезидента, місцезнаходження нерезидента, що вказані в контракті/договорі;
  • виключення з таблиці 1 додатка ПН рядка 12 «Внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні або страхування резидентів від ризиків за межами України»;
  • доповнення додатка ВП третьою таблицею про наявність поданих до декларації додатків – форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється;
  • викладення в новій редакції назв різниць у рядках 3.1.6, 3.1.6.1, 3.1.6.2 та 3.1.7 додатка РІ до декларації, а також доповнення цього додатка в підрозділі «Інші різниці» новим рядком 4.1.4.1 для відображення позитивної різниці між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам і сумою нормативу таких витрат, передбаченої пп. 141.1.3 ПКУ.

Зазначені зміни затверджені наказом Мінфіну від 14.11.2019 р. № 481. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім змін у додаток РІ та новий додаток ПП, які набирають чинності 01.01.2020 р.

Згідно з п. 46.6 ПКУ нові форми декларацій (розрахунків) застосовують із періоду, наступного за періодом оприлюднення.

Отже, якщо зазначені зміни оприлюднять у цьому місяці (грудні 2019 року), то вперше звітувати за оновленою формою декларації з податку на прибуток відповідно до ПКУ потрібно за періоди з 01.01.2020 р.

Утім, як свідчить практика, податківці часто ігнорують це правило. Тому, найімовірніше, податківці наполягатимуть на звітуванні за оновленою формою декларації вже за поточні звітні періоди.

ЄСВ

Кабінет Міністрів України на своєму засіданні затвердив зміни до бюджету Фонду соціального страхування України (далі – Фонд) на 2019 рік. Це друге коригування показників річного бюджету, початкову редакцію якого було прийнято 16.01.2019 р.

За напрямом матеріального забезпечення (фінансування лікарняних, допомог у зв’язку з вагітністю та пологами і допомог на поховання) визначено на 1,017 млрд гривень більше, загальна сума видатків становить 15,361 млрд грн.

Зміни пов’язані із фактичним перевиконанням статті доходів бюджету Фонду за рахунок, зокрема, понад прогнозованої сплати єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ) страхувальниками (роботодавцями), а також перерозподіленням коштів. Загальні доходи Фонду з урахуванням залишку коштів на початок року визначено в розмірі 25,665 млрд грн, що більше на 0,996 млрд грн.

Кошти в розмірі 9,37% від ЄСВ надходять на рахунок Фонду щодня у міру сплати страхувальниками єдиного внеску. Усі наявні ресурси направляються Фондом на фінансування страхових виплат і матеріального забезпечення одразу після їх надходження.

Спрощена система оподаткування

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації «Чи повинен підприємець, який здійснює торгівлю коктейлями («гаряче вино», глінтвейн), виготовленими з використанням виключно столових вин, придбавати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями?» від 04.12.2019 р. № 1684/6/99-00-04-01-02-15/ІПК повідомила таке.

У разі здійснення роздрібної торгівлі пивом перебувати на єдиному податку фізична особа – підприємець (далі – ФОП) досі має право. Але якщо разом із пивом почнуть розливати на продаж глінтвейн або «гаряче вино», ситуація дещо ускладниться.

Вина віднесено до алкогольних напоїв. Відповідно, алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5% об’ємних одиниць, які зазначені в товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5% об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.з

Крім того, фахівці державної податкової служби (далі – ДПС) відзначили, що вино столове – це вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе та напівсолодке.

Відповідно до ДСТУ 4806-2007 «Вина. Загальні технічні умови» під час виробництва вин виноградних використання цукру, води, ароматизаторів та барвників заборонено.

Отже, коктейлі («гаряче вино», глінтвейн), виготовлені з використанням виключно столових вин, не є столовими винами. Тобто, на думку ДПС, мова йде про продаж ФОПами коктейлів.

Оскільки коктейлі («гаряче вино», глінтвейн) не є столовими винами, ФОП, який планує їх виготовляти та торгувати алкогольними напоями, повинен здійснювати таку діяльність за умови наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Враховуючи ці аргументи, ФОП повинен перейти зі спрощеної на загальну систему оподаткування на підставі пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ.

Контроль і відповідальність

Державна податкова служба України через Офіс великих платників податків повідомила, що з 18 грудня 2019 року набуває чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності» від 02.10.2019 р. № 139-ІХ.

Цим документом змінюються порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності за порушення, пов’язані з господарською діяльністю без ліцензій, наданням фінансових послуг, торгівлею алкоголем та тютюновими виробами з підробленими акцизними марками чи без таких.

Так, з 18 грудня за торгівлю (оптову, роздрібну, експорт, імпорт) спиртом етиловим, коньячним, плодовим та роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами без ліцензії замість ст. 156 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – КУАП) буде застосовуватись ч. 1 ст. 164 (накладення штрафу від 1 000 до 2 000 НМДГ (від 17 000 до 34 000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої).

Окрім того, суд може не застосовувати конфіскацію товару та виторгу, отриманого від його реалізації (на сьогодні за ст. 156 КУАП така конфіскація є обов’язковою).

Наразі відповідно до ч. 1 ст. 164 КУАП правопорушники притягуються за провадження господарської діяльності:

  • без ліцензії або інших дозвільних документів;
  • з порушенням ліцензійних умов.

З 18 грудня відповідно до ч. 1 ст. 164 КУАП (у новій редакції) за діяльність з порушенням ліцензійних умов відповідальності не буде. Проте буде вважатись порушенням діяльність в період припинення дії ліцензії, якщо законодавством не передбачено умови функціонування суб’єкта господарювання в цей період.

Доповнення ст. 164 присвячені також порушенням ліцензіатом установленого законом строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей, зазначених у заяві та документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, що тягнуть за собою накладення штрафу від 250 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ) (від 4 250 до 8 500 грн).

Крім того, за невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов штраф становитиме від 500 до 1 500 НМДГ (від 8 500 до 25 500 грн).

Притягувати до відповідальності за порушення з питань ліцензування за ст. 164 КУпАП, як і зараз, будуть суди на підставі протоколів уповноважених осіб органів ліцензування.

З 18 грудня відповідно до ст. 1668 КУпАП будуть застосовуватись штрафні санкції не тільки за порушення порядку зайняття діяльністю з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи чи без ліцензії, але й за порушення порядку надання фінансових послуг юридичними особами, які мають право надавати окремі фінансові послуги без статусу фінансових установ.

Праця та заробітна плата

Державна служба України з питань праці наприкінці року роз’яснила, чи обов’язково затверджувати штатний розпис та як слід записувати найменування посад.

Згідно з ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство, тобто роботодавець, має право самостійно визначати організаційну структуру, а також встановлювати чисельність працівників і штатний розпис.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

На сьогодні жодним нормативним документом не затверджено типової форми штатного розпису, окрім підприємств, установ, організацій з бюджетним фінансуванням, які складають його відповідно до типової форми, затвердженої наказом Мінфіну від 28.01.2002 р. № 57.

У листі Міністерства праці і соціальної політики України від 27.06.2007 р. № 162/06/187-07 вказано, що штатним розписом на підприємстві є документ, що встановлює для цього підприємства (установи, організації) структуру, штати й посадові оклади працівників. Штатний розпис містить назви посад, чисельність персоналу та оклади за кожною посадою.

Зважаючи на необхідність врегулювання та забезпечення прав працівників на працю, захист від незаконного звільнення та оплату праці затвердження штатного розпису на підприємстві є обов’язковим. Відсутність останнього слід вважати порушенням вимог законодавства про працю, за що роботодавець може нести адміністративну відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виконуються відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Класифікаторі професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. № 327, та відповідно до п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58 (далі – Інструкція № 58). Тож керівники підприємств, оформляючи кадрову документацію (трудові книжки, накази, штатні розписи тощо), повинні записувати назви посад відповідно до Класифікатора професій.

Згідно з нормами Примітки 1 Додатка В до Класифікатора професій до професійних назв робіт можуть застосовуватися похідні слова за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, виключення дублювання, збереження коду новоутвореної професії.

Відповідно до норм Примітки 2 Додатка В до Класифікатора професій професійні назви робіт можуть бути розширені за потреби в користувача термінами і словами, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності за умови дотримання лаконічності викладення, якщо інше не передбачено у Класифікаторі професій чи відповідних законодавчо-правових актах.

Оскільки Класифікатор професій не є нормативним актом, а лише статистичним та рекомендаційним документом, Держпраці рекомендує в обов’язковому порядку видавати на підприємствах накази (розпорядження), які приводять у відповідність професійні назви робіт, затверджені штатним розписом підприємства, з професійною назвою робіт із Класифікатора професій. Також до штатного розпису слід вносити і відповідні зміни, якщо назва певної посади була записана правильно, але згодом, внаслідок введення змін та доповнень до Класифікатора професій або з виданням нової редакції Класифікатора професій, зазнала змін.

У Загальних положеннях Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, які містяться у Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 29.12.2004 р. № 336, передбачено, що конкретний перелік робочих (посадових) обов’язків визначається робочими (посадовими) інструкціями працівників усіх категорій, які розробляють і затверджують роботодавці на основі типової кваліфікаційної характеристики, враховуючи конкретні завдання та обов’язки, функції, права, відповідальність працівників цих груп та особливості штатного розпису підприємства, установи, організації.

Якщо виникає необхідність, завдання та обов’язки, включені до типової кваліфікаційної характеристики тієї чи іншої професії (посади), можуть бути розподілені між окремими виконавцями, або коло завдань та обов’язків окремих працівників може бути розширене з дорученням їм робіт, передбачених для різних груп професій (посад), рівних за складністю, виконання яких не потребує іншої спеціальності, кваліфікації.

У разі відсутності у Класифікаторі професій назви посади, яка повністю відповідає покладеним на працівника обов’язкам, вибирається найближча за змістом назва, а в посадовій інструкції працівника зазначаються всі особливості роботи за цією посадою.

Судова практика

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 160/3114/19 і скасував вимогу до адвоката, що працював за наймом, про сплату боргу з єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ).

Нижчі суди вирішили, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно є найманими працівниками, не звільняються від сплати ЄСВ за себе, якщо вони зареєстровані як особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Верховний Суд з цим не погодився і сформулював такий правовий висновок: «Особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов’язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. Якщо адвокат є найманим працівником, він застрахований і єдиний внесок за нього платить роботодавець. Тобто мета збору єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем».

«Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI, на якому наполягає ДФС, щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах в межах цієї діяльності, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску», – зазначено в постанові КАС ВСУ від 27 листопада 2019 року.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра