Огляд законодавства

Огляд законодавства за квітень 2021 року

Податки

ПДВ

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації з деяких питань оподаткування податком на додану вартість» від 27.04.2021 р. № 238 затвердило відповідну консультацію.

У ній міністерство відповіло на два питання, які стосуються застосування п. 261 підроз. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до нього операції з постачання програмної продукції тимчасово, з 01 січня 2013 року до 01 січня 2023 року, звільняють від податку на додану вартість (далі – ПДВ).

1. Чи звільняють від ПДВ операції з постачання програмної продукції, до складу вартості якої входять послуги з її технічної підтримки?

До програмної продукції, яку звільняють від оподаткування ПДВ, відносять будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу.

Якщо операції з постачання послуг із технічної підтримки програмної продукції, зокрема встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, включають (є складовою частиною постачання такої продукції) до вартості програмної продукції, у т. ч. до вартості змін, оновлень, доповнень та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, прав на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу, то такі операції звільняють від ПДВ.

2. Чи звільняють від ПДВ операції з постачання технічної підтримки програмної продукції, яка не входить до складу вартості такої продукції?

Якщо операції з технічної підтримки програмної продукції включають будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення, зокрема усунення недоліків та виправлення помилок, та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу, з одночасним постачанням за одну вартість послуг із встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, консультування щодо користування програмною продукцією, то такі операції звільняються від ПДВ.

Послуги з технічної підтримки програмної продукції, які передбачають виключно постачання послуг із встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, консультування щодо користування програмною продукцією, які не передбачають внесення будь-яких змін до програмної продукції, та вартість яких не включає зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, а також право (права) на отримання таких змін, оновлень, додатків, доповнень та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм протягом певного періоду часу, оподатковують ПДВ на загальних підставах.

ЄСВ

Державна податкова служба України повідомила, що сума нарахованої заробітної плати, що виплачується іноземцю згідно з трудовим договором, є базою нарахування єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ).

Особливості регулювання трудових відносин іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, визначено ст. 54 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. № 2709-ІV, згідно з якою трудові відносини іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, не регулюються правом України в разі, якщо:

1) іноземці та особи без громадянства працюють у складі дипломатичних представництв іноземних держав або представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;

2) іноземці та особи без громадянства за межами України уклали з іноземними роботодавцями – фізичними чи юридичними особами трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачено договорами чи міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 253 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322-VІІІ особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464) платниками ЄСВ є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати ЄСВ (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку ЄСВ.

Базою нарахування ЄСВ для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ст. 7 Закону № 2464).

Платники ЄСВ зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати ЄСВ (п.1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464).

Отже, сума нарахованої заробітної плати (доходу), що виплачується юридичною особою застрахованій фізичній особі – іноземцю відповідно до трудового договору, є базою нарахування ЄСВ.

Спрощена система оподаткування

Державна податкова служба України в категорії 107.01.06 «ЗІР» відповіла на запитання «Які дії ФОП – платника ЄП (першої – третьої груп) у разі втрати книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат), яка велась до 01.01.2021 р.?».

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (першої – третьої груп) у разі втрати книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) (далі – Книга), яка велася до 01.01.2021 р., зобов’язана у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку та відновити втрачену Книгу протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

При цьому в разі невідновлення Книги вважається, що вона була відсутньою у такого платника на час складання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.

Крім того, Книга зберігається не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації, для складення якої вона використовується, а в разі ліквідації платника податків документи за період його діяльності зберігаються не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації.

Інші податки і збори

Державна податкова служба України через Офіс великих платників податків розповіла про особливості оподаткування роялті на користь нерезидентів.

Відповідно до пп. 140.5.6 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат з нарахування роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4% чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»), а для банків – в обсязі, що перевищує 4% доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.

Вимоги пп. 140.5.6 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо:

  • операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Норми пп. 140.5.6 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Згідно з пп. 140.5.7 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат з нарахування роялті в повному обсязі, якщо роялті нараховано на користь:

  • нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за винятком випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам.

Для цілей застосування цього підпункту у випадках, коли резиденти – суб’єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об’єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються під час виробництва (створення) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті;

  • нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли в резидента України.

У разі виникнення розбіжностей між контролюючим органом та платником податку стосовно визначення особи, у якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності, такі контролюючі органи зобов’язані звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для отримання відповідного висновку.

Вимоги пп. 140.5.7 ПКУ не застосовуються до випадків нарахування суб’єктом кінематографії роялті за використання об’єктів права інтелектуальної власності (фільмів, літературних творів, музичних творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, фонограм, відеограм), крім випадків, коли резидент України – суб’єкт кінематографії, у якого виникли майнові авторські та суміжні права внаслідок створення (виготовлення) ним вказаних творів, якщо він у подальшому передав чи здійснив відчуження майнових авторських або суміжних прав нерезиденту та здійснює нарахування роялті за використання цього об’єкта;

  • нерезидента, який не підлягає оподаткуванню щодо роялті в державі, резидентом якої він є;
  • особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ;
  • юридичної особи, яка відповідно до ПКУ звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена в п. 136.1 ПКУ (18%).

Облік і звітність

Державна податкова служба України в категорії 103.25 «ЗІР» відповіла на запитання: «Чи заповнюється рядок 032 Розрахунку та рядок 032 додатка 4ДФ до Розрахунку ФОП або ЮО, які не мають відокремлених підрозділів?».

Наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4 (у редакції наказу Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) і Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку визначено, що, зокрема, у рядку 032 «Кодифікатор адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад» заголовної частини Розрахунку зазначається код Кодифікатора адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за місцезнаходженням платника податку на доходи фізичних осіб або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ.

Крім того, зазначений рядок 032 міститься в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, у якому вказується Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад за місцезнаходженням податкового агента або відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається за відокремлений підрозділ.

Таким чином, фізична особа – підприємець або юридична особа, яка не має відокремлених підрозділів, під час подання Розрахунку заповнює рядок 032 Розрахунку та рядок 032 додатка 4ДФ до Розрахунку, у яких зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади (за Кодифікатором адміністративно- територіальних одиниць та територій територіальних громад) за своїм місцезнаходженням.

Контроль і відповідальність

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки» № 1366-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 30 березня 2021 року з ініціативи Кабінету Міністрів України.

Протягом останніх п’яти років в Україні виникло більш ніж 352 тис. пожеж, що завдали прямих збитків на понад 6 млрд грн. Унаслідок загоряння загинуло понад 11 тис. потерпілих, зокрема 359 дітей, а травми отримали більш як 7 тис. осіб.

З метою охорони життя людей та їхнього майна, національного багатства та довкілля парламент ухвалив, а Глава держави підписав закон, який збільшує відповідальність за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки.

Згідно з документом такі порушення тепер каратимуться штрафом у розмірі від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ).

Крім того, за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки, які спричинили аварії та заподіяли шкоду здоров’ю людей або пошкодили майно, передбачається кримінальна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 1 000 до 4 020 НМДГ або виправних робіт на строк до двох років чи обмеження або позбавлення волі на строк до трьох років.

Якщо такі дії спричинили загибель людей чи пошкодили майно в особливо великому розмірі, відповідальність передбачатиме позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Також закон посилює адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб – пожежно-рятувального підрозділу, поліції, бригади швидкої допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань (передбачені штрафи від 50 до 200 НМДГ проти штрафів на суму від трьох до семи НМДГ, які існували раніше); за невиконання приписів посадових осіб щодо пожежної та техногенної безпеки (штрафи від 100 до 300 НМДГ).

Крім того, Глава держави підписав взаємопов’язаний Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за перешкоджання у проведенні перевірок з питань пожежної та техногенної безпеки» № 1367-ІХ, який парламент ухвалив 30 березня.

Цей документ доповнює попередній та встановлює адміністративну відповідальність за перешкоджання у проведенні перевірок з питань пожежної та техногенної безпеки.

Так, створення перешкод у діяльності уповноважених посадових осіб у сфері пожежної та техногенної безпеки, пов’язаній з проведенням перевірок, каратиметься штрафом на суму від 100 до 300 НМДГ.

Фінансові ринки

Національний банк України на своїй сторінці у фейсбуці відповів на запитання: «Чи може банк примусово оформити до зарплатної картки ще й кредитку?». Відповідь – ні. Банки мають право пропонувати своїм клієнтам супутні послуги, але не можуть вимагати придбати їх.

Тому, якщо кредитка особі справді потрібна, звісно, можна її оформити, а ні – відмовитися від неї.

Таке право підтверджує ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»: банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов’язаної особи банку як обов’язкову умову надання банківських послуг.

Якщо банк відмовляє особі в отриманні картки без покупки кредитки, необхідно:

  • написати звернення на ім’я керівництва банку;
  • якщо ситуація не вирішилася, і банк не припиняє дію послуг, від яких особа письмово відмовилася, зверніться до Нацбанку.

Праця та заробітна плата

Державна служба України з питань праці повідомила, що останнім часом у зверненнях громадян до Управління Держпраці збільшилася кількість питань щодо звільнення працівників у разі скорочення чисельності або штату. Такі питання ставлять як працівники, так і роботодавці.

Відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників.

Таке звільнення відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Звільнення буде законним, якщо власник або уповноважений ним орган дотримався таких дій:

  • справді здійснив скорочення чисельності або штату;
  • врахував переважне право на залишення працівника на роботі;
  • запропонував працівникові перейти на іншу роботу на тому самому підприємстві;
  • надав працівнику гарантії, передбачені чинним законодавством;
  • отримав згоду від профспілкового органу (профспілкового представника) на звільнення працівника.

У разі прийняття рішення звільнити працівників варто враховувати те, що в разі скорочення чисельності або штату переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці (ст. 42 КЗпП).

Якщо умови продуктивності праці і кваліфікації працівників рівні, перевага в залишенні на роботі надається працівникам, що підпадають під категорії, перелічені в ст. 42 КЗпП.

Для проведення скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці роботодавець зобов’язаний:

  • обґрунтувати необхідність скорочення штату та звільнення;
  • скласти і затвердити новий штатний розпис, до якого не заносяться посади, які скорочено;
  • попередити працівників, посади яких скорочуються, персонально про наступне звільнення не пізніше ніж за два місяці (ст. 492 КЗпП);
  • одночасно з попередженням про звільнення за скороченням штату запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві. За відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві працівник на власний розсуд звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно (ст. 492 КЗпП);
  • повідомити державну службу зайнятості про наступне звільнення працівників із зазначенням їх професій, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці (ст. 492 КЗпП);
  • отримати згоду профспілкового комітету на звільнення працівника (ст. 43 КЗпП);
  • після закінчення двомісячного попереджувального строку видати наказ про звільнення;
  • у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, копію наказу про звільнення з роботи і провести з ним розрахунок у встановлені законом строки (ст. 47 КЗпП);
  • на вимогу працівника видати довідку про його роботу на підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати (ст. 49 КЗпП);
  • у день звільнення виплатити працівникові всі суми, що належать йому від підприємства (заробітну плату, вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП), компенсацію за невикористану відпустку (ст. 83 КЗпП).

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити підлеглому перед виплатою зазначених сум (ст. 116 КЗпП).

У разі незаконного звільнення з роботи працівник має беззаперечне право звернутися із заявою про вирішення трудового спору до суду у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ст. 232 КЗпП).

Інше

Міністерство охорони здоровя України через Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України повідомило, що компанії з понад 50 охочими вакцинуватися можуть записатися на щеплення проти COVID-19.

Залишити заявку на виїзд мобільної бригади з імунізації до колективу можна за номером контакт-центру 0 800 60 20 19. Організовані колективи повинні заздалегідь призначити відповідального за підготовку та організацію процесу вакцинації.

Для проведення щеплення керівництву колективу потрібно скласти поіменні списки працівників, охочих вакцинуватися. Таких людей має бути не менше 50. Проте потрібно врахувати, що одна мобільна бригада може зробити близько 100 щеплень за день.

Щеплення організованих колективів відбуватиметься лише за наявності достатньої кількості вакцини та відповідно до етапів вакцинації. Дата приїзду мобільних бригад залежатиме від графіка постачання вакцини.

Після отримання заявки, коли наступить час вакцинації колективу, регіональний координатор із вакцинації зателефонує відповідальній особі та повідомить усю необхідну інформацію для підготовки та проведення щеплень.

Керівництво організованого колективу мусить забезпечити необхідні умови:

1) приміщення для вакцинації, яке повинно:

  • бути заздалегідь підготовленим, гігієнічно чистим, добре освітленим;
  • бути відділеним від будь-яких виробничих площ або відкритих просторів із робочими місцями;
  • мати вентиляцію для постачання свіжого повітря (припливна вентиляція, вікно тощо);
  • мати достатню площу для комфортної роботи мобільної бригади з вакцинації у складі щонайменше трьох осіб;
  • бути обладнаним кушеткою для пацієнтів, стільцями та столиками для роботи мобільної бригади;
  • мати столик, що може вмістити одну невелику сумку-холодильник (термоконтейнер), ін’єкційні матеріали та коробку для безпечної утилізації шприців;
  • мати доступ до місця для гігієни рук (доступ до рукомийника), диспенсер із спиртовмісним антисептиком та дезінфектант для оброблення столика, де розгортається місце підготовки вакцини для щеплення;
  • мати доступ до інтернету (WiFi);

2) приміщення для медичного спостереження протягом 30 хвилин після щеплень, яке може вмістити 5–10 осіб;

3) під час проведення вакцинації необхідно використовувати засоби індивідуального захисту – маски, які закриватимуть рот та ніс (по одній на кожного працівника на кожні дві години).

Якщо охочих щепитися в організованому колективі менше ніж 50, у Міністерстві охорони здоров’я радять їм записатися до листа очікування вакцинації індивідуально на сайті або в мобільному додатку «Дія» чи за номером контакт-центру 0 800 60 20 19.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра