Огляд законодавства

Огляд законодавства за листопад 2020 року

Податки

ПДВ

Кабінет Міністрів України постановою від 28.10.2020 р. № 1024 вніс зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабміну від 16.10.2014 р. № 569.

Документ розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. № 466-ІХ (далі – Закон № 466-ІХ).

Відповідно до п. 2001.3 ПКУ з урахуванням змін, внесених Законом № 466-ІХ, установлено, що під час розрахунку показника ∑ПопРах враховується, зокрема, сума коштів, вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – ПДВ) відповідно до ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ за задекларованими до сплати податковими зобов’язаннями за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.

Змінами врегульовано питання щодо перерахунку реєстраційної суми платника у випадку відновлення за рішенням контролюючого органу його реєстрації платником ПДВ, анульованої за рішенням контролюючого органу.

Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників ПДВ змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату ПДВ, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених п. 184.1 ПКУ.

Облік і звітність

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації від 27.10.2020 р. № 4437/ІПК/99-00-07-05-01-06 роз’яснила, як діяти в ситуації, коли оплата надходить в неробочий час і надати чек в момент надходження оплати неможливо.

Податківці зазначили, що у випадках отримання оплати за товари (послуги) в неробочий час необхідно застосовувати РРО та/або ПРРО на підставі виписки фінансової установи про надходження коштів не пізніше наступного дня з дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій.

Зауважимо, що податківці застосували не зовсім правильне формулювання «не пізніше наступного дня», бо найбільш логічним було б «не пізніше наступного робочого дня», оскільки, як приклад, оплата може надійти в суботу (неробочий день) і банківська установа може сформувати виписку, але неділя буде наступним днем, який є неробочим і РРО/ПРРО буде застосовано тільки в понеділок.

Контроль і відповідальність

Міністерство фінансів України наказом від 07.09.2020 р. № 548 (зареєстрований в Мін’юсті 29.10.2020 р. за №1064/35347) виклало в новій редакції Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Таким чином Порядок приводиться у відповідність до змін, внесених Законом №466-IX до п. 77.2 та 77.4 ПКУ щодо порядку проведення документальних планових перевірок.

Як і раніше, річний план-графік оприлюднюватиметься на офіційному вебсайті ДПСУ до 25 грудня року, що передує року, у якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлюватися річний план-графік буде у разі його коригування.

Але внесення змін до плану-графіка перевірок на поточний рік допускатиметься тепер не частіше одного разу у першому та одного разу у другому кварталах такого року, крім:

  • випадків, коли зміни пов'язані зі змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка,
  • та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших, ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата:

  • не раніше ніж 1 липня поточного року у разі внесення змін до плану-графіка на поточний рік у першому кварталі такого року,
  • не раніше ніж 1 жовтня поточного року у разі внесення змін до плану-графіка на поточний рік у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному вебсайті ДПСУ до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок – до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Фінансові ринки

Національний банк України постановою Правління «Про затвердження Змін до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні» від 23.11.2020 р. № 148, яка набирає чинності 1 грудня 2020 року, осучаснив низку норм, пов’язаних з проведенням касових операцій банків та інкасаторських компаній.

Зокрема, йдеться про такі зміни.

  • Під час здійснення касових операцій для ідентифікації та верифікації клієнта або його представника банки зможуть використовувати цифровий паспорт або закордонний цифровий паспорт в мобільному додатку «Дія» (в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку з питань здійснення банками фінансового моніторингу).
  • Спрощується процедура прийняття банками на дослідження сумнівних щодо справжності та платіжності банкнот і монет національної валюти й сумнівних щодо справжності банкнот іноземної валюти. У відповідній довідці замість паспортних даних клієнт повинен надати контактну інформацію (номер телефону і/або адресу електронної пошти).
  • На інкасаторські компанії будуть поширені окремі вимоги, які раніше стосувалися лише банків. Йдеться про необхідність вилучення і передачі сумнівних банкнот для проведення досліджень в Національний банк, а також вилучення і передачі банкнот, забарвлених спеціальним розчином внаслідок несанкціонованого втручання у спецпристрій для зберігання цінностей, правоохоронним органам.

Такі новації сприятимуть спрощенню проведення касових операцій банків під час обслуговування клієнтів, а також поліпшенню якості готівки національної валюти, що знаходяться в обігу.

Судова практика

Верховний Суд України постановою від 27.10.2020 р. у справі № 804/3566/17 вказав на незаконність перевірок Держпраці на підставі інформації від Пенсійного фонду України (далі – ПФУ). У переліку підстав для позапланової перевірки Держпраці відсутня така підстава, як звернення юридичних осіб, державних органів про порушення трудового законодавства. Підстави для позапланових перевірок контролюючих органів визначені ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V.

У розглянутій Верховним Судом справі свої права відстоювали підприємство і територіальний орган Держпраці, який провів перевірку і наклав штрафні санкції.

Підставою для позапланової перевірки стали листи управління ПФУ, де міститься інформація про страхувальників-роботодавців, у яких наймані працівники (застраховані особи) в грудні 2016 року (січень 2017 року) мали нараховану зарплату на рівні або менше мінімальної. Однак позапланова перевірка проходила не тільки з питань нарахування зарплати найманим працівникам на рівні або менше мінімальної.

Суди першої та апеляційної інстанції задовольнили позовні вимоги підприємства. Адже інспектори праці провели позапланову перевірку не тільки з питання, викладеного в листах ПФУ, а й з інших питань, в результаті яких встановлено інші порушення вимог законодавства про працю. Тому позапланова перевірка проведена з порушенням ст. 6 Закону № 877-V, а значить, відсутні правові наслідки такої перевірки.

Верховний Суд погоджується з цим, а тому, приймаючи рішення про позапланову перевірку на підставі листа управління ПФУ щодо встановлення нарахування зарплати на рівні або менше мінімальної зарплати, Держпраці діяла за межами наданих повноважень і в порушення вимог чинного законодавства. Тому суд вказує, що рішення, прийняті за результатами такої перевірки, не можуть породжувати для позивача правових наслідків.

Праця та заробітна плата

Державна служба України з питань праці нагадала, що згідно із законодавством кожен українець, який залишився без роботи, має право на отримання державної компенсації у вигляді допомоги з безробіття.

Допомога з безробіття надається громадянам України, які отримали офіційний статус безробітного. Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного надається:

  • непрацюючим особам працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), які через відсутність роботи не мають заробітку, але готові та здатні приступити до трудової діяльності;
  • особам молодше 16 років, які працювали і були звільнені у зв’язку з припиненням або перепрофілюванням підприємств, скороченням чисельності штату;
  • інвалідам, які не досягли пенсійного віку й отримують пенсію з інвалідності або соціальну допомогу.

Сума мінімальної допомоги, яка виплачується застрахованим громадянам з урахуванням зарплати та страхового стажу, становить 1 800 грн, незастрахованим особам – 1 000 грн (на період карантину); максимальний розмір допомоги – 8 788 грн.

Розмір виплати допомоги з безробіття залежить від:

  • страхового стажу;
  • підстави припинення трудових відносин;
  • розміру заробітної плати, яку отримував громадянином перед звільненням.

Допомога з безробіття виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного – один раз на місяць. Період, за який здійснюється поточне нарахування допомоги з безробіття, обмежується датою, що передує дню останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований.

Допомога з безробіття виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

  • перші 90 календарних днів – 100%;
  • протягом наступних 90 календарних днів – 80%;
  • у подальшому – 70%.

Відповідно до законодавства загальна тривалість виплат не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Інше

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Деякі питання надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакет малюка», якою, зокрема, затвердив порядок забезпечення дитини при народженні одноразовою натуральною допомогою «пакет малюка» за рахунок коштів державного бюджету.

Батьки, у яких діти народилися до 23 жовтня 2020 року включно і які не отримали «пакет малюка», отримують грошову компенсацію вартості одноразової натуральної допомоги «пакет малюка».

Батьки, у яких діти народилися після 24 жовтня 2020 року, зможуть отримати разову натуральну допомогу «пакет малюка» протягом 30 днів з дати народження дитини.

У разі неотримання «пакета малюка» з незалежних від батьків обставинам вони отримають грошову компенсацію вартості одноразової натуральної допомоги «пакет малюка».

З 1 липня 2021 року батьки мають право вибору між одноразовою натуральною допомогою «пакет малюка» і грошовою компенсацією її вартості.

Також вводиться можливість отримання разової натуральної допомоги «пакет малюка» або грошової компенсації в межах комплексної послуги «єМалятко».

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра