Огляд законодавства

Огляд законодавства за серпень 2018 року

Податки

ПДВ

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур». Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Документом встановлено, що звільнення від оподаткування ПДВ операцій з вивезення в митному режимі експорту з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року соєвих бобів та з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2021 – насіння ріпаку, не застосовуватиметься для сільськогосподарських підприємств-виробників зазначених олійних культур, вирощених ними на землях сільгосппризначення, які перебувають у власності таких виробників, постійному користуванні або на правах оренди (суборенди), емфітевзису.

Отже, повернення ПДВ отримає лише товаровиробник, який сам експортує сою та ріпак.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, але у подальшому зареєстровано в ЄРПН» від 23.08.2018 р. № 3682/6/99-99-15-03-02-15/ІПК відповіла на питання, коли  на підставі такої податкової накладної можна формувати податковий кредит з ПДВ.

Підставою для включення платником ПДВ – покупцем сум ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно відображення у податковій звітності з ПДВ є:

  • податкова накладна, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН;
  • належним чином оформлена митна декларація;
  • інші документи, передбачені п. 201.11 ПКУ.

Суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено, після припинення процедури такого зупинення можуть бути віднесені до складу податкового кредиту:

  • у разі своєчасної їх реєстрації в ЄРПН – протягом 1095 к. дн. з дати складання таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних;
  • у разі несвоєчасної їх реєстрації в ЄРПН – протягом 1095 к. дн. з дати складання таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, але не раніше дати такої реєстрації.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про оподаткування ПДВ» від 17.08.2018 р. № 3575/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадала, що повернення матеріальних активів за договором фінансового лізингу вважається постачанням товарів. Отже, для лізингоотримувача, який повертає об’єкт фінансового лізингу лізингодавцю в разі дострокового припинення договору фінансового лізингу, така передача прирівнюється для цілей оподаткування ПДВ до зворотного продажу лізингоотримувачем такого об’єкта лізингодавцю. Відповідно, лізингоотримувач — платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. Але що ж при цьому буде базою для нарахування ПДВ-зобов’язань?

Згідно з нормами ПКУ об’єкт фінансового лізингу, повернення якого здійснюється, належить до категорії основних засобів, тобто, є необоротним активом.

Отже, якщо здійснюється повернення лізингоотримувачем — платником ПДВ об’єкта фінансового лізингу лізингодавцю — платнику ПДВ, то лізингоотримувач — платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20%, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 188.1 ПКУ, але не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку оподаткування ПДВ операції закладу охорони здоров’я з постачання застрахованій особі послуг з охорони здоров’я, оплата за які здійснюється страховою компанією» від 13.08.2018 р. № 3524/6/99-99-15-03-02-15/ІПК наголосила, що операція з постачання послуг з охорони здоров’я є об’єктом оподаткування ПДВ.

При цьому, як зазначають представники фіскального відомства, заклад охорони здоров’я, який постачає такі послуги, на дату, що сталася раніше (або отримання страхового платежу в рахунок оплати вартості послуг, або фактичного їх надання):

  • визначає податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості послуг;
  • складає та реєструє в ЄРПН податкову накладну за такою операцією на застраховану особу.

Якщо зазначені послуги відносяться до «пільгових» категорій (пп. 197.1.5 ПКУ), то медзаклад, який постачає такі послуги, не визначає податкові зобов’язання з ПДВ, але зобов’язаний скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією на застраховану особу.

Податківці також нагадали, що виплата страховою компанією страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Державна фіскальна служба України у категорії 101.16 «ЗІР» повідомила: якщо платник ПДВ складає розрахунок коригування(РК) до податкової накладної (ПН), яка була складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за формою, чинною на дату такої реєстрації, та яка не передбачала зазначення коду ставки, коду пільги, то в РК:

— у рядку, яким сторнується рядок ПН (обнулення), графа 11 «код ставки» та графа 12 «код пільги» не заповнюється, оскільки форма ПН на той час не передбачала зазначення в табличній частині ПН коду ставки, коду пільги;

— додається із зазначенням нового чергового порядкового номера рядок, якого не було у ПН, що коригується, у якому в графі 11 зазначається код ставки, у графі 12 зазначається код пільги, які діють на дату коригування.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про податок на додану вартість» від 20.07.2018 р. № 3204/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадала, що «зменшуючий» розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг. Для цього постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно з п. 201.10 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація такого розрахунку коригування в ЄРПН повинна бути здійснена протягом 15 календарних днів із дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем).

При цьому виникає питання: а як же визначається дата отримання покупцем розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг?

ПКУ не передбачено механізму фіксації дати отримання покупцем такого розрахунку коригування. Тож із метою недопущення помилок при складанні податкової звітності та уникнення непорозумінь при обрахунку в СЕА ПДВ показника «∑Перевищ», реєстрацію розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг представники фіскального відомства радять здійснювати з урахуванням термінів, визначених абз.абз. 15-16 п. 201.10 ПКУ.

Отже, реєстрація в ЄРПН повинна бути здійснена:

  • для «зменшуючих» розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони були складені;
  • для «зменшуючих» розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації « Про оподаткування ПДВ» від 01.08.2018 р. № 3354/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула питання необхідності коригування податкового кредиту, визначеного за операцією з отримання послуг від нерезидента на митній території України, у разі списання безнадійної кредиторської заборгованості за такі отримані та не оплачені послуги.

Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (п. 187.8 ПКУ).

Водночас датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України є дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН (п. 198.2 ПКУ).

Отже, податковий кредит, сформований на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, складеної платником податку за операцією з отримання послуг від нерезидента, не підлягає коригуванню при прийнятті рішення про списання безнадійної кредиторської заборгованості за такі отримані та не оплачені послуги. Податкові зобов’язання, нараховані платником податку при отриманні послуг від нерезидента та включені до податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період, при списанні безнадійної кредиторської заборгованості за такі отримані та не оплачені послуги також не підлягають коригуванню.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про порядок застосування штрафних санкцій» від 13.08.2018 р. № 3523/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадала, що за порушення граничного строку реєстрації податкової накладноїта/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) штрафують. При цьому, якщо податкову накладну взагалі не скласти і не зареєструвати, розмір штрафу буде 50% суми ПДВ такої податкової накладної.

Утім, це правило не стосується податкових накладних, які не надаються отримувачеві (покупцю), та складених на постачання товарів/послуг для операцій, звільнених від оподаткування або які оподатковують за нульовою ставкою.

Обидві умови (не надають покупцеві та складені на звільнені операції та операції за ставкою 0%) мають виконуватися одночасно.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податкової консультації «Про коригування податкових зобов'язань з ПДВ» від 06.08.2018 р. № 3446/6/99-99-12-02-01-15/ІПК розглянула ситуацію, коли платник податків, у зв'язку з анулюванням реєстрації його як платника ПДВ, збільшив податкові зобов'язання на суму умовного продажу залишку нереалізованих активів. Згодом ВАСУ було прийнято постанову у справі й скасовано анулювання реєстрації платника ПДВ, визнаний протиправним та скасований Акт про анулювання реєстрації платника ПДВ.

У зв'язку з цим, у платника податків виникло питання щодо механізму відшкодування ПДВ шляхом збільшення податкового кредиту, який був зменшений у зв'язку зі здійсненням умовного продажу, або шляхом коригування податкових зобов'язань на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеної в зв'язку зі здійсненням умовного продажу.

У консультації роз'яснюється, що своїм правом на формування податкового кредиту платник податків уже скористався, тому повторно формувати податковий кредит по одній операції не вдасться, оскільки це не передбачено нормами ПКУ.

Також не вдасться зменшити податкові зобов'язання, нараховані при самостійному визначенні платником податків умовного продажу товару (активів), оскільки чинними нормами податкового законодавства не передбачена можливість реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної платником податку на умовний продаж активів, розрахунок коригування до неї також не може бути зареєстрований в ЄРПН.

Податок на прибуток

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування ПДВ та податком на прибуток списання товарів медичного призначення» від 09.08.2018 р. № 3483/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула ситуацію щодо оподаткування ПДВ та податком на прибуток операцій зі списання товарів медичного призначення.

При списанні товарно-матеріальних цінностей (в тому числі товарів (виробів) медичного призначення) у зв’язку з визнанням їх непридатними для використання, такі товарно-матеріальні цінності не можуть бути використані в межах господарської діяльності підприємства.

Оскільки платником ПДВ здійснюється операція зі списання товарно-матеріальних цінностей (в тому числі товарів (виробів) медичного призначення), то вони починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку.

Як зазначено у зверненні платника до ДФС, товари (вироби) медичного призначення на момент їх придбання платником звільнялись від оподаткування.

Враховуючи це, у разі, якщо товарно-матеріальні цінності (в тому числі товари (вироби) медичного призначення) придбані без включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, то податкові зобов’язання при їх списанні не нараховуються.

У випадку ліквідації основних засобів, які використовуються в господарській діяльності, та підлягають амортизації у податковому обліку, фінрезультат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості таких активів, визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку, та зменшується на суму залишкової вартості цих активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.

При ліквідації основних засобів, які не використовуються у господарській діяльності фінрезультат до оподаткування збільшується (згідно з п. 138.1 ПКУ) на суму залишкової вартості таких активів, визначеної згідно з бухгалтерським обліком, та зменшується (згідно з п. 138.2 ПКУ) на суму первісної вартості придбання або виготовлення та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення таких активів, визначеної згідно з бухгалтерським обліком.

При цьому на вартість матеріальних активів, що обліковуються у складі запасів і не амортизуються, коригування фінрезультату до оподаткування відповідно до п. 138.1 та п. 138.2 ПКУ, не здійснюється.

Спрощена система оподаткування

Державна фіскальна служба України у категорії 108.01.02 «ЗІР» розглянула питання, чи включаються до складу доходу юридичної особи — платника єдиного податку суми гарантійних внесків, повернені учасникам аукціону. Отже, відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.

Згідно із п.п. 3.11 Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міндоходів від 22.05.2017 р. № 518 (далі — Порядок), фізична або юридична особа, яка виявила бажання зареєструватись як учасник аукціону, сплачує реєстраційний внесок, розмір якого встановлюється організатором аукціону і не може перевищувати одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносить гарантійний внесок у розмірі 10 відсотків початкової ціни лота.

Учасникам цільового аукціону, які не були визнані переможцями, відповідно до п.п. 3.17 Порядку гарантійний внесок повертається протягом п’яти банківських днів з дня підписання протоколу про проведення цільового аукціону, за вирахуванням платежів за банківські перекази.

Тож суми гарантійних внесків, які сплачуються для участі в аукціоні і підлягають поверненню учасникам аукціону після його проведення, не включаються до складу доходу юридичної особи — платника єдиного податку (біржі), оскільки такі внески не є оплатою за товари (роботи, послуги).

ПДФО та військовий збір

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо включення до складу витрат витрати на відрядження» від 30.07.2018 р. № 3313/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила: якщо підприємство фінансують не з бюджету, добові для закордонного відрядження не оподатковують ПДФО, якщо їх сума не перевищує 80 євро за кожен календарний день такого відрядження. Податковий кодекс України не встановлює граничного розміру витрат на оплату вартості проживання у закордонному відрядженні.

Крім того, норми ПКУ не передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на відрядження для оподаткування податком на прибуток.

Облік і звітність

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо питань визначення податкової пільги, необхідності складання та подавання Звіту про суми податкових пільг» від 23.08.2018 р. № 3690/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадала, що підприємство подає Звіт про суми податкових пільг за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об’єктами оподаткування ПДВ і які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.

За операціями постачання, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, податкових пільг не визначають. Тому платник податку не відображає такі операції у звіті про пільги.

Отже, якщо платник податку проводить операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, і не проводить інших операцій, що звільнені від оподаткування ПДВ чи оподатковуються за нульовою ставкою, подавати звіт про пільги не потрібно.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку надання уточненої фінансової звітності» від 16.08.2018 р. № 3559/6/99-99-15-02-01-15/ІПК повідомила, що підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність на заміну раніше поданої за результатами проведення аудиторської перевірки з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин.

При цьому підприємство разом із уточнюючою фінансовою звітністю має подати до ДФС і уточнюючу декларацію за відповідний звітний період.

Підтвердженням подання фінзвітності разом з декларацією є позначка «+» в декларації у клітинці «ФЗ12» таблиці «Наявність додатків».

У цій же таблиці підприємство проставляє позначку у графах, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з декларацією.

Водночас нагадаємо: в разі виправлення помилок у самій декларації, підприємство може не подавати фінзвітність повторно за умови, що показники такої звітності не підлягають виправленню.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо застосування окремих вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148» від 08.08.2018 р. № 3459/ІПК/10-36-14-06-16 повідомила: щоб здати готівку до банку, у ВКО в реквізиті «Видати» зазначають прізвище, ім’я, по батькові касира або іншого працівника підприємства, відповідального за здавання готівки до банку. Аналогічно діють, якщо видають кошти за видатковими відомостями.

Коли оприбутковують готівку з ящика РРО, у ПКО в реквізиті «Прийнято від» зазначають особу, від якої прийняли готівку.

У реквізиті «Підстава» зазначають підставу для оприбуткування коштів (джерело походження, наприклад оприбуткування виторгу, надання послуг згідно з договором, повернення коштів після відрядження, наказ керівника, надходження готівки з банку тощо).

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оприбуткування готівкових коштів на відокремленому підрозділі та заповнення книги обліку розрахунковий операцій» від 10.08.2018 р. № 3512/6/99-99-14-05-01-15/ІПК повідомила: якщо суб'єкт господарювання використовує версію РРО, який має функцію та дозволяє роздруковувати копію фіскального звітного чека, то в разі втрати оригіналу такого чека суб'єкт господарювання має можливість роздрукувати копію звітного фіскального чека та підклеїти його до відповідного розділу КОРО.

Заборони щодо використання копії фіскального звітного чека чинне законодавство не містить.

Якщо до зняття фіскального звітного чека на РРО, що використовується підприємством, не буде проведено операцію «службова видача», то готівка, яка буде залишатись у скриньці РРО, вважатиметься не оприбуткованою (п. 6 розд. III Порядку № 547).

Отже, для уникнення такої ситуації, необхідно до обнулення РРО проводити операцію «службова видача», а після виконання «Z-звіту» операцію «службове внесення».

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оформлення використання книги обліку розрахункових операцій та оформлення прибуткового касового ордеру» від 02.08.2018 р. № 3393/6/99-99-14-05-01-15/ІПК розглянула низку питань, які стосуються оприбуткування готівки при здійсненні пасажирських перевезень.

Щодо оприбуткування готівки

Так, при продажу квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю на автомобільному транспорті РРО та РК не застосовується. При цьому Типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.05.2006 р. № 503.

Для обліку руху готівки при наданні послуг з пасажирських перевезень автомобільним транспортом на міських маршрутах, суб'єкт господарювання може використовувати КОРО на окрему господарську одиницю (автобус, маршрутне таксі, тощо), яка заповнюється на підставі розрахункових документів (квитків).

Приймання готівки від водія (автобус, маршрутне таксі, тощо), оформлюється касиром прибутковим касовим ордером на загальну суму згідно запису у КОРО.

Щодо обліку бланків квитків на проїзд

Оскільки, наразі не встановлено книг спеціальної форми та відповідного порядку їх заповнення для суб'єктів господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів та багажу в автотранспорті, то до запровадження нової форми документа для відображення обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу суб'єктам господарювання, ДФС вважає за можливе використовувати форму КОРО на господарську одиницю, здійснюючи у ній записи у зручний для суб'єкта господарювання спосіб, не порушуючи при цьому вимог чинного законодавства.

Отже, для обліку руху готівки при наданні послуг з пасажирських перевезень автомобільним транспортом на міських маршрутах суб'єкт господарювання може використовувати КОРО на окрему господарську одиницю, яка заповнюється на підставі розрахункових документів (квитків).

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податкової консультації «Щодо оприбуткування готівкових коштів» від 26.07.2018 р. № 3288/6/99-99-14-05-01-15/ІПК роз'яснила, що 1 червня 2018 р. після внесення змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148, касова книга не використовується, якщо у відокремлених підрозділах підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО (КОРО), здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень проводиться на підставі даних розрахункових документів шляхом формування і друку фіскальних звітних чеків та їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО (занесення даних розрахункових квитанцій в КОРО).

При цьому, в консультації відзначається, що якщо інкасація проводиться інкасаторською службою банку з магазинів, які є підрозділами суб'єкта господарювання, то в касовій книзі головного підприємства такі операції не відображаються.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» від 27.06.2018 р. № 589 внесло зміни до Порядку обліку платників податків і зборів.

Відтепер повідомлення про взяття на облік/зняття з обліку платника податків у зв'язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) за формою № 11-ОПП було оновлено.

Форма № 11-ОПП використовується для інформування контролюючим органом за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків, яке надсилається контролюючому органу за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).

За формою № 1-РПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» контролюючі органи вносять відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб. Відповідною позицією доповнили форму № 1-РПП. При поданні заяви за формою № 1-РПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються дані про контролюючий орган, код ЄДРПОУ, повне найменування та головного бухгалтера постійного представництва нерезидента в Україні.

За заявою за формою № 1-ОПП, або за формою № 1-РПП із позначкою «Зміна місцезнаходження, пов'язана із зміною адміністративного району, або включення/невключення до Реєстру ВПП», або за формою № 5-ОПП із позначкою «Зміна місця проживання, пов'язана із зміною адміністративного району», поданої платником податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням, здійснюватиметься процедура переведення платника податків.

Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Контроль і відповідальність

Кабінет Міністрів України схвалив постанову «Про затвердження Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2018-2020 роки».

У 2017 році вперше з 2011 року відсоток співвідношення боргу до ВВП зменшився і став наближатися до «безпечного» значення в 60%, визначеного Бюджетним кодексом України. Це стало можливим завдяки покращенню макроекономічних показників та злагодженим діям влади щодо фіскальної консолідації і монетарної політики та проведенню реформ.

Стратегією визначено завдання для Міністерства фінансів України щодо зменшення боргу до 60% в 2018 році, 52% в 2019 році та 49% в 2020 році.

Документ містить орієнтовний план дій на наступні два роки, який передбачає, зокрема, можливість випуску ОЗДП в євро та інших валютах, з якими українська гривня не має високого рівня кореляції, випуск ОЗДП у гривні для міжнародних інвесторів, розширення співпраці з МФО та урядами іноземних держав щодо пільгового фінансування.

Інші заходи, заплановані в рамках Стратегії, скеровані на зміцнення відносин з інвесторами, залучення міжнародних інвесторів на внутрішній ринок України, а також роботу з покращення рейтингу України як позичальника. Результатом дій зі зміцнення інституційної спроможності стане створення Агенції з управління боргом відповідно до найкращих міжнародних практик.

Міністерство юстиції України наказом «Про затвердження Змін до Інструкції з організації примусового виконання рішень» від 02.08.2018 р. № 2522/5 внесло зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень. Відтепер про стягнення аліментів підприємства звітуватимуть щомісячно.

Аліменти стягуватимуть за виконавчими листами за минулий час у межах десятирічного строку, що передував пред’явленню виконавчого листа до виконання (нині – у межах трирічного строку).

Також Мін’юст визначив порядок накладення штрафу на боржника державним виконавцем.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 р. № 2475-VIII.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо практичного застосування деяких норм чинного законодавства» від 23.08.2018 р. № 3719/6/99-99-14-03-03-15/ІПК повідомила, що підприємства можуть розраховуватися готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами між собою у розмірі до 10 тис. грн включно. Це стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Довірені особи підприємств, які одержали готівку з корпоративної або особистої картки, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають авансовий звіт разом із підтвердними документами. Також вони мають подати документи про одержання готівки (чек банкомата, копію видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанцію торговельного термінала) та повернути невитрачені кошти.

Праця та заробітна плата

Державна служба України з питань праці у листі «Щодо надання роз'яснення з питань застосування абзацу 3 та 8 частини другої статті 265 КЗпП» від 26.07.2018 р. № 58920/4/4.3-ДП-18 нагадала, що строки, періодичність виплати працівникам зарплати за першу половину місяця (авансу), а також її розмір, прописані у ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.

А ось який із розмірів штрафів, визначених у ч. 2 ст. 265 КЗпП, буде застосований, якщо роботодавець виплатить аванс у сумі меншій, аніж половина тарифної ставки, або ж якщо не виплачує аванс, а платить зарплату раз на місяць?

Держпраці надало розширене роз’яснення цього питання.

1. У разі порушення строків виплати зарплати НЕ більше як за один місяць роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу в розмірі мінзарплати (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП), незважаючи на періодичність (1-2 чи більше разів на рік) вчинення такого порушення.

2. У разі встановлення порушення строків виплати зарплати більше як за один місяць роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу у трикратному розмірі мінзарплати (абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

3. У разі одночасної виплати працівникам зарплати та компенсації втрати частини зарплати у зв'язку із затримкою термінів її виплати, то підстав для звільнення суб'єктів господарювання від відповідальності за несвоєчасну та не у повному обсязі виплату зарплати згідно із ст. 265 КЗпП не передбачено.

4. У разі виплати заробітної плати один раз на місяць (непроведення авансових виплат) роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу в розмірі мінзарплати (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування окремого виду доходу» від 22.08.2018 р. № 3658/К/99-99-15-01-14/ІПК розглянула запит, в якому йдеться, що громадянин України має єдиного роботодавця, що знаходиться в Україні; в Бельгії виконується робота за направленням підприємства-резидента України, штатним працівником якого він є, з метою надання послуг за відповідним договором між українським та бельгійським підприємствами.

Якщо резидент України (Бельгії) здійснює роботу за наймом у Бельгії (Україні), одержана в зв’язку з цим винагорода може оподатковуватись в Бельгії (Україні).

Слід зазначити, що слово «може» у контексті п. 1 ст. 15 Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Бельгії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі – Конвенція) означає право держави, в якій робота за наймом фактично здійснюється (тобто виконується там, де найманий працівник фізично присутній), оподатковувати зазначені винагороди відповідно до правил, встановлених чинним законодавством цієї держави.

Винагорода, що одержується фізичною особою - резидентом України у зв’язку з роботою за наймом, яка здійснюється в Бельгії, оподатковується тільки в Україні, якщо одночасно виконуються всі умови, зазначені у п. 2 ст. 15 Конвенції:

а) одержувач винагороди перебуває в Бельгії протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів протягом будь-якого періоду, що становить дванадцять місяців, який починається або закінчується у відповідному фінансовому році;

б) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом Бельгії;

в) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в Бельгії.

Якщо хоча б одна з умов п. 2 ст. 15 Конвенції не виконується, Бельгія має право оподатковувати винагороду найманого працівника українського підприємства, отриману за роботу, яка фактично здійснюється в Бельгії, відповідно до правил, встановлених податковим законодавством цієї країни.

Отже, у випадку, що розглядається, заробітна плата, отримана від свого роботодавця резидентом України – найманим працівником українського підприємства, який фактично здійснює роботу на бельгійській території, і для якого не виконується хоча б одна з умов, визначених пп. а), b), с) п. 2 ст. 15 Конвенції, може оподатковуватись в Бельгії, тобто Бельгія має право на оподаткування таких виплат відповідно до правил, встановлених чинним законодавством цієї держави.

Винагорода у вигляді заробітної плати, отриманої найманим працівником-резидентом Бельгії від українського роботодавця - резидента України, за роботу, яка фактично виконується на території Бельгії, підлягає оподаткуванню в Бельгії у порядку, встановленому національним законодавством.

Міністерство соціальної політики України в листі «Про оплату праці у нічний чи вечірній час у святковий день» від 11.07.2018 р. № 1217/0/101-18/28 повідомило, що згідно зі ст. 107 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) оплата за роботу в святковий день працівникам, праця яких оплачується за годинними ставками здійснюється в розмірі подвійної годинної ставки.

Згідно зі статтею 108 КЗпП робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою (територіальною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

У конкретному випадку на підприємстві, яке звернулося із запитом в міністерство, колективним договором встановлено доплати за кожну годину роботи:

  • в нічний час  в розмірі 40 відсотків годинної ставки;
  • у вечірній час  в розмірі 20 відсотків годинної ставки.

У листі робиться висновок, що за роботу в святковий день у нічний або вечірній час, доплата нараховується без подвоєння, на загальних підставах.

Отже, тарифна ставка за роботу у вихідний, як у денний, так і в нічний час, нараховується в подвійному розмірі, а доплата за роботу в нічний (вечірній) час нараховується в розмірі 40 (20) відсотків зі звичайної тарифної ставки, а не з подвійної тарифної ставки вихідного дня.

Міністерство соціальної політики України у листі «Щодо збереження за працівником середнього заробітку при переведенні на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за його ініціативою» від 11.07.2018 р. № 275/0/22-18 розглянуло запит щодо збереження за працівником середнього заробітку при переведенні на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за його ініціативою.

Міністерство вказало на те, що при переведенні працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів із дня переведення (ч. 1 ст. 114 КЗпП).

Крім того, п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. № 13 встановлено, що положення статті 114 КЗпП про збереження середнього заробітку за працівником, переведеним на нижчеоплачувану роботу, протягом двох тижнів з дня переведення застосовується, якщо інше не передбачено законодавством, і навіть в тому разі, коли переведення було з ініціативи самого працівника.

Ринки фінансових послуг

Національний банк України постановою «Про деякі питання встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та внесення змін до Класифікатора іноземних валют та банківських металів» № 80 від 19 липня 2018 року закріпив зміни до методики розрахунку офіційного курсу гривні до долара США, осучаснив джерела даних, що використовуються для його розрахунку та наблизив час його оприлюднення.

Відповідно до ухваленого рішення, офіційний курс гривні до долара США розраховуватиметься на підставі інформації про всі угоди з купівлі-продажу доларів США на умовах «тод», «том» і «спот», які в день розрахунку офіційного курсу укладалися банками на міжбанківському валютному ринку України (далі – МВРУ) з іншими банками та з Національним банком України, та інформація про які надавалася Національному банку торговельно-інформаційними системами до 15.30 відповідного робочого дня.

Нова методика розрахунку передбачає двоступеневу систему відсікання угод, параметри яких з різних причин відхиляються від параметрів переважної більшості угод відповідного дня, а, отже, такі угоди є не репрезентативними для їх врахування при обрахунку офіційного курсу гривні до долара США. Спершу із наявного ряду угод відсікаються всі угоди, курс за якими відхиляється від середньоарифметичного за всіма угодами більше ніж на 2%. Потім відсікаються угоди, курс/обсяг яких відхиляється від середньоарифметичного курсу/обсягу більше ніж на 2 стандартних відхилення.

Обрахунок офіційного курсу гривні до долара буде здійснюватись як середньозважене за всіма угодами, що лишилися після відсікання.

Офіційний курс буде оприлюднюватись на сайті Національного банку до 16 години, тобто на 2 години раніше ніж зараз.

Нові засади розрахунку офіційного курсу гривні до долара США також передбачають наявність резервного механізму його обрахунку на випадок, якщо кількість угод, які мають враховуватися для обрахунку офіційного курсу гривні, з будь-яких причин є меншою або дорівнює 10% від середньоденного значення аналогічного показника за попередній плинний місяць. Такий механізм передбачає здійснення Національним банком з 12.00 до 13.00 запиту на банки (через функціонали ТІС або телефоном) щодо отримання котирувань з купівлі/продажу 1 млн дол. США і подальший розрахунок офіційного курсу як звичайне середньоарифметичне значення усіх отриманих у результаті такого запиту курсових котирувань.

Досі резервний механізм обрахунку офіційного курсу гривні до долара США був відсутнім.

Механізм обрахунку офіційного курсу гривні до інших валют залишився без змін.

Окрім офіційного курсу гривні до долара США, Національний банк також здійснюватиме щоденний розрахунок довідкового курсу гривні до долара США. Він буде обраховуватися за тією ж методикою, що й офіційний курс гривні до долара США, однак його обрахунок буде здійснюватися на підставі даних про угоди, укладені на МВРУ до 12 години, і оприлюднюватиметься на сайті Національного банку до 12:30.

Запровадження нової методики розрахунку офіційного курсу гривні до долара США наближує її до міжнародних стандартів розрахунку аналогічних показників, і дасть змогу використовувати офіційний курс гривні до долара США не лише для цілей бухгалтерського обліку, а й як бенчмарк валютного ринку при укладанні учасниками ринку угод, де в якості базового активу використовується іноземна валюта.

Корпоративні відносини

Міністерство юстиції України у листі «Щодо порядку державної реєстрації та діяльності товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю у зв'язку з прийняттям Закону України від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» надало консультацію з питань порядку державної реєстрації та діяльності ТОВ та ТДВ у зв’язку з прийняттям Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII.

Так, перелік відомостей, які повинні обов’язково зазначатися у статуті товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю встановлений статтею 11 Закону № 2275-VIII.

У статуті товариства зазначаються відомості про: повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону. Такими відомостями можуть бути положення що стосуються:

  • надання додаткового строку для погашення заборгованості у зв’язку з простроченням внесення вкладу;
  • порядку збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів;
  • порядку реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства;
  • відчуження частки у статутному капіталі товариства іншим учасникам товариства або третім особам;
  • виплати та обмеження виплати дивідендів учасникам товариства;
  • проведення аудиту фінансової звітності товариства на вимогу учасників тощо.

Окрім того, відомство відзначає, що чинним законодавством не встановлено вимог щодо форми та змісту заяв про вступ та вихід із товариства.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку рішенням «Про затвердження Порядку реєстрації випуску акцій при збільшенні (зменшенні) розміру статутного капіталу акціонерного товариства» від 21.06.2018 р. № 426  затвердила Порядок реєстрації випуску акцій при збільшенні (зменшенні) розміру статутного капіталу акціонерного товариства.

Зокрема, при додатковій емісії акцій у випадку збільшення статутного капіталу товариства із залученням додаткових внесків, здійснюється реєстрація випуску акцій, реєстрація випуску та затвердження проспекту акцій, реєстрація звіту про результати емісії акцій. Реєстрація випуску акцій та затвердження проспекту акцій здійснюються одночасно.

При збільшенні статутного капіталу товариства шляхом спрямування до статутного капіталу додаткового капіталу в частині емісійного доходу (його частини) та/або направлення до статутного капіталу прибутку (його частини) здійснюється реєстрація випуску акцій. Звіт про результати емісії акцій в реєстраційний орган для реєстрації не подається.

При зменшенні статутного капіталу товариства шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених або іншим шляхом придбаних товариством акцій та зменшення їх загальної кількості здійснюється реєстрація випуску акцій. Звіт про результати емісії акцій в реєстраційний орган для реєстрації не подається.

Реєстрація випуску акцій, реєстрація випуску та затвердження проспекту акцій, реєстрація звіту про результати емісії не можуть розглядатися як гарантія їх вартості.

Реєстраційний орган має право здійснювати перевірку відомостей, що містяться в поданих документах. До закінчення встановленого для реєстрації терміну реєстраційний орган може запросити надання додаткових документів, що підтверджують дані, наведені в документах, наданих емітентом для реєстрації випуску акцій, реєстрації випуску та затвердження проспекту акцій, звіту про результати емісії акцій.

Принцип мовчазної згоди не застосовується до процесу реєстрації реєстраційним органом випуску акцій, реєстрації випуску та затвердження проспекту акцій.

Судова практика

Верховний Суд України своєю постановою від 22.05.2018 р. у справі № К/9901/27053/18|815/2405/16 підтримує висновки судів попередніх інстанцій про те, що помилкове зазначення коду бюджетної класифікації в платіжному дорученні на сплату податку не є підставою вважати, що платник податків не сплатив податок вчасно. Аналогічну думку було висловлено ВСУ в постановах від 16.06.2015 г. у справі № 21-377а15 і від 02.12.2015 р. у справі № 826/6059/13-а.

У всіх рішеннях ВСУ наполягає на тому, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що в термін, передбачений п. 57.1 ПКУ, платник податків не вчиняв дій, спрямованих на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. Допущення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в термін, встановлений п. 57.1 ПКУ, має кваліфікуватися як дія, хоча і помилкова. Отже, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування фінансових санкцій, передбачених п. 126.1 ПКУ. Оскільки такі суми зараховуються на казначейський рахунок, то помилкове зазначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений ПКУ термін, а отже, і для застосування на підставі п. 126.1 ПКУ штрафних санкцій.

Інше

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання cтворення та діяльності сімейних фермерських господарств».

Цей нормативно-правовий акт спрямований на отримання офіційного статусу сільським населенням, яке працює на своїй землі, що дозволить легально продавати свою продукцію і отримати соціальний захист та право на пенсію.

Документом вносяться зміни до Податкового кодексу України та законів України «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Зміни передбачають віднесення до платників єдиного податку четвертої групи фізичних осіб - підприємців, які організували фермерське господарство, за умови відповідності сукупності певних критеріїв та визначення особливостей їх державної реєстрації/анулювання реєстрації, податкового обліку і звітності, сплати єдиного податку тощо. Також міститься встановлення державної допомоги по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (від 10% до 90% мінімального страхового внеску) для кожного із членів фермерського господарства протягом 10 років за рахунок коштів державного бюджету України через механізм доплати на користь застрахованих осіб-членів сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Документом також передбачено уточнення положень щодо створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи.

Реалізація Закону дозволить створити умови для започаткування сімейних фермерських господарств та детінізацїї підприємницької діяльності в агарній сфері, що позитивно вплине на зростання надходжень до місцевих бюджетів від сплати податків і створення нових робочих місць на селі.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра