Огляд законодавства

Огляд законодавства за серпень 2019 року

Податки

ПДВ

Державна фіскальна служба України через Офіс великих платників звернула увагу на найпоширеніші помилки під час подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ).

Помилка 1

У разі подання уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ платники податків, які самостійно виявляють заниження податкового зобов’язання, забувають нарахувати та сплатити штраф у розмірі 3%. Слід зазначити, що такий штраф сплачується до подачі уточнюючого розрахунку.

Помилка 2

Неправильне відображення в декларації з ПДВ рядка 16.2, а саме збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків.

Слід пам’ятати, що значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується в рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Помилка 3

Платниками некоректно заповнюється таблиця (розшифровка) до декларації з ПДВ, де вони мають зазначати уточнюючі розрахунки, що включені до цієї декларації.

Помилка 4

Платники в декларації з ПДВ декларують від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту (рядок 19). Проте в разі подання уточнюючого розрахунку замість того, щоб перенести рядок 19 з декларації ПДВ до уточнюючого розрахунку, переносять у рядок 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду».

Помилка 5

Подання платниками пустих уточнюючих розрахунків. У цьому випадку платник повністю свідомо декларує відсутність діяльності за місяць, що уточняється. Тут для податківців є багато варіантів для перевірок.

Податок на прибуток

Державна фіскальна служба України через Офіс великих платників податків розглянула вимоги щодо оподаткування роялті, які передбачені в ПКУ.

Так, відповідно до п. 140.5 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:

  • на суму витрат з нарахування роялті (пп. 140.5.6 ПКУ) (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого в державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4% чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення й радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»), а для банків – в обсязі, що перевищує 4% доходу від операційної діяльності (за вирахуванням ПДВ) за рік, що передує звітному (обмеження не застосовуються платником податку, якщо сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту);
  • на суму витрат з нарахування роялті в повному обсязі (пп. 140.5.7 ПКУ), якщо роялті нараховано на користь:
    • нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за винятком випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам;
    • нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли в резидента України. Вимоги цього підпункту не застосовуються до випадків нарахування суб’єктом кінематографії роялті за використання об’єктів права інтелектуальної власності (фільмів, літературних творів, музичних творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, фонограм, відеограм), крім випадків, коли резидент України – суб’єкт кінематографії, у якого виникли майнові авторські та суміжні права внаслідок створення (виготовлення) ним вказаних творів, якщо він у подальшому передав чи здійснив відчуження майнових авторських або суміжних прав нерезиденту та здійснює нарахування роялті за використання цього об’єкта;
    • нерезидента, який не підлягає оподаткуванню стосовно роялті в державі, резидентом якої він є.

ДФСУ закликала платників бути уважними під час подання декларації з податку на прибуток. У разі виникнення запитань можна звернутися по допомогу до свого податкового координатора.

Акцизний податок

Державна фіскальна служба України через Офіс великих платників податків відповіла на запитання, чи потрібно реєструватися платниками акцизного податку підприємствам, які виробляють спиртовмісні ліки.

Відповідно до пп. 14.1.6 ПКУ акцизний склад, – зокрема, це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Розпорядником акцизного складу є суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку (пп. 14.1.224 ПКУ).

Перелік осіб, які належать до платників акцизного податку, визначено п. 212.1 ПКУ. Платником акцизного податку є особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 грн за 1 л 100-відсоткового спирту, у разі порушення таких умов.

Отримання (придбання) спирту етилового виробниками лікарських засобів здійснюється з метою його використання як сировини для виробництва лікарських засобів, зокрема, відповідно до пп. «б» пп. 229.1.1 ПКУ.

Постановою Кабміну «Питання використання спирту етилового для виробництва лікарських засобів» від 05.01.2011 р. № 19 затверджено щорічні квоти на відвантаження виробникам лікарських засобів спирту етилового, що використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові та виготовлених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів і еліксирів, за ставкою акцизного податку в розмірі 0 грн за 1 л 100-відсоткового спирту етилового.

Відповідно до вимог п. 229.1.4 ПКУ на підприємствах, де використовують спирт за нульовою ставкою, встановлені податкові пости, порядок роботи яких затверджено наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 9.

Отже, ПКУ не передбачено зобов’язання щодо реєстрації платниками акцизного податку підприємств, які здійснюють виробництво лікарських засобів з використанням спирту етилового, крім випадків порушення суб’єктом господарювання виконання умов цільового використання спирту етилового, та утворення на території виробника лікарських засобів акцизного складу.

ПДФО та військовий збір

Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» від 25.04.2019 р. № 177 затвердило форму податкової декларації про майновий стан і доходи та оновило інструкцію про її заповнення.

Окрім самої форми податкової декларації, маємо три додатки до неї:

  • розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами (додаток Ф1);
  • розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою (додаток Ф2);
  • розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку (додаток Ф3).

Необхідність оновити податкову декларацію про майновий стан і доходи виникла з огляду на зміни в податковому законодавстві.

Зокрема:

1. Розширили перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки. А саме доповнили пп. 166.3.9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що передбачає право на включення до податкової знижки суми коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

2. Оскільки перелік витрат під час застосування права на податкову знижку збільшили, то виокремили порядок розрахунку суми податку, на яку зменшують податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), у зв’язку з використанням права на податкову знижку, в окремий додаток Ф3.

3. Суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до цивільно-правових договорів фізособами – платниками єдиного податку 4-ї групи, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, їх отримувач зобов’язаний включити до доходів у річній податковій декларації за звітний рік та самостійно сплатити з них податки та збори. Для реалізації зазначеної норми у формі податкової декларації передбачили окремий рядок 10.2 для відображення зазначених доходів.

4. Суми податку, нараховані податковим агентом із доходів за здавання фізособами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, сплачує такий податковий агент до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису). Для реалізації зазначеної норми у формі податкової декларації передбачили окремі рядки:

«10.4.1» – для відображення зазначених доходів;

«17» – для відображення податку (військового збору) з таких доходів.

Спрощена система оподаткування

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо відображення підприємством у податковому розрахунку за ф. 1 ДФ виплати на користь фізичної особи – платника єдиного податку, яка надала послуги відрядженому працівнику» від 29.07.2019 р. № 3545/6/99-99-13-02-03-15/ІПК повідомила: якщо юридична особа не оплачувала, а тільки компенсувала працівнику витрати на відрядження, то не потрібно відображати у ф. № 1 ДФ сплату останнім коштів за послуги, надані під час відрядження фізособою-підприємцем – платником єдиного податку (далі – ФОП-єдинник).

Але якщо нарахування (виплату) доходів здійснювало підприємство безпосередньо підприємцю, воно виступає податковим агентом у частині відображення такого нарахування у формі № 1 ДФ за ознакою доходу «157».

Представники фіскального відомства наголосили: якщо оплата вартості послуг за найманих працівників у відрядженні надходить на рахунок ФОП-єдинника 2-ї групи від юридичної особи, яка не є платником єдиного податку, то будуть порушені умови перебування на спрощеній системі. ФОП-єдинник втратить право перебувати на єдиному податку.

Облік і звітність

Міністерство соціальної політики України наказом «Про затвердження форми звітності № 1-ПА «Інформація про кількість працевлаштованих громадян суб’єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні» та Порядку її подання» від 03.06.2019 р. № 851 затвердило форму звітності № 1-ПА «Інформація про кількість працевлаштованих громадян суб’єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні», а також порядок її подання.

Звітуватимуть за зазначеною формою суб’єкти господарювання, які:

  • надають послуги з посередництва в працевлаштуванні в Україні,
  • наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців,
  • надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Якщо в суб’єкта господарювання є філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи, такий суб’єкт господарювання подаватиме зазначену звітність № 1-ПА за результатами провадження діяльності всіх його підрозділів.

Подавати форму № 1-ПА потрібно щоквартально міським, районним і міськрайонним центрам зайнятості не пізніше 15 числа місяця після звітного кварталу (в електронній чи паперовій формі).

Контроль і відповідальність

Кабінет Міністрів України схвалив розроблену Мінекономрозвитку постанову, якою затвердив правила страхування від комерційних та некомерційних ризиків, перестрахування та надання гарантій Експортно-кредитного агентства.

Виконання рішення Уряду є продовженням комплексу заходів на підтримку експортерів української продукції (товарів, робіт, послуг) через інструменти страхування від комерційних та некомерційних ризиків, перестрахування та надання гарантій за договорами, які забезпечують розвиток експорту.

Детальні правила та положення про страхові тарифи, склад страхових резервів, правила їх формування та використання, стратегію та політику управління ризиками, процедури управління ними, а також перелік ризиків, їх граничні розміри, а також склад та форми звітності про діяльність Експортно-кредитного агентства будуть затверджуватися Наглядовою радою Агентства.

Нагадаємо, Експортно-кредитне агентство є невід’ємною складовою системи підтримки розвитку експорту в Україні шляхом забезпечення фінансової підтримки українських підприємств відповідно до Експортної стратегії України: Дорожньої карти стратегічного розвитку торгівлі на період 2017–2021 років.

Контрольовані операції та трансфертне ціноутворення

Міністерство фінансів України затвердило Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення представництвами нерезидентів в Україні.

Документ відповідає на два питання:

1) чи зобов’язане представництво нерезидента, яке здійснює виключно допоміжну та підготовчу діяльність для такого нерезидента, подавати звіт про контрольовані операції у разі, якщо суми коштів, отриманих від нерезидента на утримання представництва або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, перевищують 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за податковий (звітний) рік?

Відповідно до роз’яснення Мінфіну операції представництва нерезидента, яке не відповідає ознакам постійного, та які здійснювались виключно у межах діяльності, що має підготовчий або допоміжний характер для такого нерезидента, не визнаються контрольованими для цілей ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Отже, подавати щодо них звіт про контрольовані операції такому представництву не потрібно;

2) чи враховуються під час визначення вартісного критерію обсягу господарських операцій для цілей застосування трансфертного ціноутворення суми коштів, отриманих від нерезидента на утримання постійного представництва (виплата заробітної плати працівникам тощо), сплати податків і зборів або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента?

Документом встановлено, що, оскільки кошти, отримані від нерезидента на утримання постійного представництва або призначені для перерахування ним на користь резидентів за надані послуги (виконані роботи) для нерезидента, є господарськими операціями для цілей трансфертного ціноутворення, то вони відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ в повному обсязі враховуються для визначення вартісного критерію обсягу господарських операцій для цілей застосування трансфертного ціноутворення.

Нагадаємо, узагальнюючі податкові консультації – це інструмент, який дає змогу суттєво скоротити підстави для адміністративних та судових спорів між платниками податків та контролюючими органами, оскільки усуває можливість неоднозначного трактування окремих норм податкового законодавства. Міністерство фінансів надає їх відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 15.04.2017 р. № 1797.

Праця та заробітна плата

Кабінет Міністрів України анонсував нову хвилю змін до трудового законодавства, якими, зокрема, пропонується збільшити тривалість щорічної відпустки, врегулювати можливість впровадження гнучкого графіка роботи та віддаленої праці.

Європейська Бізнес Асоціація підтримала модернізацію формату відносин між роботодавцем і персоналом. Представники бізнесу вважають за доречне якнайшвидше змінити радянський Кодекс законів про працю (далі – КЗпП) на сучасний Трудовий кодекс, а не спрямовувати зусилля на поодинокі зміни в трудовому законодавстві. Оновлений текст кодексу вже декілька років очікує на розгляд у другому читанні в парламенті (законопроект № 1658). Однак, він багато в чому не містить реальних змін трудового законодавства, тому його слід ґрунтовно доопрацювати, зберігши ключові новації.

Бізнес запропонував такі новації:

  • можливість укладення трудових договорів (контрактна форма взаємовідносин), а також термінових договорів;
  • перехід від паперової до електронної форми спілкування з роботодавцем;
  • збільшення щорічної відпустки з 24 до 30 днів;
  • можливість проведення атестації всіх співробітників – перевірка як hard skills, так і soft skills;
  • лібералізація та адаптація до вимог сучасності відносин роботодавець-профспілка та перегляд повноважень профспілок;
  • спрощення процедури найму та звільнення, зокрема запровадження можливості звільнення працівників у разі вчинення дій, за які відповідно до законодавства про запобігання корупції передбачається кримінальна, адміністративна, цивільно-правова або дисциплінарна відповідальність;
  • введення єдиної інспекції праці замість низки органів, як це відбувається наразі;
  • систематичне невиконання поставлених завдань або грубе порушення трудової дисципліни має стати достатньою підставою для звільнення;
  • переведення морально-застарілого Класифікатора професій в категорію рекомендаційних документів;
  • розширення переліку осіб, які можуть бути працевлаштовані без отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.

Судова практика

Верховний Суд України постановою від 26.06.2019 р. у справі № 808/1641/16 постановив, що незначні дефекти в первинних документах не можуть розглядатися як підстава для позбавлення платника податку права на податковий кредит.

З метою дослідження фактичного придбання активів у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок поставки, обсяги та зміст поставки, мету придбання, порядок здійснення розрахунків, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з’ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій з придбання активів, та оцінювати такі докази кожний окремо й у їх сукупності, а також сукупно з іншими доказами у справі.

Реальність потребує з’ясування того факту, чи справді відповідні активи отримано від зазначеного в первинних документах контрагента та за передбаченими договірними умовами. Для цього варто встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв’язки між позивачем та контрагентом, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків з метою з’ясування характеру та умов здійснення оспорюваних операцій.

Якщо товар, дійсно придбаний платником податку, оприбуткований, то дефекти в первинних документах, у разі якщо зазначена в них інформація дає змогу ідентифікувати суб’єктів господарювання та господарські операції, не можуть розглядатися як підстава для позбавлення платника податку права на податковий кредит.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра