Огляд законодавства

Огляд законодавства за серпень 2020 року

Податки

ПДВ

Державна податкова служба України нагадала, що протягом періоду з 01 березня 2020 року до останнього календарного дня місяця (включно), у якому завершується дія карантину, не будуть застосовуватися санкції за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунків коригування до них. Слід звернути увагу, що карантин продовжили до 31 серпня.

Проте платники не звільняються від фінансової відповідальності за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість (далі – ПДВ), несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань з ПДВ.

Порушення вимог ПКУ щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Спрощена система оподаткування

Державна податкова служба України звернула увагу платників єдиного податку, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Ці норми встановлено пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється через внесення відповідних записів до реєстру, а в разі відмови в реєстрації контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена. При цьому згідно з п. 299.6 ст. 299 ПКУ підставами для відмови в реєстрації є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Отже, фізична особа – підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 квітня, 01 липня або 01 жовтня, не може повернутися в поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування цьогоріч.

Така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 01 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 ПКУ.

Облік і звітність

Міністерство фінансів України відповіло на п’ять найпоширеніших запитань щодо застосування РРО/ПРРО у 2021 році.

Яка позиція Мінфіну щодо оптимальної сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) з 2021 року? Чи є бачення Мінфіну щодо того, як відділити тих, хто ніколи не зможе досягти обороту у 5 млн грн на рік і для яких РРО не має сенсу, від тих, хто потенційно може перевищувати ліміти та потребує контролю/РРО?

Відповідно до статистичних даних Державної податкової служби України, більшість фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) – платників єдиного податку (84%) за 2019 рік задекларували менше 1 млн грн доходу і лише 1,8% від загальної кількості ФОП-єдинників мають дохід за календарний рік понад 4 млн грн.

Застосування РРО не є обов’язковим для найбільш масового сегменту платників податків, що перебувають у 1 групі спрощеної системи оподаткування, а також 2–4 групах з доходами до 1 млн грн.

Суттєве підвищення порогів для перебування в різних групах спрощеної системи оподаткування, що мали місце в поточному році, у межах реалізації державної політики детінізації малого та середнього бізнесу без відповідної фіскалізації готівкових розрахунків не матиме належного ефекту, оскільки залишає місце для зловживань.

Чи потрібно з 01 серпня 2020 року вводити в РРО залишки непідакцизних товарів, що продаються, а також кількість отриманих товарів із прибуткових накладних?

Пункт 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов’язує суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у разі продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Отже, програмуванню підлягають всі товари – як акцизні, так і неакцизні.

Коли буде скасування тотальної фіскалізації ФОП?

На сьогодні законодавчими актами не передбачено введення «тотальної фіскалізації». Законами України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» і «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» передбачено поетапну фіскалізацію: з 01 січня 2021 року застосування РРО/ПРРО стане обов’язковим для окремих категорій платників єдиного податку, які здійснюють визначені види діяльності, а з 01 квітня 2021 року – для всіх платників єдиного податку 2–4 груп. Для найбільш масового сегменту платників податків, що перебувають в 1 групі спрощеної системи оподаткування, застосування РРО/ПРРО залишається добровільним, а не обов’язковим.

Як бути, якщо працюєш з клієнтами тільки онлайн, кошти отримуєш виключно в безготівковій формі. Як бути з РРО та кешбеком?

Ураховуючи, що питання потребує уточнення, Мінфін рекомендує звернутись за консультацією до податкової служби, при цьому для отримання ґрунтовної відповіді необхідно надати більш детальну інформацію щодо діяльності, що здійснюється.

Яка позиція Мінфіну щодо тотальної фіскалізації ФОП? Позиція щодо законопроєктів № 3853-1 та № 3853-2?

Зазначені законопроєкти не підтримано в запропонованій редакції. Вони підлягають доопрацюванню.

У Мінфіні зазначили, що використання РРО/ПРРО усіма суб’єктами господарювання є не тільки важливою умовою для детінізації економіки, легалізації фактично отриманих доходів, сплати податків до бюджету в повному обсязі, а й засобом для захисту споживачем своїх прав. Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу, а виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) повинен видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи.

Контроль і відповідальність

Президент України підписав Закон щодо легалізації ігорного бізнесу в Україні (проєкт № 2285-д). Закон набуде чинності наступного дня після публікації, за винятком змін до Кримінального кодексу України, а також правил роботи органів, що проводять сертифікацію ігрового обладнання, яке підлягає сертифікації.

Законом забезпечується комплексне регулювання ринку азартних ігор в Україні:

  • запроваджується виключний перелік видів діяльності у сфері азартних ігор, що дозволені в Україні;
  • запроваджується система ліцензування діяльності у сфері азартних ігор з диференційованим розміром плати за ліцензії залежно від виду діяльності, розташування грального закладу;
  • встановлюються жорсткі вимоги до фінансового стану організаторів азартних ігор з метою забезпечення їх фінансової стабільності та гарантування виплат виграшів;
  • впроваджуються спеціальні вимоги щодо відповідності грального обладнання, що використовується для проведення азартних ігор, загальноприйнятим міжнародним стандартам;
  • створюються засади для запровадження обмежень щодо діяльності операторів, що не зареєстровані в Україні та не мають відповідної ліцензії;
  • встановлюються вимоги до гравців та їх ідентифікації, що сприятиме попередженню негативних наслідків від участі в азартних іграх, зокрема осіб, яким не виповнився 21 рік;
  • створюється реєстр самообмежених осіб та осіб, щодо яких наявні інші обмеження, що надає змогу обмежити участь в азартних іграх фізичної особи на термін від шести місяців до трьох років;
  • запроваджується принцип «відповідальної гри», що передбачає вжиття організатором азартних ігор заходів щодо попередження та мінімізації негативних наслідків від участі фізичних осіб в азартних іграх та створюються механізми боротьби з ігровою залежністю (лудоманією);
  • встановлюються обмеження щодо місць проведення азартних ігор та вносяться зміни до Закону України «Про рекламу», що запроваджують обмеження щодо реклами азартних ігор;
  • встановлюється фінансова, адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення законодавства України у сфері грального бізнесу.

Фінансові ринки

Національний банк України повідомив про зміну правил взаємодії банків з клієнтами – фізичними та юридичними особами під час роботи з готівкою.

Відповідні норми містить постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Змін до Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України» від 31 липня 2020 року № 114, що набирає чинності 1 вересня 2020 року.

Відповідно до документа Нацбанк:

  • уточнив визначення низки ознак зношення та пошкодження банкнот;
  • визначив, що приймати й передавати значно зношені банкноти для дослідження до центрального банку можуть не лише уповноважені банки, але й усі інші українські банки;
  • поширив на інкасаторські компанії вимоги, які раніше виконували тільки банки і які стосуються вилучення й передавання сумнівних банкнот для проведення досліджень до Національного банку України, а також вилучення та передавання банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей, до правоохоронних органів;
  • запровадив нову вимогу щодо організації та проведення банками та інкасаторськими компаніями навчальних заходів з метою підвищення рівня знань працівників, які працюють з готівкою, ознак справжності та платіжності банкнот (монет) національної валюти;
  • скасував норму про розсилання банкам Національним банком України плакатів і буклетів із описом банкнот (монет), оскільки на сторінках офіційного Інтернет-представництва регулятора розміщується їх електронна версія.

Праця та заробітна плата

Державна служба України з питань праці повідомила, коли не потрібно повертати відпускні поточного року в разі звільнення.

Статтею 127 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) передбачено, що відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі й організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, у тому числі в разі звільнення до закінчення того робочого року, у рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки.

Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в п.п. 3, 5, 6 ст. 36 і п.п. 1, 2 і 5 ст. 40 КЗпП, а також у разі направлення на навчання та у зв’язку з виходом на пенсію.

Отже, заробітна плата не повертається за невідпрацьовані дні відпустки у разі звільнення до закінчення того робочого року, у рахунок якого працівник вже одержав відпустку в разі:

  • призову або вступу працівника або власника – фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до ч.ч. 3 та 4 ст. 119 КЗпП;
  • переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
  • відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці;
  • змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
  • виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню роботи, а також у разі відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;
  • нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами, якщо законодавством не встановлено триваліший строк збереження місця роботи (посади) в разі певного захворювання. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
  • направлення на навчання;
  • виходу на пенсію.

Інше

Національна служба здоров’я нагадала, які послуги можна отримати пацієнту в лікаря первинної медичної допомоги, з яким укладено декларацію.

Лікар первинки – сімейний лікар, терапевт і педіатр – той, кого пацієнт бачить першим, коли звертається по медичну допомогу. Цей лікар спостерігає за здоров’ям пацієнта, ставить діагнози та лікує найпоширеніші хвороби.

У сімейного лікаря, терапевта, педіатра безоплатно можна отримати такі послуги:

1) динамічне спостереження за станом здоров’я пацієнтів, у тому числі – із діагностованими хронічними захворюваннями;

2) діагностика та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів тощо;

3) вакцинація дітей і дорослих за Національним календарем щеплень;

4) надання консультацій (наприклад, щодо дієти, здорового способу життя тощо);

5) ведення неускладненої вагітності;

6) направлення до вузьких спеціалістів;

7) надання окремих послуг паліативної допомоги пацієнтам;

8) надання рецептів на ліки, зокрема за програмою «Доступні ліки»;

9) надання направлень на загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою.

10) надання направлень на загальний аналіз сечі;

11) надання направлень на вимірювання рівня глюкози та холестерину, тропоніни;

12) надання направлень на швидкі тести на вагітність, ВІЛ, вірусні гепатити;

13) вимірювання тиску, ваги, зросту, окружності талії.

14) надання направлень на електрокардіограму;

15) надання довідок, листків непрацездатності.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра