Огляд законодавства

Огляд законодавства за травень 2020 року

Податки

ПДВ

Державна податкова служба України через Офіс великих платників податків докладно роз’яснила ПДВ-особливості відшкодування витрат на утримання орендованого майна.

Відповідно до статей 284 та 286 Господарського кодексу України істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, що є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пп. 14.1.36 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Складовою частиною господарської діяльності з нерухомим майном є придбання власником такого майна певних товарів та отримання низки послуг, пов’язаних з необхідністю утримання такого майна, сплата податків, пов’язаних з рухомим/нерухомим майном, нарахувань по заробітній платі працівникам тощо, а також формування з урахуванням таких витрат розміру орендної плати за рухоме/нерухоме майно.

Отже, у вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду.

Пунктом 185.1 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Пунктом 188.1 ПКУ визначено, зокрема, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається на основі їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за винятком суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Отже, у випадку, якщо орендодавцем (крім бюджетної установи) отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) витрат орендодавця, понесених ним з метою утримання наданого в оренду майна, такі кошти є складовою частиною орендної плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування у загальновстановленому порядку, у тому числі за умови, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат.

Орендна плата

Фонд державного майна України надав нове роз’яснення щодо порядку звільнення орендарів державного майна від сплати за оренду, передбаченого новою редакцією п. 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Зазначений пункт було змінено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2020 року № 553-IX, який набув чинності 18 квітня 2020 року.

Після оприлюднення відповідних змін до Цивільного кодексу України, що регламентують питання оренди майна, Фонд роз’яснив умови, за яких орендарі державного майна можуть бути звільнені від сплати орендної плати з огляду на заборони здійснювати певні види підприємницької та іншої діяльності, запроваджені постановою Уряду «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (із змінами і доповненнями).

Так, зокрема, щоб отримати звільнення від орендної плати, орендар повинен:

  • перевірити, чи поширюються заборони здійснювати певний вид підприємницької та іншої діяльності, що запроваджені постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (із змінами і доповненнями) на вид діяльності, за яким використовується державне майно за договором оренди;
  • якщо такі заборони поширюються на вид його діяльності, орендар звертається із заявою до орендодавця із проханням звільнити його від сплати за оренду за договором відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України. Ця стаття, зокрема, пояснює, що орендар може бути звільненим від плати за оренду на весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через об’єктивні обставини, які від нього самого не залежать (у цьому випадку такою об’єктивною обставиною є карантин).

Після отримання звернення орендаря орендодавець спільно з балансоутримувачем майна, що є об’єктом договору оренди, здійснює обстеження орендованого приміщення для того, щоб отримати докази призупинення орендарем діяльності на об’єкті оренди, про що складається акт.

Уже після цього на підставі заяви орендаря і складеного представниками орендодавця і балансоутримувача акта обстеження орендодавець ухвалює рішення про звільнення орендаря від сплати за оренду на період карантину.

Інші податки і збори

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» від 29 квітня 2020 року № 321 затвердив порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків і зборів.

Документ визначає механізм зарахування платниками коштів на єдиний рахунок, перерахування коштів з єдиного рахунку на бюджетні рахунки та повернення (врахування) помилково та/або надміру зарахованих коштів.

Через єдиний рахунок можна сплачувати:

  • податок на прибуток підприємств;
  • податок на доходи фізичних осіб;
  • єдиний соціальний внесок;
  • єдиний податок;
  • рентну плату;
  • інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на Державну податкову службу (далі – ДПС).

Не використовується він для сплати податку на додану вартість та акцизного податку з пального та спирту. Такий виняток пов’язаний з функціонуванням спеціальних систем електронного адміністрування цих податків. Крім того, виняток стосується і сплати частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними підприємствами та їх об’єднаннями.

Єдиний рахунок відкривається в Казначействі на ім’я ДПС. Платник податків повідомляє про наміри використання системи ДПС в електронній формі через електронний кабінет. ДПС відкриває єдину картку платника на підставі даних реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

У єдиній картці платника відображаються дані про платника та операції, що проводяться з коштами, які зараховані/перераховані/повернуті (враховані) на єдиний рахунок/з єдиного рахунку.

Інформація про рух коштів на єдиному рахунку доступна платнику в електронному кабінеті в актуальному стані.

Під час використання єдиного рахунку платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати таких податків, а кошти, які сплачені на інші рахунки, вважаються помилково сплаченими та підлягають поверненню.

Якщо на єдиний рахунок надійшли кошти від платника, не включеного до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, або ДПС не може ідентифікувати платника з інформації про рух коштів на єдиному рахунку, такі кошти повертаються ДПС на рахунок платника, відкритий в установі банку, через який здійснено таке зарахування. Зазначені кошти не вважаються зарахованими на єдиний рахунок та не підлягають відображенню в єдиній картці платника.

За коштами, які є помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями, ДПС не пізніше наступного робочого дня з дня їх зарахування надсилає платнику через електронний кабінет повідомлення про виявлені помилки чи розбіжності за таким розрахунковим документом.

Платник не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення визначає належність платежу відповідному одержувачу.

Якщо платник протягом зазначеного строку не визначив належність платежу, інформація з розрахункового документа вважається інформацією без визначення належності платежу відповідному одержувачу, і суми такого платежу включаються ДПС до реєстру платежів з єдиного рахунку щодо окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Суми помилково та/або надміру сплачених платником грошових зобов’язань і пені, зобов’язань з єдиного внеску, за даними ДПС, вважаються коштами, що надійшли на єдиний рахунок, та враховуються ДПС під час формування реєстру платежів з єдиного рахунку щодо окремого платника на дату формування такого реєстру в такий спосіб:

  • визнаються зарахованими за одним і тим самим видом доходів до державного та/або місцевих бюджетів, а в частині зобов’язань з єдиного внеску – до бюджетів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, за якими такі кошти обліковуються;
  • перераховуються Казначейством між різними видами доходів державного та/або місцевих бюджетів за висновком ДПС, поданим в установленому законодавством порядку Казначейству, на підставі визначеного напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені таким платником.

Це положення не позбавляє платника права на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені в порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Спрощена система оподаткування

Державна податкова служба України в категоріях 107, 108 «ЗІР» роз’яснила щодо застосування граничного обсягу доходу, який надає право бути платником єдиного податку, у зв’язку з його підвищенням з 02.04.2020 р.

Слід нагадати, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності 2 квітня 2020 року, внесено зміни, зокрема, до п. 291.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо збільшення граничних обсягів доходу, які надають право суб’єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності річного обсягу доходу:

  • І група – із 300 тис. грн до 1 млн грн;
  • ІІ група – із 1,5 млн грн до 5 млн грн;
  • ІІІ група – із 5 млн грн до 7 млн грн.

У своєму роз’ясненні податківці зазначили, що юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які:

  • у І кварталі 2020 року перевищили граничний обсяг доходу, який надає їм право перебувати у третій групі – 5 млн грн, повинні згідно з п. 293.8 ПКУ до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку в подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ПКУ, та перейти на сплату інших податків і зборів, установлених ПКУ (у редакції до 02.04.2020 р.);
  • у І кварталі 2020 року не перевищили граничний обсяг доходу – 5 млн грн, мають право перебувати в обраній групі. При цьому такі платники єдиного податку з 02.04.2020 р. дотримуються нового річного граничного обсягу доходу – 7 млн грн, який визначається за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 рр. (включно).

Тобто податківці вже не пропонують розділяти граничний обсяг доходу на періоди до 02.04.2020 р. й після та виводити нову суму граничного доходу, як рекомендували це раніше.

Такі самі рекомендації надають податківці фізичним особам – підприємцям, які:

  • у І кварталі 2020 року перевищили граничні обсяги доходу (300 тис. грн – перша група, 1,5 млн грн – друга група, 5 млн грн – третя група), повинні до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку в розмірі 15 %, перейти на сплату інших податків або обрати іншу групу платника єдиного податку;
  • у І кварталі 2020 року не перевищили граничні обсяги доходу (300 тис. грн – перша група, 1,5 млн грн – друга група, 5 млн грн – третя група), мають право перебувати в обраних групах платника єдиного податку або за власним бажанням змінити групу. При цьому такі платники єдиного податку з 02.04.2020 р. дотримуються нових річних граничних обсягів доходів (1 млн грн – перша група, 5 млн грн – друга група, 7 млн грн – третя група), які визначаються за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 рр. (включно).

Контроль і відповідальність

Кабінет Міністрів України презентував Державну програму стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених COVID-19. Метою програми є впровадження комплексної системи заходів для стабілізації та сталого розвитку економіки України, зростання зайнятості населення шляхом збереження існуючих і стимулювання створення нових робочих місць.

Програма містить три розділи. Так, перший розділ містить короткострокові ініціативи у відповідь на COVID-19: гарантування безпечного функціонування економіки; підтримка галузей економіки і захист їх товарів, робіт та/або послуг від їх імпортних альтернатив, які постачаються на територію України, з урахуванням міжнародних договорів та зобов’язань України.

Для підтримання економіки були розроблені заходи для шести секторів: промисловість, сільське господарство, енергетика, транспорт та інфраструктура, інформаційно-комунікаційні технології, сфера послуг (торгівля, готельно-ресторанна справа, освіта, креативні індустрії, особисті послуги).

Підтримання галузей економіки має супроводжуватися впровадженням загальних функціональних заходів, які підсилять секторальні ініціативи. Функціональні напрями включають підтримку малого і середнього бізнесу, стимулювання міжнародної торгівлі, залучення інвестицій, розвиток інновацій та ринку праці, розумне регулювання економічної діяльності.

Фінансові ринки

Державна податкова служба України роз’яснила, які фінансові операції підлягають фінансовому моніторингу та в якому розмірі.

Відповідно до пп. 67 п. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361-IX (далі – Закон № 361) фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, – порогові фінансові операції, підозрілі фінансові операції (діяльність).

Фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна з них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, – 30 тис. грн) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, – 30 тис. грн), за наявності однієї або більше таких ознак:

  • зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін – учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (у тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін – учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);
  • фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;
  • фінансові операції з переказу коштів за кордон (у тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);
  • фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів) (п. 1 ст. 20 розд. ІІІ Закону № 361).

Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (п. 1 ст. 21 розд. ІІІ Закону № 361).

Праця та заробітна плата

Державна служба України з питань праці роз’яснила, кого повинні залишити працювати під час скорочення штату.

Як відомо, п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) передбачена можливість звільнення працівника за ініціативою власника чи уповноваженого ним органу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі скорочення чисельності або штату. Відповідно до ст. 42 КЗпП у разі скорочення чисельності або штату працівників переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Водночас за рівних умов продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається таким працівникам:

  • сімейним – за наявності двох і більше утриманців;
  • особам, у сім’ї яких немає інших працівників із самостійним заробітком;
  • працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
  • працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва;
  • учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
  • авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
  • працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
  • особам з числа депортованих з України протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
  • працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

За загальним правилом про розірвання трудового договору з працівником власник або уповноважений ним орган зобов’язаний під розпис попередити працівника особисто не пізніше ніж за два місяці до звільнення, одночасно запропонувавши працівникові іншу роботу на цьому ж підприємстві.

Якщо ж працівник, який підлягає звільненню, не погоджується на запропоновану йому роботу, подальше своє працевлаштування він здійснює самостійно або через державну службу зайнятості, куди роботодавець зобов’язаний надавати інформацію про наступне вивільнення працівників із зазначенням їх професій, спеціальностей, кваліфікацій та розміру оплати праці.

Держпраці наголошує на тому, що за ч. 2 ст. 40 КЗпП звільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається лише у випадку, коли працівника неможливо перевести за його згодою на іншу роботу.

Також не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення у разі нез’явлення на роботі протягом більш як чотирьох місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) під час певного захворювання), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації (ч. 3 ст. 40 КЗпП).

В окремих випадках для звільнення працівника необхідна попередня згода виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Інше

Міністерство інфраструктури України представило план із трьох етапів для відновлення регулярного пасажирського сполучення. Відповідний план опублікував голова відомства Владислав Криклій у своєму telegram-каналі.

На першому етапі планують відновити:

  • міські автоперевезення (крім маршрутних таксі) та приміські (у межах одного району);
  • внутрішньообласні маршрути;
  • 50% приміських поїздів, які возитимуть людей з/на роботу в години «пік»;
  • поїзди «Інтерсіті+» далекого сполучення, нічний експрес;
  • внутрішнє сполучення.

На другому етапі планують відновити:

  • міжобласні та міжнародні автоперевезення, зокрема дозволять працювати маршруткам;
  • усі приміські поїзди, які курсуватимуть у світлий час доби;
  • усі пасажирські поїзди за графіком, крім сезонних.

На третьому етапі відновлять:

  • поїзди міжнародного сполучення та за потреби – сезонні пасажирські рейси в Україні;
  • міжнародне авіасполучення до країн, які відкрили аеропорти.
На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра