Огляд законодавства

Огляд законодавства за травень 2021 року

Податки

ПДВ

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо можливості застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з надання послуг із тимчасового розміщування (проживання), які надаються санаторієм-профілакторієм» від 24.03.2021 р. № 1172/ІПК/99-00-21-03-02-06 нагадала, що ставка податку на додану вартість (далі – ПДВ) у розмірі 7% застосовується лише в ситуації, коли юридична особа є постачальником безпосередньо послуг тимчасового розміщування (проживання) і має статус готелю або подібного засобу тимчасового розміщування (клас 55.10 групи 55 КВЕД ДК 009:2010) і саме щодо операції постачання клієнту таких послуг.

Тож операції санаторію з постачання саме таких послуг (у тому числі з урахуванням харчування (сніданків), за умови, що таке харчування є складником послуг тимчасового розміщування (проживання) і його вартість входить до складу вартості цих послуг) підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 7%.

Якщо харчування (сніданки) не є складником послуг тимчасового розміщування (проживання), то постачання цих послуг треба розглядати як окрему операцію, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.

Операції санаторію з постачання додаткових послуг (у тому числі) підлягають оподаткуванню ПДВ в загальновстановленому порядку за ставкою 20%.

ПДФО та військовий збір

Міністерство фінансів України затвердило Узагальнюючу податкову консультацію (далі – УПК) щодо оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи.

Консультація надає відповідь на низку запитань, зокрема щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) і військовим збором доходів від ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, отриманих фізичною особою за звітні періоди до 31 грудня 2020 року (включно), до 31 грудня 2021 року(включно) та починаючи з 01 січня 2022 року.

Документ роз’яснює, що доходи у грошовій та/або іншій майновій формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) таких компаній у періоді з 01 січня до 31 грудня 2020 року (включно) платником податків – фізичною особою, яка належить до категорій осіб, визначених п.п. 1 та 2 п. 14 підрозд. 1 розд. XX ПКУ, не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника ПДФО за 2020 звітний (податковий) рік.

Зазначені доходи повинні бути відображені в Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік фізичної особи – одержувача доходу, однак не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Водночас такі доходи є об’єктом оподаткування військовим збором, а фізична особа – одержувач таких доходів не звільняється на підставі зазначеної Податкової декларації від нарахування, утримання та сплати (перерахування) збору до бюджету.

Роз’яснення цих питань усуне неоднозначне трактування окремих норм податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

ЄСВ

Міністерство фінансів України оприлюднило доопрацьований проєкт наказу «Про затвердження Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів».

Його розроблено з метою створення дієвого механізму повернення платникам або перерахування на відповідні рахунки помилково сплачених коштів єдиного внеску, зокрема чітке розмежування обов’язків, покладених на структурні підрозділи податкового органу та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування, та визначення термінів виконання цих обов’язків.

Проєкт наказу розроблено відповідно до вимог ст.ст. 9, 11 розд. III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI, п. 22 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» від 29 квітня 2020 року № 321, а також наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 25 вересня 2020 року № 587, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2020 року за № 1015/35298.

До проєкту надано зауваження деякими органами виконавчої влади, у зв’язку з чим його доопрацьовано. Також доопрацьовано аналіз регуляторного впливу.

Інші податки і збори

Державна податкова служба України розповіла, чи потрібно сплачувати транспортний податок у разі викрадення автівки.

Згідно з пп. 267.1.1 ПКУ платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (пп. 267.2.1 ПКУ).

Відповідно до пп. 267.3.1 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 ПКУ.

Підпунктом 267.6.8 ПКУ визначено, що в разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до пп. 267.2.1 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковик не сплачується з місяця, наступного за місяцем, у якому відбувся факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, у якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду.

Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Облік і звітність

Державна податкова служба України через Офіс великих платників податків розповіла про особливості подання декларації з податку на нерухоме майно. Під час заповнення декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з юридичних осіб платники податків часом припускаються помилок, зокрема у розділах додатків 1 та 2 декларації, що призводить до некоректних розрахунків податкових зобов’язань та може стати приводом для проведення контролюючими органами документальної позапланової перевірки.

Податківці звернули увагу на найбільш поширені помилки за результатами здійсненого аналізу податкової звітності із зазначеного податку.

Так, при заповненні форм додатків 1 та 2 до декларації платниками некоректно зазначаються або взагалі не зазначаються такі обов’язкові дані.

Площа об’єкта оподаткування

Задекларовано загальну площу об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, яка перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м. (для будинку), при цьому сума, що підлягає сплаті до бюджету, у колонці 15 Додатку 1 до Декларації дорівнює «0».

За наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної або юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до пп.пп. «а»–«г» пп. 266.7.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку) (266.7.11 ПКУ).

Розмір мінімальної заробітної плати

Розмір мінімальної заробітної плати зазначається відповідно до встановленої на 01 січня звітного року (станом на 01.01.2021 р. – 6 000 грн).

Ставка податку

Ставка податку у відсотках визначається рішенням органу місцевого самоврядування, перелік яких можна знайти на офіційному сайті відповідного органу.

Інформація щодо пільг

Код пільги, її розмір та суму слід зазначити відповідно до Довідника пільг.

Некоректне заповнення інформації про пільги унеможливлює здійснення аналізу та узагальнення інформації щодо наявних пільг за регіонами та в цілому по Україні.

Слід зауважити, що додатки 1 та 2 до Декларації заповнюються з урахуванням приміток, які містяться в затвердженій формі податкової звітності.

Чинну електронну форму Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, можна знайти за посиланням на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України (далі – ДПСУ).

Крім того, на офіційному вебпорталі ДПСУ розміщено електронні форми документів для подання звітності щодо всіх податків і зборів.

Контроль і відповідальність

Кабінет Міністрів України утворив Бюро економічної безпеки (далі – БЕБ). Новий орган отримає повноваження Служби безпеки України та податкової міліції у сфері боротьби з економічними злочинами.

Як зазначив під час засідання уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Бюро економічної безпеки «буде займатися усіма злочинами в сфері економіки».

Завдання БЕБ

Закон «Про Бюро економічної безпеки України» був ухвалений Верховною Радою України у січні і набув чинності 25 березня 2021 року.

Служба безпеки України втратить невластиві спецслужбам функції з розслідування злочинів щодо корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління та економіки. Це дасть змогу відомству сфокусуватися на виконанні завдань, які дійсно безпосередньо пов’язані з безпекою держави, з контррозвідувальною діяльністю у сфері економіки.

Як функціонуватиме БЕБ

Законом визначено, що директора БЕБ призначає Кабмін за поданням Прем’єр-міністра за результатами відкритого конкурсу. Термін перебування на посаді – п’ять років. При цьому керівник не зможе працювати понад два терміни поспіль.

Кандидатуру директора відбирає конкурсна комісія. У неї входять троє осіб від Ради національної безпеки та оборони, троє – від Верховної Ради України та стільки ж – від Кабміну.

У державному бюджеті на цей рік на потреби новоствореного відомства передбачили 587 млн грн.

При відомстві створять Раду громадського контролю. Вона буде стежити за діяльністю бюро, розглядатиме звіт директора БЕБ і надаватиме свій висновок.

Фінансові ринки

Національний банк України планує переведення платіжної інфраструктури України на міжнародний стандарт ISO20022. На основі цього стандарту НБУ вже почав розроблення нового покоління системи міжбанківських платежів – СЕП. Про це повідомив Голова Національного банку України Кирило Шевченко.

«До кінця 2022 року ми повинні не лише модернізувати СЕП відповідно до цього міжнародного стандарту, а й перевести її роботу в режим 24/7», – пише він.

Крім того, Національний банк розвиває державну систему віддаленої ідентифікації – Систему BankID НБУ, яка стрімко нарощує кількість учасників. Зараз до неї підключені вже 34 банки-ідентифікатори. Онлайн-послуги з використанням Системи BankID НБУ доступні 99% користувачам платіжних карток на ринку. Завдання НБУ на 2021 рік зробити Систему BankID НБУ доступною для кожного українця. Адже вона спрощує доступ до державних, комерційних та фінансових послуг.

Крім того, разом з Мінцифри Нацбанк врегулював можливість використання мобільного застосунку «Дія» для дистанційної ідентифікації клієнтів та отримання ними фінансових послуг. Це вже працює у банківському і небанківському ринках.

Праця та заробітна плата

Державна служба України з питань праці розповіла, що робити роботодавцю, якщо працівник відмовляється йти у відпустку.

Основними законодавчими актами, які регулюють порядок надання відпусток, є Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП) та Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі – Закон № 504).

Відповідно до ст. 74 КЗпП та ст. 2 Закону № 504 кожний громадянин України, який працює на підприємстві, в установі, організації будь-якої форми власності, виду діяльності та галузевої належності або у фізичної особи, має право на щорічну відпустку. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні, також мають таке право нарівні з громадянами України.

Це право забезпечується:

  • гарантованим наданням відпустки певної тривалості, встановленої Законом № 504;
  • збереженням на період відпустки робочого місця (посади) і заробітної плати (допомоги);
  • забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст. 24 Закону № 504.

Небажання працівника використати щорічну відпустку повної тривалості і його вимога надати грошову компенсацію враховані у ст. 24 Закону про відпустки.

У частині 4 цієї статті зазначено, що за бажанням працівника частину щорічної відпустки цілком правомірно замінити грошовою компенсацією. Однак тривалість фактично використаної працівником частини щорічної відпустки не може бути меншою ніж 24 календарних дні.

Якщо ж у працівника є невикористані щорічні основні відпустки тривалістю 24 календарних дні кожна, то компенсації він зможе отримати тільки в разі звільнення. Така вимога пов’язана з тим, що відпустка надається працівнику насамперед для відпочинку та зміцнення здоров’я, тому закон і забороняє роботодавцю компенсувати грошима ненаданий відпочинок.

Окремо слід звернути увагу: особам віком до 18 років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

Отримати компенсацію працівник може тільки за щорічні відпустки, які передбачені п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про відпустки», та додаткову соціальну відпустку на дітей відповідно до ст. 19 зазначеного закону.

До таких відпусток належать:

  • щорічна основна відпустка;
  • щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;
  • щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці;
  • інші щорічні додаткові відпустки, передбачені законодавством;
  • додаткова соціальна відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А групи І.

Законодавство не передбачає виплату компенсації за невикористані дні відпусток:

  • додаткових відпусток у зв’язку з навчанням;
  • творчих відпусток;
  • відпусток для підготовки та участі в змаганнях;
  • додаткових відпусток, які належить працівникам зі статусом осіб, віднесених до 1 або 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи,
  • додаткових відпусток учасникам бойових дій.

Стосовно відповідальності для роботодавця і його посадових осіб важливе значення мають положення ч. 5 ст. 80 КЗпП і ч. 5 ст. 11 Закону№ 504. Зокрема такі норми:

  • забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості впродовж двох років поспіль;
  • заборонено не надавати щорічні відпустки впродовж робочого року особам, що не досягли 18 років, і працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу в шкідливих і важких умовах або з особливим характером праці.

Що робити, якщо працівник, наприклад, відмовляється використовувати другий рік поспіль надане йому Конституцією (ст. 45) та Законом № 504 право на відпочинок (щорічну відпустку)? Роботодавець, з урахуванням того, що обов’язок надати відпустку покладається саме на нього, повинен вжити заходів згідно з вимогами законодавства:

  • видати розпорядчий документ про надання відпустки. Про дату початку відпустки згідно з графіком письмово повідомити працівника не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком строку виходу у відпустку (ч. 5 ст. 79 КЗпП, ч. 11 ст. 10 Закону України № 504);
  • виплатити заробітну плату працівникові за період відпустки не пізніше ніж за три дні до її початку (ст. 115 КЗпП, ч. 1 ст. 21 Закону України № 504).

Згідно зі ст. 139 КЗпП працівники зобов’язані своєчасно і точно виконувати розпорядження (накази) роботодавця. За їх невиконання працівник може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності.

Інше

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» № 1401-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 15 квітня 2021 року.

Документ покликаний забезпечити однакові можливості для чоловіка й жінки у питанні поєднання роботи із сімейними обов’язками. Зокрема, усуваються законодавчі прогалини, що обмежують право батька на відпустку для догляду за дитиною.

Раніше така відпустка надавалася батькові дитини, бабусі, дідусю чи іншим родичам, які фактично доглядають за малюком, на підставі довідки з місця роботи або навчання матері про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну її декрету.

Таким чином закріпився дискримінаційний підхід, за яким право батька чи інших родичів на відпустку для догляду за дитиною було похідним від права матері, тобто лише мати могла делегувати право на декрет іншим. Через це у випадках, коли мати дитини є, наприклад, самозайнятою особою або ФОПом, батько теж не міг скористатися відпусткою для догляду за дитиною.

Закон, що його підписав Глава держави, запроваджує новий вид відпустки – одноразова відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, що оплачується коштом роботодавця.

Така відпустка надаватиметься комусь одному: чоловіку, дружина якого народила дитину; батькові дитини, якщо він не одружений з матір’ю дитини, але проживає спільно; бабусі, діду або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за нею.

Законом також визначено відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків.

Також встановлено право працівників обох статей, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, на додаткову відпустку.

Цей закон дасть змогу створити передумови для посилення ролі батька у вихованні дітей та розвитку відповідального батьківства в Україні.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра