Огляд законодавства

Огляд законодавства за вересень 2020 року

Податки

ПДВ

Державна податкова служба України роз’яснила порядок дій платника податку на додану вартість (далі – ПДВ) за умови його віднесення до ризикових.

У разі віднесення платника податку до переліку ризикових відповідно п. 1–8 Критеріїв ризиковості платників податків першочергово необхідно надати документи на виключення з переліку ризикових.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, можуть бути:

  • договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
  • договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
  • первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
  • розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
  • документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
  • інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті в день його прийняття.

ПДФО

Державна податкова служба України в категорії 103.02 «ЗІР» відповіла на запитання: «Чи оподатковується ПДФО вартість безкоштовно отриманих послуг платником ПДФО у вигляді сплачених роботодавцем коштів закладу охорони здоров’я за тестування працівників на коронавірусну хворобу (COVID-19)?».

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, ст. 165 якого визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, пп. 165.1.19 ПКУ передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги.

У разі якщо роботодавець не дотримується вимог пп. 165.1.19 ПКУ, то вартість послуг, безкоштовно наданих фізичним особам – працівникам у вигляді тестування на коронавірусну хворобу (COVID-19), включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО). При цьому роботодавець повинен виконати всі функції податкового агента, визначені ПКУ.

ЄСВ

Міністерство фінансів України внесло зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати ЄСВ (далі – Інструкція).

Відтепер Інструкцією передбачено:

  • право бути платниками єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ) підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам, які використовують найману працю, військовим частинам та органам, які виплачують грошове забезпечення, допомогу з тимчасової непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб, які доглядають за дітьми, хворими на важкі перинатальні ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, важкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або дитина отримала важку травму, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги на належне пенсійне забезпечення, державну допомогу у разі, якщо такі діти не визнані в установленому порядку дітьми з інвалідністю;
  • застосування фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, ставки 8,41% для працюючих осіб з інвалідністю;
  • сплату ЄСВ за іншого з подружжя, який не працював під час перебування за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, з метою зарахування зазначеного періоду до страхового стажу іншого з подружжя;
  • для платників, зазначених у пп. 7 п. 1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок для непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, встановлюється в розмірі 22% на суми мінімальної заробітної плати. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. У разі коли період, за який нараховується єдиний внесок, становить менш як один календарний місяць, єдиний внесок розраховується у розмірі, пропорційному до кількості календарних днів місяця, за який сплачується такий внесок;
  • установлено пільговий порядок сплати єдиного внеску для членів фермерських господарств. В Інструкції прописано, що для платників, зазначених у пп. 6 пункту 1 розділу II Інструкції, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня, наступного за днем закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому платник втратив статус члена фермерського господарства, набув статусу особи, яка підлягає страхуванню на інших підставах, звільненого від сплати єдиного внеску;
  • ЄСВ сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна»;
  • уточнено порядок стягнення заборгованості з платників. Так, у випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 Розділу VI (дані документальних перевірок свідчать про донарахування єдиного внеску органами доходів і зборів), вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 15 (раніше 10-ти) робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. А у випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у пп.пп. 1–7 пункту 1 розділу II Інструкції, протягом 20 (раніше 10) робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
  • у новій редакції викладено додаток 2 до Інструкції «Повідомлення-розрахунок», а також підкориговано ще кілька додатків, а саме:
    • у додатках 4–7 слово «МФО» виключено;
    • у додатках 6 та 7 слова «відповідному органі Казначейства» замінено словом «Казначействі»;
    • у додатках 11–18 слова «код банку» виключено.

Облік і звітність

Державна податкова служба України роз’яснила, чи необхідно застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або програмні РРО в разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснювалася за допомогою сервісу «інтернет-банкінг».

Податківці наголошують, що в разі здійснення розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до законодавства застосовувати РРО, у тому числі за умови здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних та інших систем із використанням інтернет-банкінгу та інтернет-еквайрингу. При цьому розрахункові документи в разі продажу товарів (послуг) через інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу під час передачі йому товару чи надання послуг.

Отже, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, надання дистанційної послуги або доступу до інтернет-ресурсу (доступу до вебпорталу) з розміщення та використання інформації тощо, виключно в електронній формі із застосуванням інтернету), у такому разі застосування РРО є необов’язковим. В інших випадках при безпосередньому отриманні споживачем товарів чи послуг від постачальника, у тому числі замовлених та сплачених через інтернет-банкінг та із застосуванням інтернет-еквайрингу, останній зобов’язаний застосувати РРО на загальних підставах.

У разі доставки товару поштою за умови передоплати із застосуванням банківського сервісу «інтернет-банкінг» суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ, а у випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, – також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює.

Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець через сервіс «інтернет-банкінг» вносить кошти на банківський рахунок продавця, а суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

У разі доставки товару за допомогою кур’єрської служби за умови передоплати із застосуванням сервісу «інтернет-банкінг» – аналогічно, як у випадку доставки товару поштою: продавець під час продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром та відповідним чином оформленим гарантійним талоном.

Якщо доставка товару здійснюється кур’єрською службою за умови післяплати, то розрахунковий документ (чек) покупцю може бути надіслано в електронній формі.

Отже, якщо покупець оплачує товар (послугу), використовуючи банківський сервіс «інтернет-банкінг», то суб’єкт господарювання (продавець) у разі використання РРО або програмного РРО зобов’язаний видати (сформувати електронний розрахунковий документ) встановленої форми та, у випадку продажу товарів, на які встановлено гарантійні терміни, – відповідно оформлений гарантійний талон при безпосередньому наданні споживачеві товару (послуги).

Контроль і відповідальність

Міністерство юстиції України внесло зміни до Порядку реалізації арештованого майна. Про це повідомила пресслужба міністерства.

Розділено функції адміністратора та організатора в системі реалізації арештованого майна: «ProZorro.Продажі» стало адміністратором, а СЕТАМ – організатором.

Метою цих змін є підвищення прозорості процедури реалізації майна боржників, збільшення кількості учасників електронних торгів, зацікавлених у придбанні арештованого майна, що повинно привести до збільшення вартості такого майна і, як наслідок, зростання надходжень до державного бюджету.

Удосконалення Порядку реалізації арештованого майна полягають також у:

  • розмежуванні функції адміністрування системи електронних торгів та організації електронних торгів;
  • покращенні порядку проведення електронних торгів і торгів за фіксованою ціною;
  • спрощенні повернення гарантійних внесків учасникам електронних торгів;
  • врегулюванні підстав, порядку та наслідків дискваліфікації учасника електронних торгів (торгів за фіксованою ціною).

Зазначені зміни набирають чинності з дня розміщення на вебсайті Міністерства юстиції оголошення про початок реалізації арештованого майна в електронній торговій системі, адміністратором якої є державне підприємство «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ».

Фінансові ринки

Міністерство юстиції України затвердило новий Порядок проведення аналізу фінансово-господарського стану суб’єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства. Документ набуває чинності з дня його офіційного опублікування.

Аналіз фінансово-господарського стану суб’єктів господарювання проводиться згідно з Методичними рекомендаціями, затвердженими наказом Мінекономіки від 19 січня 2006 року № 14.

Арбітражний керуючий, призначений судом розпорядником майна, проводить аналіз до проведення перших зборів кредиторів та подає його результати до господарського суду разом з підтвердними документами.

Міністерство юстиції організовує проведення аналізу щодо державних підприємств і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50%, шляхом його здійснення структурним підрозділом Мін’юсту, який забезпечує реалізацію повноважень державного органу з питань банкрутства (далі – структурний підрозділ), або міжрегіональними управліннями за дорученням Мін’юсту.

При цьому проведення аналізу державним органом з питань банкрутства не звільняє арбітражного керуючого від обов’язку проведення аналізу того самого суб’єкта господарювання.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, може своєю ухвалою зобов’язати державний орган з питань банкрутства провести аналіз або скласти висновки.

Запит (ухвала) щодо проведення аналізу або складення висновків надсилається до Мін’юсту з копіями необхідних для його проведення документів згідно з Методрекомендаціями.

До запиту щодо складання висновків додаються копії аналізу та документів, на підставі яких проведено аналіз.

Суб’єкт запиту може також додатково надавати пояснення та інформацію, а також копії інших документів.

За відсутності копій документів, а також у разі надходження ухвали господарського суду структурний підрозділ або територіальний орган звертається до арбітражного керуючого та/або боржника щодо надання копій документів. Запит вручається арбітражному керуючому особисто чи його представнику за довіреністю або направляється арбітражному керуючому на адресу електронної пошти та поштовим відправленням за місцезнаходженням офісу (контори), поданими арбітражним керуючим у формах обов’язкових відомостей (інформації).

Арбітражний керуючий зобов’язаний надати копії документів протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Запит структурного підрозділу або територіального органу вважається отриманим з моменту його вручення арбітражному керуючому особисто чи його представнику за довіреністю або через чотири робочих дні з дати направлення такого запиту на адресу електронної пошти.

Структурний підрозділ або територіальний орган проводить аналіз або складає висновки протягом 30 календарних днів з дня надходження запиту з копіями всіх необхідних документів або з дня надходження копій таких документів від арбітражного керуючого та/або боржника.

Про результати проведеного аналізу або складених висновків суб’єкт запиту повідомляється листом за підписом керівника структурного підрозділу або територіального органу.

Праця та заробітна плата

Державна служба України з питань праці нагадала, що з 01 вересня 2020 року заплановано проведення інспекційних заходів у роботодавців, які мають найвищий ризик застосування незадекларованої праці.

Під ризик потраплять суб’єкти, у яких обсяг наданих послуг (виконаних робіт) не відповідає фактичній чисельності найманих працівників, у яких відбулося зменшення кількості найманих працівників під час карантину та відсутня позитивна динаміка працевлаштування після пом’якшення карантинних заходів, а також ті, які приховують трудові відносини, замінюючи їх іншими видами цивільних або господарських відносин.

Чинне законодавство передбачає кримінальну, адміністративну та фінансову відповідальність за порушення законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин із найманими працівниками:

  • кримінальна відповідальність: штраф від 34 до 85 тис. грн, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, виправні роботи на строк до двох років, арешт до шести місяців;
  • адміністративна відповідальність: штраф від 8,5 до 34 тис. грн;
  • фінансова відповідальність: штраф від 50 до 150 тис. грн.

Інше

Державна прикордонна служба України повідомила стосовно переліку документів, що підтверджують мету поїздки в Україну окремих категорій іноземців або осіб без громадянства під час тимчасових обмежень в’їзду в Україну.

Слід нагадати, Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні 27 серпня 2020 року уточнив категорії іноземців, які зможуть в’їжджати в Україну в період обмежень з 28 серпня по 28 вересня 2020 року.

Отже, іноземці або особи без громадянства:

  • які є одним із подружжя громадянина України повинні мати з собою свідоцтво про одруження;
  • які є батьками або дітьми громадянина України – свідоцтво про народження;
  • які прямують територією України транзитом – документи, що підтверджують виїзд за кордон протягом двох діб;
  • які прибувають в Україну з метою навчання – запрошення від Міністерства освіти і науки України або посвідку на тимчасове проживання в Україні, або візу типу Д;
  • які проходять військову службу – документи, які підтверджують проходження військової служби у Збройних Силах України;
  • які постійно або тимчасово проживають на території України – посвідку на постійне або тимчасове проживання в Україні;
  • які визнані біженцями або особами, що потребують додаткового захисту, – проїзний документ біженця або посвідку особи біженця;
  • які є працівниками дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей – документи, що підтверджують такий статус (відповідне посвідчення, акредитаційна картка);
  • які є главами та членами офіційних делегацій іноземних держав, співробітниками міжнародних організацій, а також особами, які їх супроводжують, та в’їжджають в Україну на запрошення Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, Міністерства закордонних справ України – документи, що підтверджують такий статус/відповідне запрошення;
  • які є водіями та/або членами екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні перевезення, членами екіпажів повітряних, морських і річкових суден, членами поїзних і локомотивних бригад – документи, що підтверджують такий статус;
  • які є інструкторами збройних сил держав – членів НАТО та держав – учасниць програми НАТО «Партнерство заради миру», що беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил або прибувають на запрошення Міністерства оборони – документи, що підтверджують такий статус/запрошення;
  • які є діячами культури, що прибувають на запрошення закладу культури разом з однією особою, яка супроводжує кожного з них, – запрошення закладу культури, документи, що підтверджують статус супроводжуючої особи;
  • які прибувають для участі в офіційних спортивних змаганнях, що проходять на території України, та супроводжуючі їх особи – документи, що підтверджують участь особи в офіційних спортивних змаганнях, та запрошення від Міністерства молоді та спорту України, документи, що підтверджують статус супроводжуючої особи;
  • які є технічними спеціалістами, що прибувають в Україну на запрошення представників українських підприємств, – запрошення від представників українських підприємств;
  • які є особами, що здійснюють перевезення гемопоетичних стовбурових клітин для трансплантації, – підтвердні документи від Міністерства охорони здоров’я України або від закладу охорони здоров’я України;
  • які прибувають на лікування до закладів охорони здоров’я України – підтвердні документи від закладу охорони здоров’я України.

В окремих випадках рішення щодо пропуску іноземців та осіб без громадянства за наявності підстав гуманітарного характеру може приймати Голова Державної прикордонної служби України.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра