Огляд законодавства

Огляд законодавства за жовтень 2020 року

Податки

ПДВ

Державна податкова служба України через Офіс великих платників податків роз’яснила, що буде з податковим кредитом, якщо податкова накладна містить помилку в коді УКТ ЗЕД.

Відповідно до пп. «і» п. 201.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити, як, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Пунктом 198.6 ПКУ визначено, що не належать до податкового кредиту суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбання товарів/послуг, які не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.

Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних в електронній формі (п. 201.10 ПКУ).

Якщо під час складання податкових накладних допущені помилки в коді товару з УКТ ЗЕД, така помилка може бути виправлена через складання постачальником розрахунку коригування до такої податкової накладної на дату виявлення помилки та реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

Отже, податкова накладна, що містить помилки в коді товару згідно з УКТ ЗЕД, не дає змоги повною мірою ідентифікувати здійснену операцію, тобто не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.

ПДФО

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації від 14.09.2020 р. № 3835/ІПК/99-00-04-05-03-06 відповіла на запитання, що робити із утриманим податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), якщо роботодавець оплачував медстраховку, а працівник звільняється.

Страхові платежі (страхові внески), які сплачують роботодавці за договорами добровільного медстрахування працівників, включають до оподатковуваного доходу таких працівників та оподатковують ПДФО та військовим збором.

Однак як діяти, коли за медстрахування працівників підприємство щоквартально наперед сплачує страховій компанії страхові платежі, а при звільненні працівника договір його медстрахування розривається.

Чи правомірно доплатити звільненому працівнику суми переплати з ПДФО, утриманого з доходу у вигляді додаткового блага, за рахунок зменшення зобов’язань підприємства як податкового агента зі сплати ПДФО до бюджету в податковому періоді остаточного розрахунку зі звільненим працівником?

До переліку доходів, які включають до оподатковуваного доходу платника податку, віднесено, зокрема, суми страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медстрахування, сплачені будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім випадків, визначених у п.п. «а»–«в» пп. 164.2.16 ПКУ (пп. 164.2.16 ПКУ).

Водночас роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та в будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування незалежно від того, чи має платник податку право на податкову соціальну пільгу (пп. 169.4.3 ПКУ).

Проте, оскільки сплата страхових платежів юрособою – це оплата медпослуг, якими має право скористатися фізособа-працівник, тобто працівник фактично не отримує кошти, то у разі звільнення працівника юрособа здійснює перерахунок сум нарахованого доходу та сум ПДФО, результат якого відображає у ф. № 1ДФ. При цьому підстав для повернення ПДФО працівнику в юрособи не виникає.

Облік і звітність

Державна податкова служба України в категорії 109.03 «ЗІР» відповіла на запитання «Яким чином суб’єкт господарювання – продавець повинен провести розрахункові операції через РРО або ПРРО, якщо, за домовленістю сторін, покупець здійснює через мережу інтернет (із застосуванням платіжних карт Visa, MasterCard, LiqPay та інших) часткову оплату за товар, а остаточний розрахунок проводить під час його отримання на поштовому відділенні?».

Якщо, за домовленістю сторін, покупець здійснює через мережу інтернет (із застосуванням платіжних карт Visa, MasterCard, LiqPay та інших) часткову оплату за товар, а остаточний розрахунок проводить під час його отримання на поштовому відділенні, то суб’єкт господарювання – продавець зобов’язаний провести через РРО розрахункову операцію на повну суму покупки з використанням режиму попереднього програмування найменування (для підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів, обліку їх кількості, форми оплати із зазначенням суми, що сплачена авансом «передоплата товарів» та суми, яку необхідно доплатити під час отримання відправлення «післяплата».

Роздрукований касовий чек, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у ньому форми оплати «попередня оплата» та «післяплата» укладається в поштове відправлення.

При цьому залишок несплачених коштів, які пошта повинна стягнути за дорученням відправника з адресата, у момент отримання товару покупець вносить для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати остаточної суми товару, у цьому випадку зобов’язане видавати поштове відділення.

Водночас у програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, наразі не реалізовано можливість проведення через програмний РРО попередньої (авансової) оплати за товар (послугу), реалізації товару з відстроченням платежу.

Контроль і відповідальність

Державна податкова служба України в категорії 116.12 «ЗІР» відповіла на запитання «Чи застосовуються строки давності, визначені ПКУ для нарахування податкових зобов’язань, до строків застосування штрафів за порушення термінів взяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах, у тому числі за неподання/ несвоєчасне подання повідомлення за ф. № 20-ОПП?».

Відповідно до п. 117.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи в неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1 020 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, загрожує накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2 040 грн.

Згідно з п. 114.1 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначених ст. 102 ПКУ.

Пунктом 102.1 ПКУ встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше – за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (у тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, до строків застосування штрафів за порушення термінів взяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах, у тому числі за неподання/несвоєчасне подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП, застосовуються строки позовної давності, визначені ПКУ для нарахування податкових зобов’язань.

Фінансові ринки

Національний банк України постановою «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 12 лютого 2013 року № 42» від 19.10.2020 р. № 143 дозволив небанківським фінансовим установам та операторам поштового зв’язку передавати іншим таким самим установам чи операторам свої повноваження щодо здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, уклавши між собою відповідний договір.

Йдеться про небанківські фінансові установи та операторів поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків і є платіжними організаціями та/або учасниками платіжної системи.

Таке нововведення до порядку здійснення операцій із приймання готівки в гривнях для подальшого її переказу дасть можливість компаніям розширити сферу бізнес-діяльності, а споживачам – обирати зручні для них пункти обслуговування.

Крім того, регулятор визначив, що пункт надання фінансових послуг – це робоче місце працівника, облаштоване технічним пристроєм із відповідним програмним забезпеченням, який дає змогу працівникові сформувати електронний документ на переказ готівки та забезпечує оброблення і передавання інформації до банку та/або платіжної організації платіжної системи в режимі реального часу.

Праця та заробітна плата

Державна служба України з питань праці докладно розповіла про всі види робочого часу. Умовно робочий час за тривалістю можна поділити на такі види:

  • нормальний. Тривалість робочого часу працівників встановлена 40 годин на тиждень;
  • неповний. Робочий час становить меншу кількість годин, ніж встановлено нормативно-правовими актами;
  • скорочений. Час, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові функції, але оплата праці такого працівника проводиться в повному розмірі.

Скорочений робочий час встановлюється:

  • для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень;
  • для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень;
  • для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, – не більш 36 годин на тиждень;
  • для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших) – скорочена тривалість робочого часу встановлюється законодавством.

Статтею 56 КЗпП передбачено, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватися як під час прийняття на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Неповний робочий час може бути встановлено на певний строк і без зазначення строку. В обов’язковому порядку на прохання працівника неповний робочий час встановлюється для вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до 14 років, дитину-інваліда, для догляду за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку. За згодою роботодавця неповний робочий час може запроваджуватися для всіх категорій працівників.

Роботодавець має право, але не зобов’язаний задовольняти прохання інших категорій працівників про встановлення неповного робочого часу, окрім випадків, безпосередньо визначених КЗпП.

Оплата праці у випадках встановлення неповного робочого часу провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Запровадження неповного робочого часу згідно зі ст. 32 КЗпП є зміною істотних умов праці, відповідно, його запровадження потребує завчасного попередження працівників не менше, ніж за два місяці. Якщо неповний робочий час встановлюється за бажанням працівника, то попереджувати працівника за два місяці не потрібно, і неповний робочий час може бути запроваджений з будь-якого моменту.

У разі написання працівником заяви про встановлення йому неповного робочого часу слід зазначити:

  • вид неповного робочого часу (неповний робочий день чи неповний робочий тиждень);
  • режим роботи під час неповного робочого часу (час початку та закінчення роботи);
  • період, на який встановлюється неповний робочий час, тощо.

Законодавством чітко не визначено, чи допускається встановлення неповного робочого часу через зменшення тривалості і робочого дня, і робочого тижня одночасно.

Законодавство також не регламентує, скільки днів або годин допускається встановлювати за неповного робочого часу. Це може бути визначена кількість годин на день або днів на тиждень.

Якщо неповний робочий час установлено без обмеження строком, власник не позбавляється права змінити тривалість неповного робочого часу чи замінити його на повний за умови, якщо на підприємстві, в установі, організації проводяться зміни в організації виробництва та праці, і з дотриманням процедури, передбаченої ч. 3 ст. 32 КЗпП, і встановлених строків попередження працівника.

До працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, не застосовується норма ст. 53 КЗпП щодо скорочення тривалості робочого дня напередодні святкових і неробочих днів на одну годину як при 5-денному, так і при 6-денному робочому тижні. Тобто тривалість їх роботи напередодні святкових і неробочих днів не скорочується на одну годину.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою жодних обмежень обсягу трудових прав працівників (ст. 56 КЗпП).

Працівники, що працюють на умовах неповного робочого часу, мають право на відпустку повної тривалості, на соціальні виплати, зокрема допомогу з тимчасової непрацездатності у звичайному порядку.

Запис про те, що працівник працює на умовах неповного робочого часу, до трудової книжки не заноситься.

Отже, неповний робочий день (та його тривалість) встановлюється за згодою сторін будь-якому працівнику, а скорочений (та його тривалість) – встановлюється законодавством тільки для окремих категорій працівників. При неповному робочому дні праця оплачується пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку, а при скороченому робочому дні – як за повний робочий день.

Інше

Кабінет Міністрів України повідомив, що відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» із 16 січня 2021 року всі надавачі послуг незалежно від форми власності мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги українською мовою. Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

«Із 16 січня наступного року сфера обслуговування повинна стовідсотково користуватися державною мовою», – сказав він.

Тарас Кремінь нагадав, що низка положень мовного закону вже набула чинності: «З 16 січня 2020 мова реклами, зокрема політичної, має бути лише українська. З 16 липня – назви аеропортів, станцій, зупинок, технічна та проєктна документація, мова діловодства, документообігу, листування і звітності юридичних осіб. З 1 вересня всі школи мали перейти на українську».

Він наголосив, що мовний закон – не перешкода, а додаткова можливість для бізнесу. «Як бачимо, відповідальність бізнесу й повага до українського законодавства отримує величезну підтримку суспільства», – сказав він, зауваживши, що йдеться, зокрема, про появу аудіогіда українською у віденському Музеї історії мистецтв, зміну транслітерації Kiev на Kyiv в англомовній Вікіпедії тощо.

«Такі ініціативи матимуть перспективу», – підсумував Уповноважений із захисту державної мови.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра