Скорочення штату або чисельності працівників вимагає від роботодавця не лише дотримання встановленої процедури звільнення, а й правильного визначення осіб, які мають переважне право залишитися на роботі. Однією з таких категорій є працівники, яким залишилося менше трьох років до досягнення пенсійного віку. Водночас ця гарантія не означає автоматичної заборони на звільнення. Про те, хто має переважне право на роботу під час скорочення, – далі.
Хто має переважне право під час скорочення
Відповідно до статті 42 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), у разі скорочення чисельності або штату працівників переважне право на залишення на роботі мають працівники з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Отже, роботодавець насамперед має порівняти працівників, які займають однакові або аналогічні посади, та визначити, хто має кращі показники за цими критеріями. Лише за рівних умов кваліфікації та продуктивності застосовуються додаткові критерії, передбачені частиною другою статті 42 КЗпП.
Як визначити кваліфікацію та продуктивність
Законодавство не встановлює вичерпного переліку показників для такого порівняння. Водночас у листі Мінсоцполітики від 21.05.2012 р. № 80/06/187-12 та судовій практиці як орієнтири називаються рівень освіти, підвищення кваліфікації, досвід роботи, виконання норм виробітку, обсяг і якість виконаної роботи, суміщення професій та інші дані, що характеризують професійний рівень працівника.
Результати порівняння доцільно зафіксувати документально, наприклад, у довідці або службовій записці із зазначенням працівників, критеріїв оцінювання та відповідних висновків. Верховний Суд у постанові від 17.03.2020 р. у справі № 826/510/16 наголосив на необхідності проведення такого порівняльного аналізу.
Гарантії для працівників передпенсійного віку
Пункт 10 ч. 2 ст. 42 КЗпП передбачає переважне право на залишення на роботі для працівників, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Це право застосовується за умови рівної кваліфікації та продуктивності праці з іншими працівниками, посади яких скорочуються. Саме такий підхід підтверджує і Держпраці: передпенсійний вік сам по собі не є безумовною підставою для збереження посади.
Що має врахувати роботодавець
Отже, під час скорочення роботодавцю необхідно послідовно оцінити кваліфікацію та продуктивність праці працівників, посади яких скорочуються, документально підтвердити результати порівняння та лише після цього застосовувати додаткові критерії переважного права.
Працівник передпенсійного віку отримує перевагу саме на етапі порівняння працівників з однаковими показниками кваліфікації та продуктивності. Тому для правомірності скорочення важливо не лише дотриматися формальної процедури звільнення, а й належно обґрунтувати, чому перевага на залишення на роботі надана одному працівнику, а не іншому.
