Право

Види відпусток працівникам

Усім, хто працює, стаття 45 Конституції України, глава V Кодексу Законів про працю України від 10.12.1971 р. (далі – КЗпП), Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі – Закон № 504) та інші нормативно-правові акти гарантують право на відпочинок. Детальніше про відпустки – далі.

Відповідно до ст. 2 Закону № 504 право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України.

Право на відпустки забезпечується:

  • гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади) і заробітної плати (допомоги);
  • забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст. 24 Закону № 504.

Це право не поширюється на громадян, які виконують роботу за трудовою угодою (договором підряду), що належить до цивільно-правових договорів, укладення яких регулюється нормами цивільного права.

Відповідно до ст. 24 Закону № 504:

  • у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину − інваліда з дитинства підгрупи А I групи;
  • у разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості;
  • у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов такий працівник;
  • за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої йому щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні;
  • особам віком до 18 років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається;
  • у разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткових відпусток працівників, які мають дітей або повнолітню дитину − інваліда з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям.

За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки (ст. 3 Закону № 504).

Ненадання роботодавцем найманим працівникам щорічних відпусток повної тривалості у строки, визначені Законом № 504 і КЗпП, є грубим порушенням законодавства про працю, за що він може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством.

Якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за декілька попередніх років, він має право використати їх, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток згідно зі ст. 24 Закону № 504.

Види щорічних відпусток наведено у ст. 4 Закону № 504. До них належать:

1) щорічні відпустки:

  • основна відпустка (ст. 6 Закону № 504);
  • додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону № 504);
  • додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 Закону № 504);
  • інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (ст.ст. 13, 14, 15 Закону № 504);

3) творча відпустка (ст. 16 Закону № 504);

4) відпустка для підготовки та участі у змаганнях (ст. 161 Закону № 504);

5) соціальні відпустки:

  • відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (ст. 17 Закону № 504);
  • відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 18 Закону № 504);
  • відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (ст. 181 Закону №  504);
  • додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину − інваліда з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19 Закону № 504);

6) відпустки без збереження заробітної плати (ст.ст. 25, 26 Закону № 504).

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

 

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра