Міністерство економіки України в листі від 10.08.2026 р. № 2713-08/975 надало нові рекомендації щодо розрахунку середньої заробітної плати для підтвердження статусу критично важливого підприємства. Оновлення пов’язане із запровадженням у 2026 році нової форми Податкового розрахунку.
Водночас попереднє роз’яснення щодо розрахунку середньої зарплати втратило актуальність.
Йдеться про зарплатний критерій, передбачений пп. 6 п. 2 Критеріїв та порядку, затверджених постановою КМУ від 27.01.2023 р. № 76.
Цей показник використовують, зокрема, під час визначення підприємств, установ та організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
За рекомендаціями Мінекономіки середню заробітну плату слід визначати на підставі показників нової форми Податкового розрахунку.
Для цього необхідно скласти значення рядків 1.1, 1.3 та 1.4, а отриману суму поділити на показник рядка 092.
Формула розрахунку:
Середня зарплата = (рядок 1.1 + рядок 1.3 + рядок 1.4) ÷ рядок 092
Отже, для визначення середньої зарплати потрібно враховувати не тільки власне зарплату, а й лікарняні, зазначені у відповідних рядках Податкового розрахунку.
Роботодавцям, для яких середня зарплата має значення при підтвердженні критичності, варто звернути увагу на три моменти.
По-перше, розрахунок тепер прив’язаний до рядків нової форми Податкового розрахунку.
По-друге, до чисельника формули потрапляє не лише зарплата з рядка 1.1, а й оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та лікарняні за рахунок ПФУ з рядків 1.3 і 1.4.
По-третє, отриману суму необхідно ділити на кількість працівників із рядка 092.
Таким чином, підприємствам, які раніше користувалися алгоритмом із листа Мінекономіки 2025 року, доречно перейти на новий порядок розрахунку.
Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України наказом від 26.05.2026 р. № 987 виклало в новій редакції Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
У переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації території України.
Відтепер класичний реєстр замінено на уніфіковану зведену таблицю, що складається з дев’яти тематичних граф.
Такий формат спрощує обробку даних для бізнесу, державних органів і громадян, які оформлюють пільги, компенсації, гарантії для бізнесу та населення.
Двома наказами Мінрозвитку від 10.06.2026 р. № 1082 та 19.06.2026 р. № 1180 внесено зміни до Переліку № 376 у редакції наказу № 987. Вони діють з 24.06.2026 р. і дотепер.
Оновлення стосується територіальних громад Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської та Херсонської областей. Перелік доповнено новими рядками, які уточнюють статус окремих населених пунктів як територій можливих бойових дій, із зазначенням конкретної дати початку такого статусу. Це важливо для обчислення строків пільг, мораторіїв, гарантій та звільнення від окремих обов’язків.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 981 від 29.07.2026 року, якою оновив правила ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів та перевірки військово-облікових документів консулами за кордоном. Документ не лише модернізує технічне ведення Реєстру, а й посилює контроль за громадянами, у тому числі тими, хто перебуває за межами України.
Реєстр визначено як державну інформаційно-комунікаційну систему Міноборони. Його завдання розширені:
- ідентифікація громадян;
- формування військово-облікових документів у електронній формі;
- інформаційне забезпечення комплектування ЗСУ;
- автоматизоване формування матеріалів про адмінправопорушення, що належать до компетенції ТЦК та СП.
Тепер на основі даних Реєстру можуть автоматично готуватися матеріали справ за ст. 210, 210-1 КУпАП. Однак притягнення до відповідальності можливе лише після складання протоколу чи винесення постанови уповноваженою посадовою особою. Лише такі рішення можуть бути відображені в Реєстрі із зазначенням дати, номера та змісту документа.
Закон не дозволяє вносити до Реєстру «факт порушення» без належного адміністративного провадження. Помилки чи застарілі дані в Реєстрі можуть призвести до необхідності оскарження рішень ТЦК та СП.
Постанова запускає одноразове масштабне оновлення Реєстру:
- ДПС у 90-денний строк передає Міноборони відомості про всіх громадян 18–60 років із Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
- ці дані використовуються для створення або оновлення записів у Реєстрі без звернення особи до ТЦК та СП.
Практично це означає, що держава прагне охопити військовим обліком переважну більшість громадян, спираючись на інші державні реєстри. Зникає залежність від того, чи зверталася людина особисто до ТЦК.
Для чоловіків 18–60 років отримання більшості консульських послуг за кордоном тепер пов’язане з перевіркою військового обліку:
- при зверненні до консульства потрібно надати військово-обліковий документ в електронній формі (винятки – прямо передбачені законом, наприклад, оформлення документів для повернення в Україну);
- консул перевіряє чинність документу через систему «е-Консул», інтегровану з Реєстром у режимі реального часу;
- якщо документ недійсний або закон вимагає наявності чинного військово-облікового документа для певної дії, у консульській дії можуть відмовити.
Таким чином, актуальні дані в Реєстрі та чинний військово-обліковий документ стають фактично умовою доступу до значної частини консульських сервісів.
Ключова новація постанови №981 – механізм автоматичного взяття на військовий облік громадян, які перебувають за кордоном:
- якщо під час звернення до консульства з’ясовується, що відомості про особу відсутні в Реєстрі, її можуть автоматично взяти на військовий облік;
- одночасно формується електронний військово-обліковий документ;
- для цього НЕ потрібне попереднє проходження військово-лікарської комісії – медогляд не є умовою первинного внесення даних.
Придатність до військової служби визначатиметься окремо, в загальному порядку, і не є частиною процедури автоматичного взяття на облік.
Постанова № 981 фактично завершує перехід до моделі цифрового військового обліку, де ключові процеси будуються на інтеграції державних реєстрів та автоматизованому обміні інформацією. Ефективність цієї системи залежатиме не лише від технічної реалізації, а й від дотримання принципу верховенства права, належної правової процедури та реальних гарантій судового захисту для військовозобов’язаних.
Національний банк України постановою від 10 серпня 2026 року № 90 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» впроваджує великий пакет пом'якшення валютних обмежень. Метою змін, що почали діяти 11 серпня 2026 року, є передусім підтримання фізичних осіб. Водночас пакет також містить важливі зміни для юридичних осіб та фінансового сектору.
За оцінками НБУ, пом’якшення не створюватимуть ризиків для стійкості валютного ринку з огляду на сформованість передумов та ретельний аналіз кожного окремого заходу. Цей пакет валютної лібералізації вже врахований в оновленому макроекономічному прогнозі НБУ, який передбачає зростання міжнародних резервів до майже 70 млрд дол. США у 2026 році.
Пакет пом’якшення валютних обмежень містить потужну компоненту, яка полегшує життя українців за кордоном та розширює можливості для громадян, які проживають в Україні.
По-перше, збільшується ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти до 200 тис. грн на календарний місяць (із 50 тис. грн). Одночасно розширюється перелік доступних операцій у межах цього ліміту: можна буде не лише купувати валюту, а й безготівкові банківські метали та цінні папери іноземних емітентів. Такі зміни спрямовані на розвиток інвестиційної культури в країні та збільшення можливостей населення розміщувати свої кошти в інвестиційних активах. Водночас НБУ і надалі докладатиме зусиль для підтримання привабливості гривневих активів ‒ депозитів та ОВДП.
По-друге, підвищується до 200 тис. грн на день (зі 100 тис. грн) ліміт на зняття населенням готівкових коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном. Поступове пом’якшення цього обмеження підтримає не лише українських мігрантів, а й довіру до банківської системи.
По-третє, з аналогічною метою НБУ розширює можливості українців оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном із гривневих рахунків:
- ліміт збільшується до 200 тис. грн в еквіваленті на календарний місяць (зі 100 тис. грн);
- у межах цього ліміту населення зможе не лише оплачувати товари, роботи й послуги, а й оренду житла за кордоном;
- відповідні розрахунки можна буде здійснювати не лише картою, а й за допомогою переказів із рахунку на рахунок (наприклад, із використанням системи SWIFT) з попередньою купівлею банком валюти за дорученням клієнта.
Четверте – поряд із наявною можливістю населення здійснювати розрахунки за товари, роботи та послуги за кордоном із використанням валютних карток без обмежень (за виключенням окремих операцій) додається можливість оплати товарів, робіт та послуг за кордоном за допомогою переказів з валютного рахунку на рахунок отримувача (наприклад, із використанням системи SWIFT). Окремий ліміт для таких операцій встановлено на рівні 200 тис. грн на календарний місяць.
П’яте – ліміт у розмірі 500 тис. грн на календарний місяць, що діє для оплати валютною карткою послуг за проживання за кордоном, розширюється також на можливість оплати оренди житла за кордоном. Крім того, НБУ передбачив, що в межах відповідного ліміту можна буде здійснювати відповідні розрахунки не лише карткою, а й за допомогою переказів з валютного рахунку на рахунок отримувача (наприклад, із використанням системи SWIFT).
Пом’якшення для юридичних осіб
По-перше, з метою підтримання ділової активності збільшуються ліміти на зняття юридичними особами готівкових коштів:
- із гривневих рахунків у межах України до 200 тис. грн на день (зі 100 тис. грн);
- із використанням гривневих корпоративних карток за кордоном – до 140 тис. грн на календарний місяць (з 17,5 тис. грн на тиждень);
- із валютних рахунків в Україні та за кордоном – до 200 тис. грн на день (зі 100 тис. грн).
Також НБУ підвищує ліміт на розрахунки за кордоном за товари, роботи та послуги з використанням гривневих корпоративних карток до 400 тис. грн на календарний місяць (із 150 тис. грн). Водночас зберігається можливість для юридичних осіб без обмежень здійснювати аналогічні розрахунки з використанням валютних корпоративних карток.
По-друге, щоб стимулювати приплив капіталу та посилити обороноздатність країни НБУ збільшує можливості бізнесу в межах стимулюючої валютної лібералізації:
- поряд із діючим “донатним” лімітом запрацює “додатковий” ліміт. На відміну від “донатного” ліміту, що дорівнює сумі коштів, перерахованих українською компанією з 7 серпня 2025 року на спеціальний рахунок НБУ для підтримки Збройних Сил України, “додатковий” ліміт формуватиметься за рахунок здійснених із 10 серпня 2026 року прямих благодійних внесків, отримувачем яких є військові частини Збройних Сил України та Національної гвардії України. Внески, що формують “додатковий” ліміт мають бути підтверджені аудиторським звітом однієї з компаній “великої четвірки” та відповідними документами;
- компанії отримають можливість передавати свій “інвестиційний” та “додатковий” ліміти (або їх частину) іншим юридичним особам, що разом із компанією, яка є власником ліміту, входять до однієї бізнес-групи (пов’язаним юридичним особам). Нагадаємо, що “інвестиційний” ліміт дорівнює обсягу коштів, залучених з-за кордону в іноземній валюті до статутного капіталу підприємств із 12 травня 2025 року.
Перелік доступних операцій у межах стимулюючої валютної лібералізації не змінюється: репатріація дивідендів, закриття “старих” імпортних контрактів, повернення передоплати за товар, що надійшов до початку повномасштабного вторгнення росії, повернення “старих” зовнішніх позик та фінансування закордонних представництв.
По-третє, НБУ надасть можливість українським експортерам сплачувати штрафи, пені, бонуси, відшкодування витрат та збитків на користь контрагентів-нерезидентів за договорами з експорту товарів. Сума таких переказів на календарний рік не має перевищувати 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року. Ця зміна сприятиме підвищенню довіри до українських експортерів.
Четверте – НБУ запроваджує низку інших змін за такими напрямами:
- репатріація дивідендів в умовах зміни організаційно-правової форми бізнесу;
- переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН;
- купівля валюти гарантами / поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті;
- розширення переліку операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами / гарантіями / контргарантіями;
- переказ коштів для сплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах;
- переказ коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених рішенням Уряду України;
- перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.
Пом’якшення для фінансового сектору
По-перше, НБУ надасть можливість Моторному (транспортному) страховому бюро України купувати іноземну валюту з метою розміщення коштів централізованого страхового резервного фонду страхових гарантій для виконання зобов'язань за міжнародними договорами автомобільного страхування “Зелена картка”. Це дасть змогу мінімізувати валютні ризики Моторного (транспортного) страхового бюро України та страховиків, що важливо для доступності в Україні міжнародного автомобільного страхування.
По-друге, НБУ дасть змогу банкам поступово під час розрахунку валютної позиції включати ту частину сформованих резервів під активні операції, яка наразі не включається до розрахунку. Це єдина зміна, що набере чинності не з 11 серпня, а з 01 вересня 2026 року з огляду на необхідність проведення підготовчої роботи як з боку НБУ, так і банків для її впровадження. Вона сприятиме фінансовій стабільності в країні завдяки відновленню можливості банків повноцінно управляти валютним ризиком, а також підтримає кредитування та інші активні операції банків в іноземній валюті.
По-третє, банки отримають можливість повертати нерезиденту залучені в нього кошти як інструменти капіталу в разі відмови в їх включенні до капіталу банку з боку НБУ. Пом’якшення сприятиме підвищенню довіри іноземних інвесторів та подальшому залученню коштів в Україну.
