Звітність ФОП без сплати ЄСВ: як відобразити пільгове право

Підприємець скористався пільговим правом під час війни і не сплачує єдиний соціальний внесок (далі – ЄСВ) за себе. Проте він вважається платником цього податку відповідно до умов підприємницької діяльності. Як йому відобразити несплату ЄСВ у звітності, аби в подальшому не виникли штрафні санкції, – далі.

Правове підґрунтя

Відповідно до п. 9¹⁹ розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон) тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом 12 місяців після припинення або скасування воєнного стану, фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за себе. При цьому положення абз. 2 п. 2 частини 1 ст. 7 цього Закону щодо таких періодів для вказаних осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації (далі – декларація) не заповнюється за період, у якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Тобто, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5¹ частини 1 ст. 4 Закону, які скористалися правом не сплачувати єдиний внесок за себе, відображають таку інформацію безпосередньо в складі декларації.

Заповнення податкової декларації

За місяці, у яких вказане право було використано, платником єдиного внеску проставляється «0» у графах, де має бути відображена інформація про суму доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини, а також суму нарахованого єдиного внеску.

Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску є додатком до декларації, тобто її невід’ємною частиною, для коригування інформації якої використовуються загальні правила, визначені ст. 50 Податкового кодексу України, якщо це стосується періодів починаючи з 2021 року (перший звітний (податковий) період, у якому відомості стали невід’ємною частиною декларації).