Міністерство фінансів України наказом від 25.08.2026 р. № 453 затвердило форму Звіту про нарахування, обчислення та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.
У шапці квартального звіту слід буде вказувати рік, квартал. А також тип звіту:
011 — звітний;
012 — звітний новий;
013 — уточнюючий.
У формі роботодавець має обрати свою категорію і поставити відповідну відмітку:
(091) Платник внеску, у якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал — від 8 до 25 працівників.
(092) Платник внеску, у якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал — більше 25 працівників.
(093) Підприємство, установа, організація, основним видом діяльності якої є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними.
Також слід буде вказувати код виду діяльності. У документі уже згадано про нову класифікацію NACE.
У розділі І визначатимуть норматив робочих місць для осіб з інвалідністю та показуватимуть середньооблікову кількість працівників з інвалідністю.
Якщо за результатом розділу І норматив не виконано, роботодавець переходить до розділу ІІ і розраховує суму внеску.
У розділ ІІІ: Визначення внеску у зв'язку з виправленням помилок уточнюються суми внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю у зв'язку з виправленням помилок за попередні звітні періоди.
У звіті реалізовано фіскальний підхід: звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску повинні подавати усі роботодавці, в тому числі і платники внеску.
Приміткою 5 зазначено: «Роботодавець / платник – роботодавець у значенні, наведеному у Законі України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Набуває статус платника внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, у разі якщо середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за звітний період становить від 8 осіб і більше та водночас не виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю».
А приміткою 10 передбачено, що підрядки рядка 9 «Категорія платника внеску» заповнюються виключно платником.
У разі подання Звіту роботодавцем рядки 091– 093, 1– 5 розділу І, 1 – 3 розділу ІІ, 1 – 5 розділу ІІІ прокреслюються (у разі подання Звіту у паперовій формі) або залишаються пустими (у разі подання Звіту в електронній формі), крім випадків подання Звіту з типом «Уточнюючий» роботодавцем, який є правонаступником або головним підприємством (за ліквідовану філію) щодо уточнення показників нарахування, обчислення та сплати внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю платником, якого ліквідовано.
Наказ № 453 набирає чинності з дня його офіційного опублікування (поки що не опубліковано).
Форма звіту має офіційно набрати чинності. Поки що це не відбулося.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, розроблену Мінсоцполітики. Документ передбачає продовження державної підтримки внутрішньо переміщених осіб та уточнює окремі умови призначення і виплати допомоги на проживання.
ВПО, які відповідають критеріям для отримання допомоги на проживання, зможуть отримувати її протягом ще одного шестимісячного періоду.
Максимальну кількість таких періодів збільшено з п’яти до шести.
Також врегульовано механізм продовження допомоги для дітей, які входять до складу сім’ї ВПО та мають право на її отримання. Виплата на наступний шестимісячний період продовжуватиметься автоматично.
Крім того, уточнено порядок оскарження рішень органів Пенсійного фонду України відповідно до вимог законодавства.
Кабінет Міністрів України підтримав ініціативу Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб запровадити щонайменше 10-річну гарантію на якість нових об’єктів нерухомості — від моменту прийняття їх в експлуатацію. Для запровадження цих змін пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України та законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» і «Про захист прав споживачів».
За якість об’єкта протягом гарантійного строку відповідатиме замовник будівництва або його правонаступник.
Нові правила стосуватимуться завершених об’єктів, прийнятих в експлуатацію, за винятком об’єктів, збудованих на підставі будівельного паспорта, та окремих об’єктів з незначними наслідками СС1, роботи на яких виконувалися господарським способом.
Як це працюватиме після прийняття змін:
Якщо власник протягом 10-річного гарантійного строку виявить недоліки, він повідомляє про них замовника будівництва.
Недоліки, які впливають на можливість нормально користуватися нерухомістю, підтверджує звітом сертифікований фахівець за результатами обстеження.
Замовник будівництва протягом 30 днів має запропонувати, як і в які строки усунути недоліки або надати обґрунтовану відмову.
Власник погоджує запропонований спосіб або відмовляється від нього протягом 7 днів.
Після погодження замовник усуває недоліки у визначені строки.
Власник також може усунути їх самостійно або залучити інших фахівців. У такому разі замовник будівництва має повністю компенсувати витрати на ремонт.
Кабінет Міністрів України затвердив Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2027–2029 роки. Це базовий документ, що визначає пріоритети та основні заходи боргової політики держави на середньострокову перспективу.
Стабільність державного боргу є важливою передумовою макрофінансової стабільності, довіри міжнародних партнерів та інвесторів, а також сприятливого середовища для державних і приватних інвестицій. Саме з метою забезпечення ефективного та сталого управління боргом і розроблено Стратегію.
Оновлення Стратегії зумовлене потребою врахувати нову макроекономічну та безпекову ситуацію, а також визначити підходи до фінансування потреб державного бюджету у 2027–2029 роках. Документ є продовженням Середньострокової стратегії на 2026–2028 роки та розвиває закладені в ній підходи з урахуванням актуальних прогнозів.
Положення Стратегії узгоджені з Генеральним директоратом Європейської Комісії з питань розширення та східного сусідства (DG ENEST) і визнані такими, що відповідають усім вимогам. Це забезпечує наступність виконання Україною зобов'язань у межах Ukraine Facility.
Стратегія визначає чотири основні цілі управління державним боргом на 2027–2029 роки:
1. Залучення довгострокового пільгового фінансування та максимізація частки грантів в офіційній підтримці.
2. Сприяння розвитку внутрішнього ринку капіталу та посилення його ролі у фінансуванні держави й відновленні економіки.
3. Оптимізація структури державного боргу з урахуванням вартості запозичень та ключових боргових ризиків.
4. Підтримка ефективної комунікації з інвесторами для прозорості та передбачуваності боргової політики.
Ці цілі спираються на комплексний аналіз структури й динаміки державного боргу, вартості запозичень, ризиків рефінансування, процентного та валютного ризиків, а також видатків на обслуговування боргу.
Середньострокова стратегія управління державним боргом на 2027–2029 роки посилює фокус на залученні грантового фінансування, розвитку внутрішнього ринку капіталу, оптимізації структури боргу та передбачуваній комунікації з інвесторами. Це має закласти основу для стійкої боргової політики, у якій ринок державних облігацій відіграватиме дедалі більшу роль у фінансуванні держави та економічного відновлення.
Кабінет Міністрів України за ініціативи Міністерства енергетики України удосконалив механізм розподілу коштів теплопостачальних і теплогенеруючих підприємств. Новий механізм передбачає запровадження мінімальної частки коштів, яку підприємства спрямовуватимуть на розрахунки за електричну енергію, а також впровадження прозорого механізму пропорційного розподілу коштів між учасниками ринку електричної енергії залежно від обсягу заборгованості.
Зокрема, передбачено такий розподіл коштів:
- 60% – на розрахунки за природний газ;
- 5% – на погашення заборгованості за електричну енергію та пов’язані послуги;
- 35% – залишається у розпорядженні підприємств для здійснення поточних платежів(без змін).
Кабінет Міністрів України схвалив розроблений Мінфіном Законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 від 12 липня 2016 року (в частині положень статті 4 цієї Директиви) (реєстр. № 16036 від 04.09.2026).
Проєкт законодавчих змін передбачає перехід від чинного вибіркового обмеження до єдиного правила, передбаченого статтею 4 Директиви ATAD.
Надмірні витрати на запозичення, тобто сума, на яку витрати за борговими зобов’язаннями перевищують процентні доходи платника, – враховуватимуться для цілей оподаткування в межах 30% EBITDA (аналітичний показник, який показує, скільки компанія заробляє до вирахування відсотків за кредитами, податків та амортизації). Окреме правило тонкої капіталізації – обмеження процентів за співвідношенням боргу до власного капіталу – не запроваджується.
Метою законопроєкту є посилення захисту податкової бази України від практик, що можуть призводити до розмивання бази оподаткування та переміщення прибутку до юрисдикцій із нижчим рівнем оподаткування, а також підвищення правової визначеності та передбачуваності для платників податків.
Змінами передбачено, що:
- розширюється сфера застосування правила. Наразі обмеження стосується боргових зобов’язань перед нерезидентами за умови перевищення встановленого співвідношення боргу до власного капіталу;
- правило поширюватиметься на всі боргові зобов’язання – платника податку – незалежно від того, хто є кредитором: резидент чи нерезидент, пов’язана чи непов’язана особа. Такий підхід відповідає статті 4 Директиви ATAD;
- витратами на запозичення вважатимуться проценти та інші витрати, економічно еквівалентні процентам, за борговими зобов’язаннями платника податку;
Передбачено грошовий поріг, у межах якого обмеження не застосовується. Він дорівнює сумі, еквівалентній 500 тисячам євро.
Для платників, які залучають фінансування від непов’язаних осіб і без забезпечення з боку пов’язаних осіб, поріг дорівнює сумі таких витрат на запозичення, але не більше 3 мільйонів євро. Підвищений поріг застосовується автоматично – окремого дозволу для нього не потрібно.
Накопичену та невраховану суму витрат на запозичення можна буде переносити на наступні податкові періоди без обмеження в часі і в повній сумі: чинне правило, за яким така сума щороку зменшується на 5 відсотків, скасовується. Невикористану частину ліміту можна буде переносити на наступні п’ять податкових років.
Винятки передбачені для банків і страховиків, а також для витрат на запозичення за довгостроковими проєктами публічної інфраструктури за умов, визначених законопроєктом.
Проценти, які за чинними правилами збільшили фінансовий результат і залишилися неврахованими станом на кінець 2027 року, не згорають: вони переходять до накопиченої суми витрат на запозичення станом на 1 січня 2028 року і надалі враховуються за новими правилами.
Тимчасово, до набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі, обмеження не поширюватиметься на витрати за кредитами міжнародних фінансових організацій, виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.
Законопроєкт розроблено на виконання Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС, Національної стратегії доходів до 2030 року та зобов’язань України за Меморандумом із Міжнародним валютним фондом..
Імплементація статті 4 Директиви ATAD є частиною подальшого наближення українського податкового законодавства до права Європейського Союзу та врахування рекомендацій ОЕСР за Кроком 4 Плану дій BEPS.
Нові правила, після прийняття законопроєкту Парламентом застосовуватимуться з 1 січня 2028 року. Це надасть час платникам підготуватися до нововведень. Оподаткування процентів за періоди до 2028 року, у тому числі за 2027 рік, здійснюватиметься за чинними правилами.
