Непоодинокі випадки, коли суб'єкти господарювання змушені скорочувати свою діяльність аж до її припинення. Якщо на підприємстві залишився один директор, який є найманим працівником, чи можна не нараховувати та не виплачувати йому заробітну плату?
Відразу відповімо: уникнути виплати зарплати та сплати податків не вдасться.
Якщо власник або уповноважений ним орган наймає керівника підприємства, з ним укладається договір (контракт) (ст. 65 Господарського кодексу України, далі − ГКУ).
Водночас трудовим договором називають угоду між працівником і власником підприємства, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства – виплачувати йому заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України, далі − КЗпП).
Нагадаємо, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР (далі − Закон № 108) заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу.
При цьому найманому працівнику не можуть виплачувати зарплату нижче за мінімальний розмір (ст. 95 КЗпП, ст. 3 Закону № 108). Отже, директору підприємства також повинні виплачувати зарплату, причому не менше мінімальної. Відмовитися від заробітної плати директор не може. Це буде розглядатися як порушення законодавства про працю. Про це, зокрема, зазначають фахівці Головного управління ДФС у Закарпатській області у консультації «Як нараховується ЄСВ на заробітну плату директора» від 12.03.2016 р.
Якщо ж директор, який є засновником підприємства, звільняється з посади, та, відповідно, більше не перебуває у трудових відносинах з підприємством, то він не повинен нараховувати собі зарплату. Звіт з єдиного соціального внеску (далі − ЄСВ) у податкову також не надається (п. 11 р. ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.04.2015 р. № 435, р. 301.06 ЗІР). Про це також зазначали податківці в наведеній вище консультації. Податок на доходи фізичних осіб (далі − ПДФО) та військовий збір сплачується, а форма № 1 ДФ надається також тільки у випадку нарахування (виплати) зарплати у звітному періоді (пп. «б» п. 176.2 Податкового кодексу України, далі − ПКУ). Тож сплачувати податки із зарплати та звітувати щодо них також не доведеться.
Фінансова та податкова звітність все одно подається незалежно від того, чи провадиться платником податку господарська діяльність у звітному періоді (п. 49.2 1 ПКУ, П(С)БО 25). Цю звітність має право надавати засновник (ч. 4 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV).
Покладення на засновника обов’язків директора можливе на підставі ч. 2 ст. 65 ГКУ, відповідно до якої власник підприємства може реалізувати свої права на управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту та інших установчих документів. Про це також йдеться і в листі Міністерства юстиції України «Щодо надання роз'яснень деяких норм законодавства України» від 20.09.13 р. № 533-0-2-13/6.1. Оформлюють покладання обов'язків протоколом загальних зборів (або рішенням засновника).
У рішенні необхідно чітко прописати, що такі обов'язки покладаються на засновника тимчасово, і він не стає директором, а лише отримує право вчиняти дії від імені юрособи без довіреності.
Про повноваження засновника виконувати обов’язки директора слід також повідомити держреєстратора (подати Реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців) та податкову (внести зміни в довідку про взяття на облік платника податків за формою № 4-ООП).
Як мінімізувати витрати на оплату праці директора, який не є засновником?
Можна встановити директору режим неповного робочого часу (неповний робочий день або тиждень). У такому випадку заробітна плата буде виплачуватися за фактично відпрацьований час і може бути меншою за мінімальну.
Утім, із сум виплаченої директору заробітної плати потрібно сплатити ПДФО, військовий збір і нарахувати ЄСВ.
Причому, якщо ПДФО і військовий збір утримуються з фактично нарахованої заробітної плати працівника, ЄСВ доведеться нарахувати на основі мінімальної зарплати без врахуванням того факту, що працівник працював неповний робочий день (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, далі − Закон про ЄСВ).
Окрім того, за сплачені суми податків треба відзвітувати, подавши Звіт з ЄСВ і форму № 1ДФ.
Якщо директор підприємства працює за сумісництвом, то до такої найманої особи не застосовується норма ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ щодо нарахування заробітної плати в розмірі не меншому, ніж мінімальна.
Отже, підприємство може мінімізувати свої витрати на зарплату директора шляхом оформлення його на роботу за сумісництвом. У такому разі зарплату йому виплачуватимуть за фактично виконану роботу (ст. 1021 КЗпП). А податки сплачуватимуть саме з фактично нарахованих сум зарплати.
