Нарешті ми дочекалися спекотного літа, коли більшість працівників можуть спланувати законний щорічний відпочинок. Додається роботи хіба що бухгалтерам, яким потрібно нарахувати та виплатити відпускні. Про особливості їх розрахунку – далі.
Визначення суми відпускних
Для оплати часу щорічних відпусток, додаткових навчальних відпусток, додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, творчих відпусток зокрема або виплат компенсації за невикористані відпустки середню заробітну плату обчислюють відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (далі − Порядок № 100).
Для визначення суми відпускних слід розрахувати середньоденну зарплату і помножити її на кількість днів відпустки.
Обчислення середньої зарплати
Обчислення середньої зарплати для оплати відпусток провадиться на основі виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (абз. 1 п. 2 Порядку № 100). Але якщо перед настанням відпустки працівник працював на підприємстві менше року, то обчислення середньої зарплати проводять з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, у якому надається відпустка.
Якщо працівник не відпрацював жодного повного місяця (з 1-го до 1-го числа), то середню зарплату обчислюють на основі установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. 2 п. 4 Порядку № 100).
Зверніть увагу: якщо працівника прийнято на роботу не в перший календарний день місяця, але цей день є першим робочим днем цього місяця за графіком роботи підприємства, то зазначений місяць слід враховувати повністю під час обчислення середньої зарплати для працівників, які відпрацювали на підприємстві менше року (лист Мінсоцполітики від 06.10.2014 р. № 493/18/99-14).
З розрахункового періоду виключають час, протягом якого працівник згідно із чинним законодавством або через інші поважні причини не працював та за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, зокрема:
· час перебування у відпустках без збереження заробітної плати відповідно до ст.ст. 25, 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі − Закон № 504);
· час простою не з вини працівника з виплатою 2/3 середнього заробітку;
· робота з незалежних від працівників причин у режимі неповного робочого тижня, зокрема, коли наказом по підприємству працівників відділу, цеху тощо було переведено на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня (лист Мінпраці від 25.05.2009 р. № 294/13/84-09);
· період відпустки по догляду за дитиною до трьох років або, за наявності медичного висновку, − до шести років.
Нарахування виплат – на основі середньоденної зарплати
Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться на основі розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Середньоденна зарплата визначається шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством) (п. 7 Порядку № 100). Тобто святкові та неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, визначені ст. 73 КЗпП, виключають під час підрахунку календарних днів розрахункового періоду.
При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата, доплати і надбавки, перелічені у п. 3 Порядку № 100, виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.
Крім зазначених виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток:
- за час попередньої щорічної відпустки;
- за час виконання державних і громадських обов’язків;
- за час службового відрядження тощо;
- допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
Виплати, які не враховуються під час обчислення середньої зарплати
Підсумовуючи заробіток для обчислення середньої зарплати, слід включати лише виплати, передбачені п. 3 Порядку № 100. Виплати, які не враховуються під час обчислення середньої зарплати для оплати відпусток, зазначені в п. 4 Порядку № 100. Серед них одноразові виплати, зокрема матдопомога, вихідна допомога, виплати за виконання окремих доручень, компенсаційні виплати на відрядження, переведення та несвоєчасну виплату зарплати, дотації, виплати, пов’язані з ювілейними датами, зарплата за сумісництвом.
Ще деякі нюанси
Усі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати в тому розмірі, у якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Премії включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають, згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. А одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається в середній заробіток шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.
