Запрацювала нова редакція Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266). Останній, нагадаємо, було викладено в новій редакції постановою КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266» від 26.06.15 р. № 439.
Після набрання чинності змінами до Порядку № 1266 середній заробіток для виплат лікарняних та декретних слід буде розраховувати за календарний день. Тож, оплачувати страхові виплати будемо саме за календарними днями.
Яких страхових випадків стосуватимуться нові положення? На нашу думку, якщо дата початку хвороби (декретної відпустки) вказана в лікарняному листку до 04.07.15 року, то в такому разі розраховувати середній заробіток потрібно ще за старими нормами Порядку № 1266, якщо з цієї дати ― за оновленими нормами.
Суму декретних, лікарняних та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за кошт роботодавця обчислюватимемо множенням середньоденного заробітку за календарний день на відсоток оплати залежно від страхового стажу (коли його застосовують) та на кількість календарних днів, що підлягають оплаті відповідно до оформленого листка непрацездатності. При цьому при такому розрахунку святкові та неробочі дні не відкидають.
Якщо страхові виплати призначаються виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати (доходу), середньомісячна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати (доходу) за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44) (п. 6 Порядку № 1266).
У розрахунок середнього заробітку відтепер братимуть усі нараховані зарплатні виплати, із яких було сплачено ЄСВ. Пропорційного врахування одноразових виплат залежно від відпрацьованого часу при розрахунку середньої зарплати не передбачено оновленим Порядком № 1266.
Заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) для обчислення середньої зарплати для оплати днів тимчасової непрацездатності й відпустки по вагітності та пологах визначають на підставі відомостей, дані з яких уносять до таблиці 6 Форми № Д4, а для страхових випадків по безробіттю й у зв’язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням - беруть із Реєстру застрахованих осіб (п.п. 31, 32 Порядку № 1266).
Розрахунковим періодом для обчислення страхових виплат тепер є 12 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку. Зауважимо, що із загальної кількості календарних днів слід прибрати невідпрацьовані з поважних причин дні:
- тимчасової непрацездатності;
- декретної відпустки;
- відпусток для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;
- відпусток без збереження заробітної плати.
Якщо в один з місяців розрахункового періоду застрахована особа не працювала з поважних причин, то його не враховують при розрахунку середнього заробітку (як дні, так і всі виплати, нараховані за такий місяць).
Якщо працівник працює за сумісництвом, то середню зарплату обчислювали окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Відтепер із змінами розрахунковий період визначатимемо за кожним місцем роботи окремо.
Для виплати лікарняних за сумісництвом потрібно:
- копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника й скріплена печаткою за основним місцем роботи;
- довідка про середню заробітну плату за основним місцем роботи.
Сумарна зарплата, із якої розраховують виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску — на сьогодні це 20706 грн.
