Право

Оподаткування давальницьких операцій, що здійснюються між резидентами

Давальницькі операції доволі популярні серед вітчизняних підприємств. І не лише тому, що допомагають економити на основних засобах. Ще вони дають змогу скористатися перевагами встановленого порядку оподаткування. Утім, застерігаємо, що податківці ставляться до таких операцій з підозрою. Для них це – чергова схема ухилення від оподаткування. Що потрібно знати про оподаткування давальницьких операцій?

Податок на прибуток

Об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають згідно з положеннями Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (пп. 134.1.1 ПКУ). Водночас податкові різниці за операціями з переробки давальницької сировини в цьому випадку (коли і замовник, і переробник є резидентами України) не передбачені. Відповідно, об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат, визначений за правилами бухобліку.

Єдиний податок

Платники єдиного податку можуть здійснювати давальницькі операції. Водночас потрібно врахувати заборони й обмеження, які встановлює гл. 1 р. XIV ПКУ. Основна з них – це заборона на негрошову форму розрахунків. Платники єдиного податку 1–3-ї груп здійснюють розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) лише у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Цього вимагає п. 291.6 ПКУ. Отже, з переробником-єдинником не можна проводити розрахунок готовою продукцією або сировиною. Причому ця заборона стосується як переробника-єдинника, так і замовника-єдинника.

Крім того, фізична особа – платник єдиного податку 2-ї групи не може виготовляти продукцію з давальницької сировини суб’єкта господарювання, який перебуває на загальній системі оподаткування. Податківці вважають це порушенням умов застосування спрощеної системи оподаткування, оскільки операції з виробництва такої продукції є за своєю суттю операціями з надання послуг замовнику (категорія 107.03 «ЗІР»). Як аргумент вони наводять норми пп. 1 п. 291.4 ПКУ, згідно з яким на 2-й групі можуть перебувати фізичні особи – підприємці, які провадять господарську діяльність з надання послуг платникам єдиного податку та/або населенню.

Для єдинників 3-ї групи таких обмежень немає, тому і замовник, і переробник можуть застосовувати спрощену систему без проблем. Звісно, за умови проведення грошових розрахунків. Єдиним податком оподатковується лише отримана переробником плата за переробку давальницької сировини. Якщо переробник – неплатник податку на додану вартість (далі – ПДВ), тоді він сплачує єдиний податок у розмірі 5% від суми отриманого доходу, а платник ПДВ – у розмірі 3% від суми отриманого доходу і додатково сплачує ПДВ.

ПДВ

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників цього податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України (п. 185.1 ПКУ). Операції з передачі давальницької сировини переробнику і повернення замовнику готової продукції, а також залишків сировини (відходів) не є постачанням товарів у розумінні пп. 14.1.191 ПКУ. Позаяк право власності на давальницьку сировину від замовника до переробника не переходить, а отже, відсутній об’єкт оподаткування ПДВ. Звісно, це не стосується тієї частини сировини або готової продукції, що йде в оплату за послуги з переробки. Для цілей ПДВ це вважатиметься постачанням товарів.

Послуги з переробки сировини підпадають під визначення поняття «постачання послуг», наведене в пп. 14.1.185 ПКУ. Крім того, місцем постачання послуг з переробки сировини згідно з пп. «г» пп. 186.2.1 ПКУ є місце фактичного постачання таких послуг. Оскільки місцем їх постачання є митна територія України, такі послуги є об’єктом оподаткування ПДВ на загальних підставах (за ставкою 20%).

У переробника виникають податкові зобов’язання з ПДВ за першою подією: або на дату оформлення акта виконаних робіт, або на дату отримання коштів від замовника.

Своєю чергою, замовник включає до складу податкового кредиту суму ПДВ, нараховану/сплачену під час здійснення операції з постачання послуг з переробки сировини. Звісно, за наявності в належний спосіб оформленої та зареєстрованої переробником в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкової накладної.

А якщо розрахунок за переробку буде проведено сировиною або готовою продукцією, у такому разі в замовника виникають податкові зобов’язання на дату передачі переробнику відповідної частини сировини або готової продукції. Водночас базу оподаткування ПДВ визначають на основі договірної вартості таких активів, але не нижче за мінімальну базу, встановлену п. 188.1 ПКУ. Переробник матиме право на податковий кредит за наявності податкової накладної від замовника, зареєстрованої в ЄРПН.

Як уже було зазначено, у разі повернення замовнику відходів виробництва об’єкта оподаткування ПДВ немає. Та якщо, наприклад, ці відходи залишаються в переробника і їх ще можна використати або продати, така операція вважатиметься безоплатною передачею товарів, а отже, є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. «а» п. 185.1 ПКУ).

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра