За допомогою кредит-ноти, яка широко використовується у зовнішньоекономічній діяльності, продавець повідомляє покупця, зокрема, про надання бонусів у формі знижок або премій. Як відображається в обліку кредит-нота у формі знижки на товар – далі.
Правила відображення запасів
Первісна вартість будь-яких товарів, зокрема імпортних, формується за встановленими у п. 9 П(С)БО 9 «Запаси» правилами.
Імпортні товари оприбутковуються за собівартістю, яка складається з таких витрат:
- суми, сплаченої згідно з договором постачальнику за вирахуванням непрямих податків;
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству (якщо підприємство не є платником податку на додану вартість;
- транспортно-заготівельних витрат;
- інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням товарів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях. У разі імпорту товарів до інших витрат можна віднести оплату послуг митного брокера, витрати на обов’язкову сертифікацію товару тощо.
Водночас з огляду на вимоги п. 15 П(С)БО 9 сформовану первісну вартість товарів у бухобліку не змінюють. Тобто імпортер формує первісну вартість товарів у момент їх оприбуткування на підставі встановленої ціни постачальника, відображеної в ЗЕД-договорі, і за вирахуванням наданої знижки. Підтверджує це п. 2.2 розділу 2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2.
Знижку отримали вже після оприбуткування товару або після продажу товару чи його частини
Так діють у разі, якщо знижку оформили до оприбуткування товару. А що робити, коли знижку отримали вже після оприбуткування товару або навіть після продажу товару чи його частини? У згаданих вище нормативно-правових актах про це нічого не сказано. Думки експертів з цього приводу розділилися.
Одні вважають, що оскільки коригувати первісну вартість після оприбуткування товару не можна, то слід визнати дохід на суму отриманої знижки: Дт 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» – Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності». Одночасно на дату визнання доходу виникає потреба перерахунку заборгованості в інвалюті та курсової різниці (п.п. 5, 8 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»).
Інші вважають (цей підхід більше практикується серед бухгалтерів) за доцільне проводити коригування методом «сторно». Водночас, якщо товар ще не реалізовано (рахується на складі), тоді зменшення первісної вартості в обліку відображають проведенням: Дт 281 «Товари на складі» – Кт 632 (методом «сторно»).
Якщо отримали знижку після реалізації товару, тоді треба зменшити собівартість реалізованого товару. Проведення буде таким: Дт 902 «Собівартість реалізованих товарів» – Кт 632 (методом «сторно»). Щоправда, у такому разі доведеться коригувати й курсові різниці. Позаяк сальдо на Кт 632 повинно відображати реальну заборгованість за товар.
Якщо ж післяреалізаційну знижку отримали в наступному після реалізації товару році, тоді на суму знижки (розраховану за курсом Нацбанку на дату оприбуткування товару) слід визнати інший операційний дохід: Дт 632 – Кт 719.
Отримання імпортного товару на умовах післяплати
У разі отримання імпортного товару на умовах післяплати первісну вартість таких товарів в обліку визначають за валютним курсом на дату їх оприбуткування (п. 5 П(С)БО 21).
Також слід взяти до уваги, що вартість отриманого, але неоплаченого товару вважають кредиторською заборгованістю. У цьому випадку кредиторську заборгованість визнають монетарною статтею. Згідно з п. 8 П(С)БО 21 за монетарними статтями в іноземній валюті визначають курсові різниці:
- на дату балансу;
- на дату здійснення господарської операції (оплати за товар).
Курсові різниці відображають у складі інших операційних доходів (витрат) на таких субрахунках бухгалтерського обліку:
- 714 «Дохід від операційної курсової різниці»;
- 945 «Втрати від операційної курсової різниці».
Отже, у загальному випадку в разі імпорту товарів на умовах подальшої оплати курсові різниці визначають на дату балансу та на дату оплати за товари.
