У випадку реалізації інвалюти на міжбанківському валютному ринку резидент на свій розрахунковий рахунок отримає кошти в гривнях по курсу, який склався на ринку. В наш нестабільний час, трапляється так, що різниця між гривневим еквівалентом інвалюти, отриманим від її реалізації, та доходом, який платник єдиного податку (далі – ЄП) показав при отриманні інвалютної виручки, має позитивне значення. Виникає питання: чи слід таку позитивну різницю включати в дохід платника ЄП?
Відповідно до приписів п. 292.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (далі − ПКУ) доходом платника єдиного податку (фізособи та юрособи) є дохід:
- отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);
- в матеріальній або нематеріальній формі (відповідно до п. 292.3 ПКУ).
Дохід, виражений в інвалюті, перераховується у гривні за офіційним курсом НБУ на дату отримання такого доходу (див. приписи п. 292.5 ПКУ).
Згідно з п. 292.6 ПКУ датою отримання доходу платника ЄП є дата надходження коштів платнику ЄП у грошовій (готівковій або безготівковій) формі. Для платника ЄП 3 групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Звісно, реалізовуючи власну інвалюту, на рахунок платника ЄП надходять кошти. Слід пам’ятати, що в минулих періодах ми в доході показали вже інвалютні суми, визначивши їх в гривнях за курсом НБУ на дату визнання такого доходу. Виходить, що ще раз визнавати дохід немає підстав. Навіть в ситуації, коли при реалізації інвалюти на міжбанківському валютному ринку виникла позитивна різниця (між доходом, визнаним платником ЄП на дату отримання інвалюти, та виручкою від реалізації цієї інвалюти) у ПКУ підстав для визнання на таку різницю доходу немає.
Додатково зазначимо, що в главі 1 розділу XIV ПКУ нічого не вказано, як платникам ЄП відображати продаж інвалюти в податковому обліку.
Зазначимо, що на практиці контролери позитивну різницю від реалізації інвалюти вимагають включити в дохід платника ЄП. Так, в категорії 108.01.02 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу зазначено: «У разі продажу іноземної валюти, яка надійшла на валютний рахунок платника єдиного податку від здійснення операції з експорту товарів (робіт, послуг), у складі доходу враховується позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату її надходження на валютний рахунок. При цьому від’ємна різниця, що виникає при продажу іноземної валюти, отриманої від продажу товарів, робіт, послуг, не зменшує базу оподаткування єдиним податком». Для аргументації власної позиції податківці взяли за основу Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затверджене наказом Мінфіну України від 10.08.2000 р. № 193 ( далі — П(С)БО 21).
У главі 1 розділу XIV ПКУ взагалі не передбачено застосування норм бухобліку (і, зокрема, П(С)БО 21) при визначенні об’єкта оподаткування ЄП. Виходить несправедлива ситуація, адже позитивну різницю контролери радять врахувати в дохід, а от зменшити дохід на негативну різницю − забороняють.
Як бачите, ситуація неоднозначна, тож і рішення мають бути індивідуальними.
