Працівник має страховий стаж 25 років, але не працював з 2011 року по квітень 2016 року. У травні 2016 року працевлаштувався на підприємство, а у вересні 2016 року захворів та 5 днів перебував на лікарняному. У якому розмірі підприємство має виплатити працівнику лікарняні?
Як бачимо, у цьому випадку стаж роботи працівника впродовж 12-ти місяців перед настанням страхового випадку становить менше шести місяців. Тож необхідно скористатися нормою п. 29 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі − КМУ) від 26.09.2001 р. № 1266 (у редакції постанови КМУ від 26.06.2015 р. № 439), де зазначено, коли саме потрібно обмежити середньоденний заробіток мінімальною величиною.
Так, якщо протягом 12-ти місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, працівник мав страховий стаж менше 6-ти місяців, середня заробітна плата для розрахунку лікарняних визначається на основі нарахованої заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок (далі − ЄСВ), але в розрахунку на місяць − не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законодавством у місяці настання страхового випадку.
Це досить прикро, зважаючи на загальний стаж працівника, але такі нормативні вимоги Кабміну.
Яким буде порядок розрахунку в цьому випадку? На думку Мінсоцполітики, викладену в листі від 17.09.2015 р. № 529/18/99-15, допомогу по тимчасовій непрацездатності за цих обставин необхідно розраховувати в такій послідовності:
1) розраховується середньоденна заробітна плата на основі фактичних виплат;
2) розраховується сума денної виплати (середньоденна заробітна плата множиться на відсоток страхового стажу);
3) порівнюється сума денної виплати з виплатою, розрахованою з мінімальної заробітної плати;
4) якщо сума денної виплати не перевищує мінімальну виплату, ця сума множиться на кількість днів, що підлягають оплаті;
5) якщо сума денної виплати перевищує мінімальну виплату, то сума виплати розраховується на основі мінімальної виплати без додаткового урахування відсотка страхового стажу.
Розглянемо ситуацію на прикладі
Припустимо, що працівник працевлаштований 16 травня 2016 року та отримав лікарняній із 12 по 16 вересня 2016 року (5 днів). Протягом роботи на підприємстві його оклад становив 7 000 грн.
Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Тож розрахунковим періодом за цих обставин буде червень — серпень 2016 року. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 92.
Отже, у цьому випадку, дотримуючись алгоритму розрахунку, здійснюємо такі дії:
1. Розрахуємо середньоденну заробітну плату на основі фактичних виплат, для чого сукупний заробіток 21 000 грн (7 000 грн × 3) поділимо на кількість календарних днів в розрахунковому періоді (92 к.дн.) ÷ 21 000 грн ÷ 92 к.дн. = 228,26 грн.
2. Розмір денної виплати у нашому випадку збігається із середньоденним заробітком (відсоток страхового стажу 100%) — 228,26 грн.
3. Сума денної виплати, розрахована з мінімальної заробітної плати, становить 47,63 грн (1 450 грн ÷ 30,44), отже, вона менша за розмір денної виплати, розрахованої з фактичних виплат.
4. Оскільки розмір лікарняного на день не може перевищувати мінімальну величину 47,63 грн, для розрахунку беремо саме цю суму. Оплата перших п'яти днів непрацездатності: 47,63 грн × 5 к. дн. = 238,15 грн
Заради цікавості порівняємо із сумою, яку працівник мав би отримати, якби не було введено це обмеження:
228,26 грн × 5 к.дн. = 1 141,30 грн.
Як бачимо, істотна різниця. Особливо слід звертати увагу на дотримання порядку розрахунку, коли лікарняний становить більше п'яти днів, адже в цьому випадку помилка призведе до неправомірного використання коштів ФСС з ТВП.
