Кабінет Міністрів України затвердив нові правила роботи залізниці та вокзалів залежно від рівня повітряної загрози.
За жовтого рівня загрози потяги йдуть за розкладом, здійснюється посадка і висадка пасажирів. За червоного рівня — посадка пасажирів і відправлення потягів призупиняються, люди йдуть в укриття.
Сергій Корецький наголосив, що «Укрзалізниця» разом з ОВА та громадами повинна розширити доступ до укриттів на вокзалах і станціях. Буде запроваджено автоматичне отримання інформації про рівень загрози, рішення мають ухвалюватися миттєво. Є відповідні доручення Мінрозвитку та ДСНС.
Також МВС і Нацполіція додатково посилять охорону вокзалів і супровід евакуації.
Кабінет Міністрів України затвердив зміни до Ліцензійних умов, розроблені МОЗ спільно з Держлікслужбою, щоб спростити окремі правила роботи аптек, розширити можливості залучення працівників та зробити організацію їхньої роботи більш гнучкою, зокрема в умовах воєнного стану. Вони стосуються відкриття та роботи аптечних закладів, кадрових питань, використання приміщень і формування асортименту товарів.
Водночас вимоги до якості та зберігання лікарських засобів, кваліфікації працівників і правил відпуску рецептурних препаратів залишатимуться без змін.
Зокрема, на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення пропонується спростити перевірку аптек перед отриманням ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами. Відповідність приміщень, обладнання та кваліфікації працівників встановленим вимогам перевірятимуть на підставі документів, які подає заявник. Такий підхід застосовуватиметься як під час отримання нової ліцензії, так і у разі розширення діяльності.
Це дозволить відкривати нові аптеки або розширювати аптечні мережі без обов’язкової виїзної перевірки, що особливо важливо на територіях, де її проведення ускладнене через безпекову ситуацію.
Також пропонується зробити більш гнучким формування асортименту аптек. Наразі МОЗ визначає перелік товарів, які дозволено продавати в аптечних закладах. Натомість пропонується перейти до іншого підходу: аптеки зможуть продавати лікарські засоби та інші товари, крім тих категорій, які МОЗ окремо визначить як заборонені. Це дозволить аптекам швидше змінювати асортимент відповідно до потреб відвідувачів та появи нових категорій товарів без необхідності щоразу оновлювати перелік дозволеної продукції.
Крім того, у приміщеннях аптек пропонується дозволити розміщувати банкомати, платіжні термінали та комплекси самообслуговування (наприклад, термінали для проведення платежів). Частину площі також можна буде передавати в оренду або суборенду іншому суб’єкту господарювання для діяльності, дозволеної Ліцензійними умовами. Це дасть аптекам більше можливостей для використання своїх приміщень та розміщення додаткових сервісів для відвідувачів.
Зміни також передбачають більше можливостей для організації роботи працівників. У разі тимчасової нестачі працівників аптеки зможуть залучати за цивільно-правовими договорами (тобто не обов’язково оформлюючи людину до штату) працівників інших суб’єктів, які мають відповідну ліцензію. Вони зможуть долучатися до виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки та їх роздрібного продажу, але обов’язково мають відповідати встановленим професійним і кваліфікаційним вимогам. Це допоможе аптекам безперервно працювати у разі вакансій, тимчасової відсутності працівників або підвищеного навантаження.
Ці нововведення спрямовані на те, щоб спростити щоденну роботу аптек, зменшити зайве регуляторне навантаження та дати їм більше гнучкості в організації роботи, водночас зберігаючи вимоги до якості та безпеки лікарських засобів. Це також має допомогти аптекам легше реагувати на кадрові та безпекові виклики й підтримувати доступність ліків для пацієнтів.
Національний банк України ухвалив рішення підвищити облікову ставку до 16% з огляду на стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових проінфляційних ризиків. Це рішення підтримає привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, що дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань та повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5% на горизонті політики. НБУ готовий гнучко реагувати на подальші зміни в розподілі ризиків.
Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт № 15460, який передбачає приведення правил оподаткування міжнародних поштових та експрес-відправлень у відповідність до норм Європейського Союзу.
Проєктом Закону передбачено внесення змін до Митного кодексу України, спрямованих на врегулювання оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) операцій з ввезення товарів на митну територію України, зокрема придбаних згідно з правилами дистанційного продажу.
Проєктом запропоновано:
- визначити особливості застосування курсів валют для цілей здійснення нарахування та сплати ПДВ за операціями з дистанційного продажу товарів;
- визначити повноваження посадових осіб митних органів щодо здійснення митного контролю товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових чи експрес-відправленнях, та особливості відповідальності таких осіб у разі невиконання митних формальностей;
- визначити способи та особливості декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях;
- визначити момент виникнення обов’язку зі сплати митних платежів у разі ввезення на митну територію України товарів, придбаних згідно з правилами дистанційного продажу товарів;
- включити підприємства електронного інтерфейсу, посередників, визначених підприємствами електронного інтерфейсу, до категорії осіб, на яких покладено обов’язок із сплати митних платежів;
- встановити особливі умови забезпечення та сплати ПДВ з операцій з дистанційного продажу товарів;
- визначити вимоги до обліку підприємств електронного інтерфейсу – нерезидентів, їхніх посередників, підприємств електронного інтерфейсу – резидентів;
- установити перехідний період для посадових осіб підприємств електронного інтерфейсу, посередників підприємств електронного інтерфейсу, операторів поштового зв’язку, експрес-перевізників щодо звільнення від адміністративної відповідальності, встановленої Митним кодексом України, за правопорушення, пов’язані з неповною та/або несвоєчасною сплатою ПДВ щодо товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, за умови сплати такого податку в повному обсязі.
Законопроєкт № 15460 взаємопов’язаний із законопроєктом № 16051-1 та вони разом формують цілісну правову базу для запровадження в Україні сучасних правил оподаткування електронної торгівлі, які відповідають підходам Європейського Союзу.
Національний банк України розширив перелік операцій, які можна проводити через гривневі платіжні рахунки, відкриті у небанківських надавачів платіжних послуг (ННПП). Зокрема, фізособам дозволили оплачувати покупки та послуги за кордоном у межах 200 тис. грн на місяць, а також отримувати міжнародні перекази з конвертацією валюти у гривню. Нові правила запрацюють із 17 вересня 2026 року.
Мета нововведень — розширити функціональність платіжних рахунків ННПП та наблизити можливості їх користувачів до можливостей клієнтів банків.
Перша важлива зміна стосується фізичних осіб — резидентів та нерезидентів, які мають гривневі платіжні рахунки у ННПП. Їм дозволено розраховуватися за товари, роботи та послуги за кордоном за допомогою особистих електронних платіжних засобів, випущених до таких платіжних рахунків. Для цих операцій установлено ліміт — 200 000 грн в еквіваленті на календарний місяць.
Ще одна новація стосується міжнародних переказів фізособам. НБУ дозволив зараховувати гривню на платіжні рахунки фізичних осіб — резидентів та нерезидентів, відкриті у ННПП, за переказами, які були ініційовані за межами України в іноземній валюті. Перед зарахуванням коштів на гривневий рахунок здійснюватиметься їх конвертація відповідно до вимог валютного законодавства. Йдеться, зокрема, про перекази:
- з використанням міжнародних карткових платіжних систем;
- безпосередньо з рахунків, відкритих за кордоном, наприклад через SWIFT.
За розрахунками НБУ, це розширить можливості ННПП щодо проведення транскордонних приватних переказів у безготівковій формі.
Бізнес також отримає більше можливостей для приймання платежів. Зміни стосуються не лише фізосіб, а й українських суб’єктів господарювання, які користуються послугами ННПП. На їхні гривневі платіжні рахунки можна буде зараховувати кошти за продані в Україні товари, виконані роботи та надані послуги. Зокрема, йдеться про платежі від фізосіб-нерезидентів, які розраховуються за покупки та послуги картками або здійснюють прямі перекази з рахунку на рахунок у межах України.
Крім того, дозволяється зарахування платежів від резидентів та нерезидентів із-за кордону, якщо розрахунок здійснюється з використанням карток, випущених до закордонних рахунків.
Таким чином, український бізнес, який використовує платіжні рахунки ННПП, отримає ширші можливості для приймання безготівкових платежів.
Для реалізації нових можливостей Нацбанк одночасно скоригував декілька нормативно-правових актів.
Зокрема, перелік дозволених операцій, у тому числі валютних, за гривневими платіжними рахунками користувачів ННПП визначено у змінах до постанови Правління НБУ від 24.02.2022 р. № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».
Правила зарахування коштів та ініціювання переказів за такими рахунками уточнено у Положенні про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженому постановою НБУ від 02.01.2019 р. № 2.
Також внесено зміни до Положення про порядок видачі ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою НБУ від 31.03.2023 р. № 43. Вони врегульовують питання ліцензування відповідних валютних операцій ННПП.
Зазначені зміни затверджені постановами Правління Національного банку від 15 вересня 2026 року:
- № 104 «Про затвердження Змін до Положення про порядок видачі ліцензій на здійснення валютних операцій»;
- № 105 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18»;
- № 106 «Про внесення змін до Положення про здійснення операцій із валютними цінностями», які набирають чинності 17 вересня 2026 року.
Нові правила набрали чинності 17 вересня 2026 року.
Кабінет Міністрів України підтримав ініціативу Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб запровадити щонайменше 10-річну гарантію на якість нових об’єктів нерухомості — від моменту прийняття їх в експлуатацію. Для запровадження цих змін пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України та законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» і «Про захист прав споживачів».
За якість об’єкта протягом гарантійного строку відповідатиме замовник будівництва або його правонаступник.
Нові правила стосуватимуться завершених об’єктів, прийнятих в експлуатацію, за винятком об’єктів, збудованих на підставі будівельного паспорта, та окремих об’єктів з незначними наслідками СС1, роботи на яких виконувалися господарським способом.
