Податки

Контрольовані іноземні компанії: що важливо знати у 2021 році

З початку 2021 року повинні були запрацювати правила оподаткування контрольованих іноземних компаній (далі – КІК). Нагадаємо, що КІК мала визнаватися будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою (тобто будь-яка, а не тільки офшорна), що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України. Перелік випадків, у яких резидент України здійснює контроль за КІК, прописано Податковим кодексом України (далі – ПКУ). Що потрібно знати про КІК у 2021 році – далі.

Відтермінування строків

Планувалося, що з початку 2021 року резидент України (як фізособа, так і юрособа), який контролює іноземну особу, повинен був стати платником податку на прибуток КІК. Крім цього, він (резидент, який контролює КІК) був зобов’язаний подавати контролерам Звіт про КІК, а також Повідомлення про придбання або припинення участі в КІК. Правила оподаткування прибутку КІК встановлені ст. 392 ПКУ для випадку, коли контролюючою особою є юрособа, а для випадку, коли контролюючою особою є фізособа – п. 177.13 ПКУ.

Запровадження правил оподаткування КІК з початку 2021 року, на думку багатьох експертів, виявилося передчасним. Тому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» від 07.12.2020 р. № 1117-IX (далі – Закон № 1117) було вирішено відтермінувати на рік до 01.01.2022 року набрання чинності правилами оподаткування КІК (тобто норми ст. 392 та п. 177.13 ПКУ почнуть діяти тільки з початку наступного року).

Отже, Звіт про КІК чи Повідомлення про придбання або припинення участі в КІК у 2021 році подавати поки що не потрібно.

Крім того, Законом № 1117 законодавець прописав особливі правила початку дії правил оподаткування КІК. Так, зокрема, першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року, звітний період розпочинається у 2022 році). Тобто вперше подавати Звіт про КІК потрібно буде у 2023 році (п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Законодавці дозволяють контролюючій особі подати Звіт про КІК за 2022 рік і пізніше. Вони дають право подавати такий Звіт до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (це стосується фізосіб, які є контролюючими особами) або податкової декларації з податку на прибуток підприємств (це стосується юросіб) аж за 2023 рік (тобто у 2024 році).

Тим, хто вибере спосіб подання Звіту про КІК за 2022 рік під час звітування за 2023 рік, слід пам’ятати, що необхідно буде включити дані зазначеного в такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. Водночас штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Крім того, п. 54. підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачає, що:

1) штрафні санкції та пеня за порушення, допущені під час визначення та обчислення прибутку контрольованої іноземної компанії, не застосовуються за результатами 2022–2023 звітних (податкових) років;

2) до платника податків, його посадових осіб не застосовується за результатами 2022–2023 звітних (податкових) років адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані з КІК. У зв’язку з цим інформація та/або документи, отримані контролюючим органом за результатами 2022–2023 звітних (податкових) років:

а) є інформацією з обмеженим доступом, що не може бути витребувана та/або передана правоохоронним органам на їх запит чи в межах процедур, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;

б) не можуть вважатися доказами у кримінальному провадженні в розумінні ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України.

Отже, як мінімум на рік про КІК можна згадувати, тільки щоб не забути, а от перейматися їх оподаткуванням не слід.

Ліквідація КІК

Якщо фізособа через запровадження КІК-оподаткування не бажає й далі бути контролюючою особою, то п. 14 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ дає їй право ліквідувати КІК у 2021 році без податкових наслідків.

Так, відповідно до цього пункту тимчасово до складу доходу фізособи, що ліквідує КІК, у 2020–2021 роках не включаються доходи у формі доходів у грошовому та/або іншому майновому вияві, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків, якщо така фізособа є:

1) акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи в разі дотримання таких умов:

а) процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи розпочата не раніше 01 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року;

б) платник податків подав до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) рік:

  • складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи;
  • документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на дату прийняття рішення про розподіл майна в якості виплати доходу у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи;

в) іноземну юридичну особу або іноземне утворення без статусу юридичної особи було створено на підставі правочину або закону іноземної держави (території) не пізніше 23.05.2020 року або було зареєстровано не пізніше 23.05.2020 року відповідно до законодавства іноземної держави (території) у випадку, якщо відповідно до законодавства такої іноземної держави (території), регуляторних вимог та/або документів, що регулюють діяльність (особистого закону) такої іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, така особа (утворення) підлягає реєстрації у відповідній державі (території);

2) кінцевим бенефіціарним власником (контролером) від номінального утримувача (номінального власника). Водночас фізособа, щоб не оподатковувати такі доходи, додатково до відомостей та документів, які звільняють ці доходи від оподаткування, і перелічені вище, зобов’язана надати документи, що підтверджують отримання таких доходів від номінального утримувача (номінального власника) у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра