Платник ПДВ списує товарно-матеріальні цінності, в тому числі зіпсовані, але не знає, як правильно визначити момент виникнення податкових зобов’язань зі сплати ПДВ і відобразити їх у звітності. Про особливості списання ТМЦ за «податковими правилами» – далі.
Правила нарахування податкового кредиту
Як зазначено в п. 198.3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), податковий кредит звітного періоду визначається на основі договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг чи придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.5 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання на основі бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з врахуванням податку на додану вартість (далі – ПДВ) (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Виникнення податкових зобов’язань
Згідно з п. 198.5 ПКУ, податкові зобов’язання визначаються щодо товарів/послуг, необоротних активів, придбаних для використання в неоподатковуваних операціях, на дату їх придбання, а придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Оскільки платник ПДВ здійснює операцію зі списання товарно-матеріальних цінностей (в тому числі зіпсованих), то вони в подальшому будуть використовуватися в операціях, що не належать до господарської діяльності такого платника. Так як під час придбання ТМЦ (зокрема зіпсованих) суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то платник повинен не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою відповідно до вартості придбання таких товарно-матеріальних цінностей (у тому числі зіпсованих).
