З 1 січня 2015 року витрати на відрядження для цілей оподаткування податком на прибуток розраховуємо за правилами бухобліку (жодних обмежень щодо них в розділі ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (далі — ПКУ) на сьогодні не прописано).
Норми (власне, обмеження), що до 01.01.15 р. були прописані в пп. 140.1.7 ПКУ (який і регулював питання відрядження), після цієї дати перемістились в пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ.
Тож тепер п. 170.9 ПКУ після змін наводить перелік тих витрат, які не потрапляють до оподатковуваного доходу відрядженого працівника. Відповідно до пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ не є доходом платника податку-фізособи, яка перебуває у трудових відносинах зі своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у т. ч. перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у т. ч. на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в т. ч. будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат. Звісно, всі такі витрати повинні бути підтверджені документально.
Крім того, до оподатковуваного доходу фізособи не включають суми добових. Якщо відрядження було по території України, то добові на сьогодні не обкладають податком на доходи в розмірі не більше 243,60 грн (0,2 розміру мінзарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року). У випадку з закордонним відрядженням неоподатковувані добові становлять 913,50 грн (0,75 від мінімальної зарплати на початок року).
Перелік документів, на підставі яких ви вправі не оподатковувати суми добових, не зазнав змін.
Якщо ж з якихось причин витрати на відрядження не підтверджені документально, або ж понесені витрати на відрядження не звільнені від оподаткування податком на доходи відповідно до пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ, чи добові виплачені в більшому розмірі, аніж вказані граничні суми, або ж немає документів, які засвідчують добові, а підприємство все ж їх виплатило, то такі суми витрат на відрядження та добових треба буде оподаткувати податком на доходи за ставкою 15% (20 %) — пп. 164.2.11, ст. 167.1 ПКУ та п. 170.9 ПКУ.
При визначенні податку на доходи потрібно скористатися правилами п. 164.5 ПКУ та застосувати натуральний коефіцієнт. Суму нарахованого податку на доходи підприємство утримує за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а якщо коштів не вистачить, то за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців. І так до повної сплати належного податку (пп. 170.9.1 ПКУ).
Витрати на відрядження, які підлягають оподаткуванню податком на доходи, додатково слід оподаткувати і військовим збором. Адже згідно з пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 р. XX ПКУ об’єктом обкладання військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Нагадаємо, що ставка військового збору становить 1,5%, а нарахування, утримання та сплата (перерахування в бюджет) проходить у порядку, прописаному у ст. 168 ПКУ. За сплату військового збору як податковий агент відповідальне підприємство.