Які підприємства можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток: з’ясовуємо критерії

На початку нинішнього року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких на період до 31 грудня 2021 року, тобто впродовж п’яти років, для платників податку на прибуток, що відповідають певним критеріям, застосовуватиметься ставка 0%. З’ясуємо, що це за критерії.

Щодо критеріїв

Нагадаємо, що зміни до п. 44 підр. 4 р. XX «Перехідні положення» ПКУ внесено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 р. № 1797-VIIІ.

Отже, на період до 31.12.2021 р. застосовується ставка 0% для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує 3 млн грн і розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом. Інакше кажучи, для застосування ставки 0% у 2017 р. кожному працівнику має бути нарахована заробітна плата не менше ніж 6 400 грн (3 200 х 2).

Крім цього, платник, який хоче застосовувати нульову ставку податку, повинен відповідати одному з таких критеріїв:

• підприємство має бути створено після 1 січня 2017 року;
• у діючого підприємства протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту його утворення пройшло менше ніж три роки) щорічний обсяг доходів має бути задекларований у сумі, що не перевищує 3 млн грн, і середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду має бути від 5 до 20 осіб;
• підприємство повинно бути зареєстрованим платником єдиного податку в період до 1 січня 2017 р., його обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній календарний рік має становити до 3 млн грн, а середньооблікова кількість працівників – від 5 до 50 осіб.

Розрахунок середньооблікової кількості штатних працівників

Розрахунок середньооблікової кількості штатних працівників встановлено Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Держкомстату України від 28.09.2005 р. № 286. Згідно з п. 3.2 цього документа середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників. Ці дані мають уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівників на іншу роботу та припинення трудових договорів. Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється через підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого – по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, та ділення одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця.

Хто не може стати «нульовиком»

Утім, навіть за умови відповідності всім зазначеним вище критеріям, не кожне підприємство може перейти на сплату нульового податку. Перелік винятків, передбачених ПКУ, доволі широкий. Не можуть бути «нульовиками» суб’єкти господарювання, які здійснюють:

• діяльність у сфері розваг. Нагадаємо, що згідно з пп. 14.1.46 ПКУ діяльність у сфері розваг – це господарська діяльність юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, що полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь у яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо;
• виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів. Відповідно до пп. 14.1.145 ПКУ підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку. Перелік підакцизних товарів та ставки, за якими обчислюється акцизний податок при справлянні податку з цих товарів, визначено в п. 215.3 ПКУ;
• виробництво, оптовий і роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;
• видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;
• фінансову та страхову діяльність (з гр. 64 по гр. 66 Секції K КВЕД ДК 009:2010);
• діяльність з обміну валют;
• видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;
• операції з нерухомим майном (гр. 68 КВЕД ДК 009:2010);
• поштову та кур’єрську діяльність (гр. 53 КВЕД ДК 009:2010);
• діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
• діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.1993 р. № 3759-ХІІ;
• охоронну діяльність;
• зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);
• виробництво продукції на давальницькій сировині;
• оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;
• діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;
• діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку (гр. 69 КВЕД ДК 009:2010);
• діяльність у сфері інжинірингу (гр. 71 КВЕД ДК 009:2010).

Крім того, оподаткування за ставкою 0% не поширюється на суб’єктів господарювання, які утворені після 1 січня 2017 року через реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), приватизацію та корпоратизацію. Нагадаємо, що порядок припинення юридичної особи через злиття, приєднання, поділ та перетворення встановлено ст. 107 Цивільного кодексу України.