Відповідно до Податкового кодексу України (далі − ПКУ) об’єктом оподаткування для аграрних підприємств − платників єдиного податку IV групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому в користування, у т. ч. на умовах оренди. Які ще особливості оподаткування сільськогосподарських підприємств – платників єдиного податку IV групи?
Базою оподаткування податком для єдинників IV групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ (п. 2921.2 ПКУ).
Для перебування на єдиному податку IV групи потрібно:
- мати в наявності земельні ділянки відповідного призначення;
- частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік не повинна бути меншою 75%.
З 1 січня поточного року ставки єдиного податку для єдинників IV групи збільшені більш ніж на 15% і становлять (у відсотках від бази оподаткування):
- для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, а також сільгоспугідь, які знаходяться в умовах закритого ґрунту) − 0,95;
- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, − 0,57;
- для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) − 0,57;
- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, − 0,19 (було 0,16);
- для сільгоспугідь, які знаходяться в умовах закритого ґрунту, − 6,33.
Необхідно мати на увазі, що в 2015 та 2016 роках діяли інші ставки податку, а саме:
- для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у т. ч. на умовах оренди) − 0,81;
- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, − 0,49;
- для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) − 0,49;
- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, − 0,16;
- для земель водного фонду – 2,43;
- для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у т. ч. на умовах оренди, − 5,4.
Як було зазначено раніше, базою для єдиного податку IV групи є не просто земля, а її нормативна грошова оцінка, яка підлягає і зміні, і індексації. Так, згідно з листом Міністерства фінансів України від 19.01.2017 р. № 31-11150-09-10/1342 з урахуванням особливостей, визначених п. 5 підр. 8 р. XX «Перехідні положення» ПКУ, застосовуються такі коефіцієнти індексації:
- за 2015 рік – 100%;
- за 2016 рік – 112,4% (значення індексу споживчих цін).
Платники єдиного податку IV групи не сплачують такі податки:
- податок на прибуток підприємств;
- податок на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку I−III груп (фізичної особи) та оподатковані згідно з ПКУ;
- податок на додану вартість (далі − ПДВ) з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену пп. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку IV групи;
- податок на майно (у частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку I−III груп для провадження господарської діяльності та єдинниками IV групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
- рентну плату за спеціальне використання води єдинниками IV групи.
